Рішення № 28971940, 30.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.13р. Справа № 15/904/98/2013

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 117 324, 47 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Остапенко О.І., представник за довіреністю № 108 від 02.02.11р.

від відповідача: Цибульська Т.М., представник за довіреністю № 1 від 02.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська (далі-відповідач), про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 117 324,47 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поруки № 010469/п від 26.04.11р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 03.01.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 17.01.13р.

Ухвалою господарського суду від 17.01.13р. відкладено розгляд справи на 30.01.13р.

30.01.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача зазначає про те, що у зв'язку з тим, що на рахунки відповідача було накладено арешт, останній не міг здійснити оплату послуг позивача за отриману теплову енергію за листопад та грудень 2011р., про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.01.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.11р. між позивачем та Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом (далі-споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 010469 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, позивач бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.7.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Як зазначено в п.7.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірника) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку № 4.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку № 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

В п.7.4 Договору зазначено про те, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобов`язаний направити його відповідачу не пізніше 10 числа місяця послідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Відповідно п. 8 Договору, за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов`язань, крім випадку письмової відмови сторони.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 17.02.14р. (п.11.1 Договору).

Крім того, 26.04.11р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки №010469/п (далі - Договір поруки), відповідно до умов п. 1.1 якого, відповідач поручається перед позивачем за виконання споживачем обов'язків щодо оплати одержаної теплової енергії в терміни, передбачені основним договором № 010469 від 17.02.11р. Порукою забезпечується виконання споживачем зобов'язання щодо сплати боргу за одержану теплову енергію - в межах встановленим розпорядником державних коштів виділених лімітів з споживання в натуральних одиницях 596,4 Г/кал. на 2011р. За сплату за одержану споживачем теплову енергію боргу відповідач відповідає перед позивачем у тому ж обсязі що і споживач.

Відповідно до п.2.6 Договору поруки, у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) споживачем обов'язку за основним договором, що передбачений п.1.1 цього Договору, позивач зобов'язаний звернутися до відповідача із письмовим повідомленням про невиконання споживачем обов'язку за основним договором.

Відповідач протягом 5-ти днів з дня отримання повідомлення позивача повинен виконати ці зобов'язання перед позивачем згідно з порядком розрахунків, які встановлені основним договором (п.2.7 Договору поруки).

Пунктом 2.8 Договору поруки передбачено, що після виконання відповідачем обов'язку за основним договором, що передбачений п.1.1 цього договору, позивач повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок споживача.

Відповідно до п.2.9 Договору поруки, грошові зобов'язання визнаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на відповідний розрахунковий рахунок позивача, передбачений п.4.1 цього Договору.

До відповідача, який виконав обов'язок за основним договором, що передбачений п.1.1 цього договору, переходять усі права позивача щодо цього обов'язку за основним договором, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

В п. 3.1 Договору поруки зазначено про те, що у разі порушення споживачем зобов'язань по основному договору, відповідач повинен самостійно виконати зобов'язання споживача перед позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 4.5 Договору поруки визначено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов/визначених змістом цього Договору.

Договір поруки набуває чинності з 01.01.11р. та діє до 31.12.11р. (п. 5.1 Договору поруки).

Так, на виконання умов Договору про постачання теплової енергії № 010469 від 17.02.11р., позивач поставив споживачу теплову енергію, що підтверджується Актами, які знаходяться в матеріалах справи.

В порушення умов Договору споживач за спожиту теплову енергію розрахувався лише частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.11.11р. по 01.01.12р. у розмірі 117 324,47 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань по Договору про постачання теплової енергії №010469 від 17.02.11р. у позивача виникло право на звернення з вимогою про виконання умов Договору №010469 від 17.02.11р. до відповідача відповідно до Договору поруки.

30.10.12р. між позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач заборгованість у розмірі 117 324,47 грн. визнає в повному обсязі без будь яких зауважень, що підтверджує підпис посадової особи та печатка на зазначеному Акті.

З метою досудового врегулювання спору, 20.11.12р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 2050 від 19.11.12р. про сплату заборгованості у розмірі 117 324,47 грн.

Як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

В свою чергу, відповідача зазначає про те, що у зв'язку з тим, що на рахунки відповідача було накладено арешт, останній не міг здійснити оплату послуг позивача за отриману теплову енергію за листопад та грудень 2011р.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства та умови Договорів, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 546, 554, 599, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська (49005, м.Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, буд. 13, код ЄДРПОУ 08353525) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 32082770) заборгованість у розмірі 117 324,47 грн. (сто сімнадцять тисяч триста двадцять чотири грн. 47 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 346,48 грн. (дві тисячі триста сорок шість грн. 48 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 31.01.13р.