ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 січня 2013 р. Справа № 902/3/13-г(3)
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши в судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", код ЄДРПОУ 34003340 (м. Київ)
до: Фермерського господарства "Агродвір "Бродецьке", код ЄДРПОУ 36318898 (с. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область)
про стягнення 58 710,44 грн.
при секретарі судового засідання Здорик Я.С.
за участю представників:
позивача - Бакун С.С. - довіреність № 11/210-СС від 26.03.2012 року;
відповідача - не з"явився;
ВСТАНОВИВ :
Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" подано позов про стягнення з Фермерського господарства "Агродвір "Бродецьке" 55952,00 грн. - основного боргу за поставлений товар, 458,81 грн. - 3% річних, 2299,63 грн. - пені.
08.01.2013 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/3/13-г(3) та призначено її до розгляду на 22.01.2013р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 22.01.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Довідкою № б/н від 22.01.2013 року позивач повідомив, що станом на 22.01.2013 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № К22-2012 від 15.03.2012 року становить 55952,00 грн.
Відповідач вимоги ухвали суду щодо забезпечення явки в судове засідання 22.01.2013р. уповноваженого представника та надання витребуваних документів не виконав. Пояснень причин невиконання вимог суду не надав. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що уповноважений представник відповідача 15.01.2013 року отримав ухвалу про порушення провадження від 08.01.2013р.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (за договором - продавець) та Фермерським господарством "Агродвір "Бродецьке" (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу № К22-2012ПЯ, відповідно до п.1.1. якого, продавець продає, а покупець купує насіння пивоварного ячменю сорту "Гладіс" (фасований у мішках по 50 кг), далі "товар", у кількості та ціні відповідно накладних та/або специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.
В пункті 2 договору сторони визначили, що загальна сума договору (сума до оплати) буде визначатися виходячи із фактичної кількості поставленого товару, вказаного в специфікації до даного договору та/або накладній на товар. Покупець здійснює оплату за поставлений товар до 14 вересня 2012 року в порядку, передбаченому договором. Форма оплати - безготівкове перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до пп. 3.1 договору, початок поставки - впродовж 20 робочих днів з моменту підписання специфікації до даного договору або накладної на товар. Датою поставки є дата підписання покупцем товарної накладної (п. 3.4 договору).
Згідно специфікації № 1 від 15.03.2012 року (додаток № 1 до договору купівлі-продажу № К22-2012ПЯ від 15.03.2012 р.) ТОВ "Деснагрейн" зобов'язалось поставити насіння пивоварного ячменю сорту "Гладіс" у кількості 13 т по ціні 3586,67 грн., на загальну суму 55952,00 грн. разом з ПДВ.
Відповідно до умов договору та специфікації № 1 до договору позивачем було поставлено відповідачу товар (насіння ячменю "Гладіс") загальною кількістю 13 тонн на суму 55953,00 грн., що стверджується видатковою накладною № ТРН-000105 від 27.03.2012 року. Вказаний товар було отримано представником відповідача на підставі довіреності № 5 від 27 березня 2012 року на отримання товарно-матеріальних цінностей.
В порушення умов пп. 2.2.1 договору, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала 55952,00 грн., що також стверджується обопільно підписаним сторонами актом зведення взаєморозрахунків за період з 01.07.2011 року по 24.04.2012 року.
Непроведення відповідачем розрахунків за поставлений товар стало приводом звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вказувалось раніше, сторони в пп. 2.2.1 договору погодили, що покупець здійснює оплату за поставлений товар до 14.09.2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар у сумі 55952,00 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача 55952,00 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 458,81грн.- 3% річних за період з 15.09.2012 року по 26.12.2012 року та 2299,63 грн. - пені за невиконання зобов'язання за період з 15.09.2012 року по 24.12.2012 року, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до умов договору, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого йому товару по накладній № ТРН-000105 від 27.03.2012р. до 14.09.2012р. включно. Таким чином у відповідача виникло прострочення платежу з 15.09.2012р.
У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що за порушення строків оплати, що передбачені п. 2.2.1 договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,2% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та пені є обґрунтованими та правомірними.
При перевірці правильності нарахування позивачем 3% річних, згідно періоду визначеному в розрахунку, а саме: з 15.09.2012 року по 26.12.2012 року з заборгованості в розмірі - 55952,00 грн., сума 3% річних складає 472,38 грн.
Оскільки позивачем в позові заявлено до стягнення 458,81 грн. 3% річних, вказана сума підлягає задоволенню.
При перевірці правильності нарахування позивачем пені за порушення договірних зобов'язань, судом встановлено, що період нарахування пені, зазначений в позовній заяві, не відповідає періоду зазначеному в розрахунку, а тому, судом проведено перерахунок згідно періоду визначеному в позовній заяві, а саме: з 15.09.2012 року по 24.12.2012 року
При перерахунку пені, за період з 15.09.2012р. по 24.12.2012р. з заборгованості в розмірі - 55952,00 грн., сума пені складає 2316,05 грн.
Враховуючи, те, що позивачем в позові заявлено до стягнення пеню в розмірі 2299,63 грн., вона підлягає задоволенню в повному обсязі.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Всупереч наведеним вище нормам та вимог ухвали суду, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, 3% річних та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
22.01.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись 4-5, 32, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Агродвір "Бродецьке", код ЄДРПОУ 36318898 (юрид. адреса: вул. Польова, 24, с. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22115; факт. адреса: вул. Комсомольська, 42, с. Поличинці, Козятинський район, Вінницька область, 22110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", код ЄДРПОУ 34003340 (вул. Пимоненка, 13, корпус 5в/11, м. Київ, 04050) 55952,00 грн. - основного боргу, 458,81 грн. - 3% річних, 2299,63грн. - пені, 1609,29 грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 28 січня 2013 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2- позивачу (02098, м. Київ, вул. Ю.Шумського, 1-Б, оф. 121 ТОВ "Ікспоінт")
3, 4 - відповідачу (вул. Польова, 24, с. Бродецьке, Козятинський район, Вінницька область, 22115), (вул. Комсомольська, 42, с .Поличинці, Козятинський район, Вінницька обасть, 22110)
Судове рішення № 28971862, Господарський суд Вінницької області було прийнято 22.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/3/13-г(3). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: