КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2009 № 26/275
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Скрипка І.М.
Шипка В.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військова частина № 2428
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2008
у справі № 26/275 (Пінчук В.І.)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка"
до Військова частина № 2428
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 2711,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 2.711,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справі 26/275 (далі – Рішення суду) позов задоволено, стягнуто з Військової частини № 2428 ( 03110, м. Київ, вул. Народна, 54-А, код 14321469) на користь Закритого акціонерного товариства “Українсько –російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-Б, код 21637150) 2.711 (дві тисячі сімсот одинадцять) грн. 46 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що:
- позивачем було безпідставно виплачено суму страхового відшкодування Буряк Світлані Єфремівні (власнику автомобіля 3A3-DAEWOO Т13110, номерний знак 31326КТ, кузов Y6DT1311030166080), оскільки позивачем не було укладено договору страхування з вказаною фізичною особою;
- місцевий суд дійшов хибної думки, що дорожньо-транспортна пригода відбулася саме з вини водія автомобіля "ГАЗ-3110" (водій Шевчик І.С.);
- у справі відсутні належні докази на підтвердження розміру заданого матеріального збитку автомобілю 3A3-DAEWOO Т13110, номерний знак 31326КТ, кузов Y6DT1311030166080.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2008 прийнято апеляційну скаргу Військової частини № 2428 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справі № 26/275 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.09.2008. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008 Новікова М.М. з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків справу передано для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Євсікова О.О., суддів Скрипки І.М., Шипка В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 12.11.2008 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Військової частини № 2428 колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя – Євсіков О.О. (доповідач), судді: Скрипка І.М., Шипко В.В., розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2008.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.12.2008, направлено запит до Солом’янського районного суду міста Києва щодо отримання належним чином засвідченої копії постанови Солом’янського районного суду міста Києва від 14.07.2006 у справі 3-10396/2006 про притягнення до адміністративної відповідальності Шевчика Ігоря Сергійовича, а також запит до Управління державної автомобільної інспекції м. Києва щодо реєстрації транспортного засобу марки - ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080.
Станом на 23.12.2008 відповіді на запит від Солом’янського районного суду міста Києва не надійшло.
Також в судовому засіданні 23.12.2008 сторони подали суду узгоджене письмове клопотання продовжити строк апеляційного розгляду, котре суд визнав за доцільне задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 продовжено строк апеляційного розгляду справи за згодою сторін, розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.01.2009.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.01.2009 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній, а також з додатковий підстав, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення суду, прийнявши нове, яким у позові відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2009 заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у позові, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, 24.05.2006 в м. Києві на проспекті Червонозоряному, 57 трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080, що належить на праві власності Буряк Світлані Єфремівні, під керуванням водія Галанського Василя Михайловича, автомобіля “Фольцваген ” (д.н. 474 - 85 КА), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Свема –центр”, під керуванням водія Юрченко Володимира Івановича та автомобіля “ГАЗ-3110 (д.н 0105Ю1), що належить на праві власності Військовій частині № 2428, під керуванням водія Шевчика Ігоря Сергійовича.
Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080, який був застрахований у позивача, згідно зі договором страхування транспорту № 1381/3/135 від 31.03.2006.
Договір страхування наземного транспорту від 31.03.2006 № 1381/3/135 (далі - Договір) було укладено між позивачем (страховиком) та гр. Коваленко Наталією Василівною (страхувальником).
Відповідно до пункту 1.2 Договору об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням транспортним засобом, що належить їй на праві власності.
Згідно з пунктом 1.3 Договору страховими ризиками за цим Договором є фактичне заподіяння Коваленко Н.В. збитків унаслідок пошкодження, знищення, втрати наземного транспортного засобу.
Згідно з п. 1.1 Договору Страховик приймає на себе зобов’язання за умови настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника (його спадкоємців) страхове відшкодування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 направлено запит до Управління державної автомобільної інспекції м. Києва щодо реєстрації транспортного засобу марки - ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080.
Управління державної автомобільної інспекції м. Києва листом від 03.12.2008 № 10/18425 повідомило апеляційний суд про те, що згідно з даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва з 04.07.2003 по теперішній час автомобіль 3A3-DAEWOO Т13110, номерний знак 31326КТ, кузов Y6DT1311030166080, зареєстрований за гр. Буряк Світланою Єфремівною, 24.12.1951 р.н., мешкає за адресою: м. Київ, вул. Мінське шосе, 12, кв. 15.
Як підтверджено матеріалами справи, дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля “ГАЗ–3110 (д.н 0105Ю1), Шевчика Ігоря Сергійовича, що підтверджується наступним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 направлено запит до Солом’янського районного суду міста Києва щодо отримання належним чином засвідченої копії постанови Солом’янського районного суду міста Києва від 14.07.2006 у справі № 3-10396/2006 про притягнення до адміністративної відповідальності Шевчика Ігоря Сергійовича (суддя Усатова І.А.).
Для повного та всебічного розгляду справи № 26/275 апеляційний суд просив надати відомості про набрання зазначеною постановою законної сили, засвідчену судом копію цієї постанови, а також (з матеріалів справи № 3-10396/2006) засвідчені судом копії: протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене Шевчиком І.С., протоколу огляду місця події – ДТП, що сталася 24.05.2006 за участю Шевчика І.С., пояснень учасників ДТП та схеми ДТП.
До матеріалів справи долучено належним чином засвідчену копію постанови Солом’янського районного суду міста Києва від 14.07.2006 у справі № 3-10396/2006.
Колегією суддів встановлено, що за скаргою військовою частиною 2428 від 26 травня 2008 р. справу № 3-10396/2006 було скеровано до Апеляційного суду міста Києва.
Разом із супровідним листом Апеляційного суду міста Києва від 22.10.2008 № 33-1283 справу № 3-10396/2006 було повернуто до Солом’янського районного суду міста Києва за відсутністю потреби.
Постанова Солом’янського районного суду міста Києва від 14.07.2006 у справі № 3-10396/2006 набрала законної сили та є чинною станом на день розгляду апеляційної скарги.
В мотивувальній частині вказаної постанови встановлено, що 24.05.2006 року о 07 год. 10 хв. гр. Шевчик І.С., керуючи автомобілем “ГАЗ-3110 (д.н 0105Ю1), на пр. Червонозоряному, 57 в м. Києві не виконав вимогу дорожньої розмітки та виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем “Фольксваген ” (д.н. 474 - 85 КА), що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 8.5, 11.4 ПДР.
Колегія суддів враховує, що у постанові Солом’янського районного суду міста Києва від 14.07.2006 у справі № 3-10396/2006 нічого не зазначено про автомобіль ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080.
Водночас колегія суддів враховує наступне.
Як зазначено в Роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела.
Що ж до заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, то його володілець звільняється від обов'язку відшкодування шкоди тільки тоді, коли доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Матеріали справи № 3-10396/2006, надані Солом’янським районним судом міста Києва, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, вчинене Шевчиком І.С., протокол огляду місця події – ДТП, що сталася 24.05.2006 за участю Шевчика І.С., пояснення учасників ДТП та схема ДТП, підтверджують той факт, що дорожньо-транспортна пригода відбулася 24.05.2006 в м. Києві на проспекті Червонозоряному, 57. Внаслідок ДТП відбулося зіткнення автомобіля “Фольксваген” (д.н. 474 - 85 КА), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Свема –центр”, під керуванням водія Юрченко Володимира Івановича та автомобіля “ГАЗ-3110 (д.н 0105Ю1), що належить на праві власності Військовій частині № 2428, під керуванням водія Шевчика Ігоря Сергійовича, а також автомобіля ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080, що належить на праві власності Буряк Світлані Єфремівні, під керуванням водія Галанського Василя Михайловича.
Відповідно до вказаних матеріалів, автомобіль “ГАЗ-3110 (д.н 0105Ю1) під керуванням водія Шевчика І.С. не виконав вимогу дорожньої розмітки, здійснив виїзд на зустрічну смугу через подвійну суцільну лінію розмітки, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем “Фольксваген”, який рухався в зустрічному напрямку, після чого автомобіль “ГАЗ-3110” здійснив наїзд на припаркований автомобіль ЗАЗ Daewoo, що призвело до механічних пошкоджень трьох автомобілів.
Згідно з п. 8.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою України, від 10.10.2001 № 1306, дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Пунктом 11.4 зазначених правил встановлено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Також Правилами визначено, що подвійна суцільна лінія (1.3) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, і перетинати її забороняється.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням наведених положень законодавства колегія суддів вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, вчинене Шевчиком І.С., протокол огляду місця події – ДТП, що сталася 24.05.2006 за участю Шевчика І.С., пояснення учасників ДТП та схема ДТП є належними та допустимими доказами того, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080 відбулася з вини водія автомобіля “ГАЗ–3110 (д.н. 0105Ю1) Шевчика Ігоря Сергійовича.
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 811 від 14.07.2006 матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого позивачем автомобіля внаслідок ДТП складає 3.745,95 грн.
При цьому посилання скаржника на неналежність вказаного звіту як доказу колегією суддів відхиляється, оскільки звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 811 від 14.07.2006, складено дотриманням та у відповідності до вимог положень законодавства.
На виконання умов Договору на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акту № 446/ТР –2006 від 13.11.2006 Закрите акціонерне товариство “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” оплатило власнику застрахованого автомобіля ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080, вартість матеріального збитку завданого внаслідок ДТП у розмірі 2.711,46 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 13.11.2006 про виплату страхового відшкодування.
При цьому колегією суддів відхиляється посилання скаржника на те, що між позивачем не було укладено договору страхування з Буряк Світланою Єфремівною, а тому позивачем було безпідставно виплачено суму страхового відшкодування Буряк Світлані Єфремівні (власнику автомобіля 3A3-DAEWOO Т13110, номерний знак 31326КТ, кузов Y6DT1311030166080).
Як встановлено колегією суддів, згідно з даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва з 04.07.2003 по теперішній час автомобіль 3A3-DAEWOO Т13110, номерний знак 31326КТ, кузов Y6DT1311030166080, зареєстрований за гр. Буряк Світланою Єфремівною, 24.12.1951 р.н., мешкає за адресою: м. Київ, вул. Мінське шосе, 12, кв. 15.
Колегія суддів враховує, що Договір страхування наземного транспорту від 31.03.2006 № 1381/3/135 (далі - Договір) автомобіля ЗАЗ Daewoo, держаний номер – 31326 КТ, рік випуску – 2003, номер кузова - Y6DT1311030166080 було укладено між позивачем (страховиком) та грн. Коваленко Наталією Василівною (страхувальником), яке не власником вказаного автомобіля, що не суперечить положенням законодавства.
Закрите акціонерне товариство “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” оплатило Буряк Світлані Єфремівні – власнику застрахованого автомобіля ЗАЗ Daewoo вартість матеріального збитку завданого внаслідок ДТП у розмірі 2.711,46 грн. Так, згідно зі Страховим актом № 446/ТР-2006 від 13.11.2006 (а. с. 22) вигодонабувачем за страховим відшкодуванням визначено саме Буряк С.Є., котра отримала відповідні кошти за Видатковим касовим ордером № 1351 від 13.11.2006 „згідно довіреності на Коваленко”.
При цьому колегія суддів відзначає, що встановлення під ставність отримання страхового відшкодування саме Буряк С.Є. замість Коваленко Н.В. не є предметом доказування в даній справі.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ Daewoo відбулася з вини водія автомобіля “ГАЗ–3110 (д.н. 0105Ю1), Шевчика Ігоря Сергійовича.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 933 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана майну фізичної або юридичної особі відшкодується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За таких обставин, колегія суддів, враховуючи встановленні обставини справи, дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2.711,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.
Судові витрати позивача у сумі 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи судом першої інстанції відповідно до положень статті 49 ГПК України підставно покладено на відповідача.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 26/275 від 07.07.2008 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені відповідачем при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на відповідача (апелянта).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Військової частини № 2428 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 26/275 від 07.07.2008 - без змін.
2. Матеріали справи № 26/275 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Євсіков О.О.
Судді Скрипка І.М.
Шипко В.В.
Судове рішення № 2897217, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 27.01.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 26/275. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: