Постанова № 28969196, 09.04.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2012 року 2а-1156/12/1070

приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. Лесі Українки, 26

час прийняття постанови : 10 год. 35 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лиска І.Г.

при секретарі - Васковець М.С.

за участю представника позивача - Дремова Д.С., Нацика І.О.

представника відповідача - Мацюка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ"до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501 ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Інтеркабель Київ»звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року було відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок проведеної 10.11.2011 року камеральної перевірки позивача, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №12/1501/32739864 від 10 листопада 2011 року, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0010821501 від 2 грудня 211 року про сплату позивачем податку на прибуток: за основним платежем - 445880 грн., за штрафними санкціями -1 грн. та податкове повідомлення -рішення №0010811501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 31889942 грн.

Позивач вважає помилковими покладені в основу оскаржуваних рішень висновки акту перевірки відносно того, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за І кварталу 2011 року (33108686 грн.) у тому числі і від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у сумі 31889942 грн., а зобов'язаний був включити лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 р. (за результатами господарських операцій).

Позивач вважає, що зазначені висновки та оскаржувані рішення не відповідають положенням п. 3.1 ст. 3, п. 6.1 ст. 6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України, відповідно до яких у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає безумовному врахуванню у складі витрат ІІ кварталу 2011 року.

У судовому засіданні представники позивача Дремов Д.С., Нацик І.О. позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти адміністративного позову заперечував, вказуючи на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, яким встановлено, що пункт 150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Таким чином, контролюючий орган зауважує, що для включення до складу валових витрат коштів, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача Мацюк М.М. заперечував проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - ТОВ «Інтеркабель Київ»зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 27.10.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №13233151 Серії АЖ №752292 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №142568.

ТОВ «Інтеркабель Київ»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області з 12.11.2003 року за №1615.

19 травня 2011 року відповідачем було прийнято декларацію позивача (з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року) у рядку 06 якої «скориговані валові витрати»зазначені витрати визначені у сумі 87573457 грн., яка складається в тому числі з відомостей за рядками: 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»- 31889942 грн.

Наведені відомості та правомірність їх формування відповідачем не спростовуються та не заперечуються.

09.08.2011 року відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року (за формою в редакції наказу ДПА України від 28.02.2011№ 114).

У рядку 06.6. цієї декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)», визначено від'ємне значення у розмірі - 33108686 грн.

10 листопада 2011 року на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.76,1 ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), працівником ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведена камеральна перевірка звітності з податку на прибуток TOB "Інтеркабель Київ" за звітний період - 2 квартал 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.11.2011 року №12/1501/32739864 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області заперечення на Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №12/1501/32739864 від 10 листопада 2011року. На заперечення до акту перевірки TOB "Інтеркабель Київ" від 25.11.2011року №2304/11-07 (вхідний від 25.11.2011р. №17340/10 ДПІ у Києво-Святошинському районі), ДПІ у Києво-Святошинському районі надала відповідь про розгляд заперечення від 29.11.2011р. №8688/10/15-125, якою висновки акту залишено без змін.

2 грудня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було прийнято податкові повідомлення рішення:

№ 0010811501, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - 31889942 грн.;

№0010821501 про сплату податку на прибуток за основним платежем - 445880 грн., та застосовано штрафну санкцію -1 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями -рішеннями від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501 позивач направив скаргу до Державної податкової адміністрації в Київській області за вих. №2384/11-07 від 12.12.2011 року, яка була одержана ДПА в Київській області 14.12.2011 року.

01 лютого 2012 року позивачем отримано Рішення про результат розгляду скарги від 26.01.2012р. №246/10/25-017/445-206, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення -рішення, а скаргу позивача -без задоволення.

Не погоджуючись з Рішенням про результат розгляду скарги, позивачем було направлено 06.02.2012 року до Державної податкової служби України відповідну скаргу вх.№31834/6 від 06.02.2012 року, на яку 1 березня 2012 року було отримано Рішення про результат розгляду скарги вих. №3315/6/10-2115 від 23.02.2012 року, відповідно до якого ДПС України скасувала податкове повідомлення -рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 02.12.2011 року в частині 1 грн. штрафних санкцій та в зазначеній частині рішення, прийняте за розглядом скарги, а в іншій частині вказане податкове повідомлення -рішення від 02.12.2011 року №0010811501 та рішення, прийняте за розглядом скарги -залишено без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501 позивач звернувся з даним позовом до суду .

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень стали висновки податкового органу про порушення ТОВ «Інтеркабель Київ»п. 150.1 ст. 150, абз. 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, яке полягало в тому, що підприємством при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року до складу валових витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 31889942 грн., в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та, відповідно, завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 31889942 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 445880 грн.

На переконання відповідача, в умовах дії Податкового Кодексу при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками лише І кварталу 2011 року.

Таким чином, між сторонами має місце різне розуміння порядку формування від'ємного значення об'єкта оподаткування у декларації за 2 квартал 2011 року, що призвело до прийняття оскаржуваних рішень. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами немає спору щодо правильності формування показників від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року.

Київський окружний адміністративний суд не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за результатами 2 кварталу 2011 року на суму 31889942 грн. та для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму - 445880 грн., виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Як встановлено судом, у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 33108686 грн. У ході судового засідання встановлено, що зауважень у відповідача по декларації за 1 квартал 2011 року не було.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Суд зазначає, що у першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстрований у Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Згідно порядку складання даної декларації до рядка 04.9 вносяться такі відомості "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року", значення якого акумулюється в р. 04 "Валові витрати", а до рядка 0.8: "об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)".

Судом встановлено, що позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 31889942 грн., яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств. Обставина правомірності та правильності формування рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом ні в судовому засіданні, ні в акті перевірки від 10 листопада 2011 року під сумнів не ставилася.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

У ІІ кварталі 2011 року платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011. Згідно даної декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року , у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

При цьому, сукупність наведених вище норм по суті прямо та недвозначно визначає, що при формуванні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане (сформоване) у І кварталі 2011 року, тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року.

Декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач подав 09.08.2011 року до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області вже за новою формою, де в рядку 06.6 позивач включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року і визначив суму в розмірі 33108686, 00 грн.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних законодавчих норм, суд зазначає, збитки минулих років є складовою частиною від'ємного об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, отже позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року. Пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Крім того, вказана правова позиція також викладена у Листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10 листопада 2011 року №04-39/10-1160 за підписом Голови Комітету В. Хомутинніка, в якому зазначено, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає, куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Враховуючи, що відповідачем не ставилося під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, суд приходить до висновку, що при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач правомірно включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, оскільки останні набули статусу саме валових витрат І кварталу 2011 року, після їх декларування позивачем, та відсутності будь-яких коригувань контролюючого органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року за рахунок рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Суд зазначає, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено що, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, приймаючи до уваги суперечливе тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України та враховуючі системний взаємозв'язок їх із приписами п.150.1 ст. 150 ПК України та приписами п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковому органу в даному випадку слід керуватися положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне наголосити, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області помилково тлумачить п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України вважаючи, що для включення до складу витрат, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток.

Вищенаведене тлумачення контролюючим органом вказаної норми Кодексу порушує право позивача, щодо правомірного та обґрунтованого зменшення останнім об'єкту оподаткування в зв'язку із понесеними ним витратами для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зазначити, що у справі "Щокін проти України" (заява №23759/09 та №37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав порушенням Протоколу і Конвенції той факт, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновок ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 31889942 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 445880 грн. а тому податкові повідомлення - рішення від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501 підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, позивачем було дотримано вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України та, відповідно, факти завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств відсутні, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень -рішень від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501 підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір на загальну суму 2146 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 2146 грн. підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 2 грудня 2011 року №0010821501 та №0010811501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркабель Київ" сплачений судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 квітня 2012 р.