Постанова № 28968939, 16.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року (17 год. 28 хв.) Справа № 0870/10493/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Білоуса А.О.,

за участю представників:

позивача - Разнотовського Р.В. (довіреність №181 від 10.08.2012);

відповідача - Гавриленка Д.В. (довіреність №33/8/10 від 04.04.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000450025 від 19.07.2012,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2012 Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000450025 від 19.07.2012.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий орган, доводячи відсутність поставок товару на користь АТ «Мотор Січ» наводить інформацію про діяльність по ланцюгу контрагента постачальника АТ «Мотор Січ» (ТОВ «Декос Альянс), який є постачальником ФОП «Рязанцев») та протокол допиту засновника та директора такого контрагента, який до діяльності АТ «Мотор Січ» взагалі не має жодного відношення. Таким чином, протоколи допитів певних осіб, які не мають відношення до АТ «Мотор Січ» та його посадових осіб, та не визначають ознак жодного злочину в їх діях, жодним чином не доводять порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні господарських операцій з безпосередніми постачальниками. Позивач зазначає, що усі висновки про «не встановлення доказів фактичного придбання товарів», «неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій», про фіктивність правочинів здійснені лише на підставі зустрічних звірок та невиїзних перевірок контрагентів, на підставі аналізу даних податкової звітності з податку на прибуток тощо. Крім того, АТ «Мотор Січ» мало правовідносини з господарюючими суб'єктами, які є самостійними дієздатними юридичними особами - платниками податків та відповідно до інформації, що міститься в базі даних ДПА України є діючими по теперішній час та не відносяться до категорії проблемних платників податків. Позивач також зазначає, що товаротранспортна накладна не є одним єдиним документом, на підставі якого здійснюється бухгалтерський облік. Саме нормативні документи з питань регулювання бухгалтерського обліку можуть встановлювати перелік первинних документів, на підставі яких здійснюється списання товарно-матеріальних цінностей, облік на шляху їх переміщення, оприбуткування, складський, оперативний та бухгалтерський облік, а також розрахунки за перевезення вантажу. Постановою КМУ від 25.02.2009 №207 «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» не передбачено обов'язкової наявності ТТН у водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, а лише вимагається наявність накладної або іншого документа, що підтверджує право власності на вантаж. Позивач вказує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Отже, позивачем надані первинні документи, як докази наявності фактичного руху придбаного товару, а також докази зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, що була предметом перевірки відповідача. В акті перевірки інформація про рух товару, його оприбуткування, використання чи реалізацію взагалі відсутня.

Ухвалою судді від 09.11.2012 відкрито провадження у справі №0870/10493/12, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 15.11.2012.

Відповідачем подані письмові заперечення на позов, відповідно до яких в ході проведення перевірки встановлено, що АТ «Мотор Січ» мало взаємовідносини з контрагентами, по яких встановлено відсутність реальності господарських операцій, а саме:

- ФОП ОСОБА_4: АТ «Мотор Січ» до складу податкового кредиту квітня 2012 року включено суму ПДВ у розмірі 3189 грн. по податковим накладним, отриманим від ФОП ОСОБА_4 у перевіряємому періоді з датою виписки листопад та грудень 2011 року. ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС проведена перевірка ФОП ОСОБА_4 з 01.07.2011 по 31.12.2011 (акт від 26.04.2012 №227/17-2-22-2643123177), якою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у своїй діяльності використовував працю 1 найманого робітника. Основним постачальником ФОП ОСОБА_4 у періоді з 01.07.2011 по 31.12.2011 було ТОВ «Декос Альянс». Відповідно до наданих документів ФОП ОСОБА_4 встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу від 01.07.2011 №10, де продавець ТОВ «Декос Альянс», а ФОП ОСОБА_4 - покупець, предмет договору - автозапчастини, за період липень-листопад 2011 року документи, які підтверджують транспортування та передачу товару ФОП ОСОБА_4 до перевірки не надано. За результатами проведеної ДПІ у Печерському районі м. Київ перевірки ТОВ «Декос Альянс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 08.02.2011 по 31.12.2011 (акт від 26.01.2012 №28/23-10/37505731) встановлено, що загальна чисельність працівників підприємства - 1 особа, підприємство відсутнє за місцезнаходженням, податкові зобов'язання не підтверджені у зв'язку з ненаданням підтверджуючих документів, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. В подальшому ФОП ОСОБА_4 в серпні-грудні 2011 року, придбані за первинними документами автозапчастини у ТОВ «Декос Альянс» були продані АТ «Мотор Січ», у т.ч. по податковим накладним від 01.11.2011 №7 на суму ПДВ - 1431,60 грн. та від 26.11.2011 №17 на суму ПДВ - 1757,60 грн., які АТ «Мотор Січ» включено до податкового кредиту квітня 2012 року. Оскільки поставку автозапчастин ТОВ «Декос Альянс» ФОП ОСОБА_4 не підтверджено, неможливо підтвердити поставку автозапчастин ФОП ОСОБА_4 на АТ «Мотор Січ» у відповідних періодах, у зв'язку з відсутністю у підприємства таких товарів та відсутністю необхідних умов для здійснення такої реалізації.

- ТОВ «Форганг ГМБХ»: АТ «Мотор Січ» до складу податкового кредиту квітня 2012 року включено суму ПДВ у розмірі 6030 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Форганг ГМБХ» у перевіряємому періоді з датою виписки лютий та березень 2012 року. Від ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС отримано інформацію стосовно ТОВ «Форганг ГМБХ», а саме: дані про чисельність працівників на підприємстві відсутні, засновник, директор та бухгалтер - одна особа (ОСОБА_5), згідно з відповіддю ОП Запорізьке МБТІ від 01.02.2012 №2144, право власності за ТОВ «Форганг ГМБХ» та гр. ОСОБА_5 не зареєстровано, згідно з відповіддю ВРЕВ №3 УДАЇ ГУМВС України у Запорізькій області від 01.02.3012 №10/пв-189, за ТОВ «Форганг ГМБХ» та гр. ОСОБА_5 транспортні засоби не зареєстровані, основний вид діяльності підприємства - будівництво нежитлових та житлових будівель (проте, відповідно до первинних документів, підприємство було реалізовано на адресу АТ «Мотор Січ» електродвигуни). У специфікаціях до договору №1409 (УСиСР) від 14.09.2011 укладеного між АТ «Мотор Січ» та ТОВ «Форганг ГМБХ» вказано виробниками товарів ВАТ «Южелектрозвармаш», м. Нова Каховка, Україна та ТОВ «Електропром», м. Прокопьев, Росія. Проте, до перевірки не було надано сертифікатів виробника. Та крім того, аналізом інформаційних баз органів ДПС у ланцюгах постачання ТОВ «Форганг ГМБХ» постачальника ВАТ «Южелектрозвармаш» не встановлено та ТОВ «Форганг ГМБХ» не здійснював імпортних операцій.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у наданих письмових запереченнях. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

На підставі направлення від 15.06.2012 №0180, від 15.06.2012 №0179 та наказу від 15.06.2012 №202 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» з питання правомірності нарахування АТ «Мотор Січ» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у квітні 2012 року.

За результатами перевірки складений Акт №208/25-2/14307794 від 06.07.2012.

Актом перевірки встановлено порушення АТ «Мотор Січ»:

- п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, - АТ «Мотор Січ» завищено залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації за квітень 2012 року) на суму 9219 грн.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя ДПС винесено податкове повідомлення - рішення від №0000450025 від 19.07.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9219 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові органи вищого рівня залишили спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від контрагентів АТ «Мотор Січ» - ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Форганг ГМБХ», у зв'язку з відсутністю у контрагентів майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Крім того, до перевірки АТ «Мотор Січ» не було надано товарно-транспортних накладних або подорожніх листів на перевезення товару, отриманого від контрагентів.

Суд не може погодитися з позицією податкового органу з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» зареєстровано 25.05.1994 Виконавчим комітетом Запорізької міської Ради, свідоцтво №11031200000005089 від 25.05.1994, перереєстроване 25.05.2011, свідоцтво від 25.05.2011 №11031050049005089, має свідоцтво платника ПДВ №100340962 від 24.06.2011 (ІПН 143077908246).

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Податковий Кодекс України не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаним Кодексом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено судом, 01.09.2011 між ФОП ОСОБА_4 (Постачальник) та АТ «Мотор Січ» (Покупець) був укладений договір постачання №19695/11-Д (ТПУ).

Пп.1.1 п.1 Договору передбачено, що Постачальник постачає, а Покупець купує запасні частини та автомобільне обладнання до вантажних та легкових автомобілів, автобусів та вантажних кранів. Згідно з пп.3.1, 3.2 Договору, форма оплати - безготівковий перерахунок грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата здійснюється згідно з рахунками Постачальника.

Пп.4.1. п.4 Договору передбачено: «Умови постачання - Постачальник на протязі 7 календарних днів з моменту отримання заявки, постачає товар на склад Покупця».

На підтвердження реальності вказаного правочину АТ «Мотор Січ» до суду надані наступні первинні документи:

- податкові накладні: №7 від 01.11.2011 (загальна сума з ПДВ 8589,60 грн., ПДВ-1431,60 грн.), №17 від 26.12.2011 (загальна сума з ПДВ 10545,60 грн., ПДВ-1757 грн.);

- рахунки-фактури: №СФ-0000154 від 11.08.2011, №СФ-0000245 від 09.11.2011;

- платіжні доручення: №31488 від 01.11.2011, №40766 від 26.12.2011;

- видаткові накладні: №РН-0000247 від 22.12.2011, №РН-0000262 від 27.12.2011;

- приходні ордери: №500005419351/23047 від 26.03.2012, №500005686651/24088 від 09.04.2012;

- специфікація №1 до договору №10695/11-Д (ТПУ) від 01.09.2011.

Судом також досліджений лист ФОП ОСОБА_4, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 у своїй роботі використовує власний транспорт та відповідно до договору №10695/11-Д (ТПУ) від 01.09.2011 у 2011-2012 роках здійснював поставку матеріальних цінностей та малогабаритних вантажів, відповідно до специфікації власним транспортом.

Позивачем також до суду надане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №АР5157АО на ім'я ОСОБА_4, згідно з яким ФОП ОСОБА_4 є власником автомобілю Mitsubishi Space Star.

Судом досліджений й наданий позивачем Договір №1409 (УСіСР) на поставку товару від 14.09.2011, укладений між ТОВ «Форганг ГМБХ» (Постачальник) та АТ «Мотор Січ» (Покупець).

Згідно з пп.1.1 п.1 Договору, Постачальник зобов'язується постачати, а Покупець оплатити та прийняти товар, кількість, назва, асортимент і ціна якого обговорюється у специфікаціях, які є невід'ємною частиною вказаного Договору.

Відповідно до пп.3.4 Договору, поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок Постачальника на склад Покупця.

На підтвердження реальності вказаного правочину АТ «Мотор Січ» до суду надані наступні первинні документи:

- податкові накладні: №1 від 01.02.2012 (загальна сума з ПДВ 3808,01 грн., ПДВ-634,67 грн.), №8 від 03.03.2012 (загальна сума з ПДВ 14651,70 грн., ПДВ-2441,95 грн.), №10 від 07.03.2012 (загальна сума з ПДВ 1110 грн., ПДВ-185 грн.), №12 від 06.02.2012 (загальна сума з ПДВ 2746 грн., ПДВ-457,67 грн.), №13 від 06.02.2012 (загальна сума з ПДВ 10701 грн., ПДВ-1783,50 грн.), №14 від 15.03.2012 (загальна сума з ПДВ 2357 грн., ПДВ-392,83 грн.), №29 від 21.03.2012 (загальна сума з ПДВ 808 грн., ПДВ-134,67 грн.);

- рахунки-фактури: №1101765 від 11.01.2012, №1602765 від 15.02.2012, №№1502765 від 15.02.2012,№25017651 від 25.01.2012, №1801765 від 18.01.2012, №2802765 від 28.02.2012, №60327652 від 06.03.2012, №1101765 від 11.01.2012, №25017651 від 25.01.2012, №1801765 від 18.01.2012;

- платіжні доручення: №54345 від 01.02.2012, №59732 від 03.03.2012, №60487 від 07.03.2012, №55146 від 06.02.2012, №55145 від 06.02.2012, №62383 від 21.03.2012, №62382 від 21.03.2012;

- видаткові накладні: №1101765 від 15.02.2012, №1602765 від 16.03.2012, №1502765 від 16.03.2012, №25017651 від 15.02.2012, №1801765 від 15.02.2012, №2802765 від 15.03.2012, №60327652 від 22.03.2012;

- приходні ордери: №5000047938 від 17.02.2012, №5000054264 від 27.03.2012, №5000052960 від 20.03.2012, №5000047935 від 17.02.2012, №5000047941 від 17.02.2012, №5000054477 від 27.03.2012, №5000054150 від 26.03.2012;

- специфікації до договору №1409 (УСіСР) від 14.09.2011: №3 від 06.10.2011, №4 від 06.10.2011.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами податкового законодавства.

Враховуючи викладене, позивачем - АТ «Мотор Січ» надані докази щодо фактичного здійснення господарської операції, складені на виконання операцій документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідають нормам законодавства та відображають реальність господарської операції позивача.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій.

Усі вищезазначені документи підтверджують господарську операцію, оскільки є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції (п.1.2. ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88). А отже вони є доказами, що спростовують висновок зроблений відповідачем про те, що правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Слід також зазначити, що на момент здійснення господарських операцій та на момент розгляду справи контрагенти АТ «Мотор Січ» - ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Форганг ГМБХ» були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР - 20009570046, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР - 10071693750), та зареєстровані платниками податків у встановленому законодавством порядку.

В акті перевірки №208/25-2/14307794 від 06.07.2012 податковий орган вказує на те, що АТ «Мотор Січ» не підтверджено факт транспортування та поставки ТМЦ від контрагентів ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Форганг ГМБХ», оскільки АТ «Мотор Січ» під час проведення перевірки будь - яких документів, які підтверджуються транспортування товару, а саме товарно-транспорті накладені не надані, суд вважає необґрунтованими виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, транспортування та доставка ТМЦ здійснювалась безпосередньо Постачальником ФОП ОСОБА_4 власним транспортом та транспортом АТ «Мотор Січ» від постачальника ТОВ «Форганг ГМБХ», що підтверджується поясненнями ФОП ОСОБА_4, подорожніми листами АТ «Мотор Січ» та наданим журналом довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

В акті перевірки не заперечується що АТ «Мотор Січ» має в наявності оригінали документів на придбання запчастин та електродвигунів у контрагентів - постачальників (видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів в оплату товару, податкові накладні, рахунки-фактури), які мають статус первинних документів та розрахунки за одержані ТМЦ проведені своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також слід врахувати, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11: Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», при здійсненні вантажних перевезень для власних потреб водії повинні мати накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

З аналізу наданих в справу документів суд встановив, що позивач придбавав ТМЦ невеликими партіями, та доставляв власним транспортом, або транспортом контрагентів.

Тож у даному випадку наявність товарно-транспортної накладної не є обов'язковою.

Таким чином, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, при цьому на зазначені відносини ці вимоги не поширюються.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження доставки товарів від контрагентів - ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Форганг ГМБХ», згідно з договорами поставки №10695/11-Д (ТПУ) від 01.09.2011 та №1409 (УСіСР) від 14.09.2011, на що покликається податковий орган, при наявності інших, передбачених Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документів, які повністю підтверджують отримання АТ «Мотор Січ» товарно-матеріальних цінностей, не спростовує факту здійснення господарських операцій з його придбання.

В Податковому кодексі України та в інших нормативно-правових актах, якими врегульовано порядок оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, відсутнє посилання на товарно-транспортну накладну, дорожній лист, подорожній лист, як на документи, на підставі яких визначається правомірність віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товару, до складу податкового кредиту.

Законодавчі акти України не дають права органам державної податкової інспекції визнавати ті чи інші документи недійсними та/або обов'язковими до застосування у межах господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо у законодавстві не передбачена безпосередня їх обов'язковість.

Відтак, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, подорожніх листів не дає підстав стверджувати про відсутність господарських операцій щодо придбання товарів в цілому.

В судовому засіданні представник АТ «Мотор Січ» пояснив, що АТ «Мотор Січ» самостійно перевозило придбаний у ТОВ «Форганг ГМБХ» товар транспортним засобом Газель, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить АТ «Мотор Січ» на праві власності, згідно з подорожніми листами №010357 від 22.03.2012, №009650 від 15.03.2012, №000680 від 16.03.2012, №005931 від 15.02.2012. Будь-які транспортні підприємства до перевезень товару зі складу ТОВ «Форганг ГМБХ» позивачем не залучалися. У свою чергу, ФОП ОСОБА_4 здійснював перевезення запчастин власним транспортним засобом - автомобілем Mitsubishi Space Star, реєстраційний номер НОМЕР_2 до складу АТ «Мотор Січ».

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податковий орган дійшов до невірного висновку про те, що позивачем не доведений факт транспортування та доставки товару від ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Форганг ГМБХ», оскільки факт транспортування та доставки товару на склад позивача підтверджується наданим журналом довіреностей на отримання ТМЦ та іншими первинними документами.

Твердження відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Форганг ГМБХ» достатньої кількості засобів для виконання умов договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у постачальників основних фондів, складських та торгівельних приміщень, які б підтверджували факт використання останніх в здійсненні поставок на АТ «Мотор Січ» запчастин та електродвигунів, не свідчить про порушення податкового законодавства АТ «Мотор Січ» та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності АТ «Мотор Січ», знаходяться поза межами податкового обліку позивача, не підтверджуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку АТ «Мотор Січ».

Також в акті перевірки податковий орган вказує на відсутність сертифікатів виробника електродвигунів, які постачалися ТОВ «Форганг ГМБХ» до складу АТ «Мотор Січ».

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі №21-500во08, від 01.06.2010 у справі №21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, у справі «БУЛВЕС А.Д. проти Болгарії» (заява №399/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що отримувач ТМЦ - АТ «Мотор Січ» не повинно нести відповідальність за несвоєчасного надання постачальником ТОВ «Форганг ГМБХ» сертифікатів якості на електродвигуни.

Відповідачем під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи АТ «Мотор Січ», на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000450025 від 19.07.2012.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (код ЄДРПОУ 14307794) судовий збір у розмірі 107 (сто сім гривень) 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв