Рішення № 28972565, 30.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.13р. Справа № 15/5005/10983/2012

За позовом Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал", м.Енергодар

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1311,07 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача:Пантєєв О.М., представник за довіреністю № 31 від 16.01.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення 1311,07грн.

Сума боргу складається з таких сум: 1 204,25 грн. - основний борг за спожиту теплову енергію, 89,50 грн. - пеня, 17, 32 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на постачання теплової енергії № ТЭ-334 від 01.04.11р., в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду від 19.12.12р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в засіданні на 03.01.13р.

Ухвалою господарського суду від 03.01.13р. відкладено розгляд справи на 17.01.13р.

Ухвалою господарського суду від 17.01.13р. відкладено розгляд справи на 30.01.13р.

30.01.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи: докази направлення на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками; докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляд справи; копію Акта № 1/3-ТЭ 5.2012 про постачання та використання теплової енергії по договору № ТЭ-334 від 01.04.11р. за травень 2012р.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом та позивачем були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача, а крім того судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії № ТЭ-334 (далі - Договір), згідно з умов п. 1.1. якого позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а відповідач зобов'язується оплачувати за отриману теплову енергію по встановленим цінам (тарифам) у строки, які передбачені цим Договором. Сторони діють відповідно до Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.05р. № 2633, та «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою КМ України від 03.10.07р. №1198.

Відповідно до п. 2.1. Договору, позивач постачає відповідачу теплову енергію безперебійно, за винятком перерв на проведення ремонтних та профілактичних робіт по графіку, затвердженому місцевими органами влади та в об'ємах, згідно таблиць № 1, 2.

Загальна сума Договору складає 2 266,61 грн./рік (п.2.2. Договору).

Згідно п. 3.2.1. Договору, відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в строки, які передбачені дійсним Договором.

Як зазначено в п. 6.1. Договору, основним документом для оплати є акт наданих послуг. Акти відповідачу виписуються до 25-го числа звітного місяця. Акт передається відповідачу нарочно або пересилається поштою. Відповідач протягом трьох робочих днів з дня отримання акта повертає підписаний акт на адресу позивача. Якщо відповідач відмовився підписати акт, він підписується представником позивача, та в акті робиться відповідний запис про відмову. Цей акт пересилається відповідачу поштою. Оформлений таким чином акт є узгодженим фінансовим документом і обов'язковим для виконання у встановлені строки, а також підставою для розрахунків за спожиту теплоенергію.

В п. 6.2. Договору зазначено про те, що оплата за спожиті послуги проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту і перераховується на розрахунковий рахунок позивача в сумі, яка зазначена в акті.

Ціни (тарифи) на теплову енергію встановлюються згідно з вимогами чинного законодавства України та змінюватися в період дії дійсного Договору (п. 6.4. Договору).

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати наданих послуг в термін, зазначений в розділі 2 цього Договору, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань по Договору, винна сторона відшкодовує нанесені збитки без врахування неустойки. Відшкодування збитків не звільняє від виконання зобов'язань по Договору.

Згідно п. 7.3.3. Договору, за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.

Як зазначено в п. 10.1. Договору, Договір укладається з 01.04.11р. до 31.12.11р.

Договір вважається пролонгованим на новий строк на таких же умовах, якщо за 1 місяць до припинення його дії ні одна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії (п.10.2. Договору).

Так, на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем використано теплову енергію на суму 1 220,48 грн., що підтверджує Акт № 1/3-ТЭ 5.2012 про постачання та використання теплової енергії по договору № ТЭ-334 від 01.04.11р. за травень 2012р. (а.с.15), який підписаний сторонами без будь яких зауважень.

Але, як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1204,25 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (а.с.14) та довідкою позивача (а.с.17).

Позивач звертає увагу суду на те, що підписаний відповідачем Акт № 1/3-ТЭ 5.2012 про постачання та використання теплової енергії по договору № ТЭ-334 від 01.04.11р. за травень 2012р., відповідно до п. 6.2 Договору, мав бути оплачений протягом 3-х днів з моменту його підписання.

З метою досудового врегулювання спору, 19.10.12р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 371 про сплату боргу в розмірі 1 204,25 грн. за договором №ТЭ-334 від 01.04.11р. (а.с.18), яку відповідач отримав 03.11.12р. (а.с.35).

Як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, на підставі п.7.3.3. Договору, позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 89,50 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3 % річних у розмірі 17, 32 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 204,25 грн., пеню у розмірі 89,50 грн., 3 % річних у розмірі 17,32 грн., а всього 1 311,07 грн.

Відповідач доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 204,25 грн., оскільки дана сума є обґрунтованою та доведеною.

Як зазначено в ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3 % річних у розмірі 17,32 грн., розрахунок яких судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.3.3. Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

На підставі п.7.3.3. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 89,50 грн., розрахунок якої судом перевірено та визнано таким, що зроблено не вірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, пеня за періоди які зазначає позивач складає 86,38 грн.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 86,38 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 1 204,25 грн., 3 % річних у розмірі 17,32 грн., пеня у розмірі 86,38 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал" (71504, м. Енергодар, вул. Будівельників, буд. 21, а/с 569, код ЄДРПОУ 32400040) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 1 204,25 грн. (одна тисяча двісті чотири грн. 25 коп.), 3 % річних у розмірі 17,32 грн. (сімнадцять грн. 32 коп.), пеню у розмірі 86,38 грн. (вісімдесят шість грн. 38 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 31.01.13р.