Рішення № 28971180, 29.01.2013, Личаківський районний суд м.Львова

1312/1638/12

2/463/174/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2013 Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Шеремета Г. І. ,

при секретарі Козак О.

за участю позивача

представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу, суд -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення боргу в сумі 7623743 грн. та нарахованої суми інфляції грошових коштів та пені.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та пояснили, що 30 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики на суму 742 000 грн. До вказаного в договорі терміну - 30.10.2009 року сума позики не повернута. Загальна сума боргу - 7 млн. 623 тис. 743 грн. складається з суми основного боргу 742 000 грн. перерахованої по курсу долара США на день подачі позову до суду з розрахунку по 8 грн., тобто 1023448 грн., на цю суму нараховані інфляційні втрати з листопада 2009 року по вересень 2011 року 160681 грн., а також пеня за 638 днів відповідно до п.4.3. договору.

В підтвердження позовних вимог подав суду договір позики №6/Н від 30.10.2008 року, ксерокопію паспорта відповідача, кредитний договір №44.29/84/07-Zn від 2.11.2007 року на позичальника ОСОБА_3 та довідку про заборгованість з вимогами її погашення, а також письмове пояснення.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином поштовими відправленнями та оголошенням в пресі. Суд вважає, що вжито всіх заходів передбачених законом для повідомлення відповідача про слухання справи, а тому вважає за можливе розглянути справу у його відсутності з постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника в судовому засіданні, оцінивши в сукупності представлені суду докази, суд в позові відмовляє, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до представленого позивачем договору позики ( а.с.7-9) стверджується, що між сторонами укладено двосторонній правочин, тобто погоджена дія двох сторін. Будь який правочин має вчинятись у формі встановленій законом і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до вимог закону правочин між сторонами заключено у письмовій формі, враховуючи розмір позики та покликання позивача на його двостороннє підписання.

За змістом договору, який позивач вимагає виконати між сторонами укладено правочин у вигляді договору позики за яким одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей.

Відповідно до наданого тексту договору №6/н від 30.10.2008 року ( а.с.7) п.5.1. даний договір набуває чинності в момент надання позики ( пункт 1.7. Договору).

П.1.7 договору вказує про те, що позика є наданою в момент підписання цього договору. Своїм підписом позичальник засвідчує факт надання йому суми позики в повному обсязі згідно п.1.2. договору. Однак відповідно до п.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, тобто прямій вимозі Закону, а саме ч.2 ст.1046 ЦК України. Жодних інших доказів, підтверджень, розписок, банківських документів про отримання чи переказ коштів, на виконання прямої вказівки закону про передачу коштів позивачем суду не надано.

Також в судовому засіданні позивачем жодними доказами не підтверджено того факту, що така позика була надана для вкладень у організацію та розвиток бізнесу позивача. Також нічим не підтверджені покликання про цільове отримання кредиту гр.ОСОБА_3 за рахунок якого відповідачу надано позику у спірній сумі.

Тому враховуючи наведене вище, суд вважає вимоги позивача про повернення коштів в даному судовому засіданні не доведеними.

Керуючись ст.ст.3,4,6,7,57-60,209,294 ЦПК України, ст.ст.202, 203, 207, 208, 1046, 1047 ЦК України, суд-

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу - відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області в порядку та строки передбачені ст..294 ЦПК України

Суддя: Шеремета Г. І. ,