Постанова № 2896713, 29.01.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"29" січня 2009 р. Справа № 11/113а/28

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Хорті-Партнер”

вул. Зелена, 4, с. Красне, Чернігівський район, Чернігівська область, 15572

Відповідач: Чернігівська митниця

проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017

Про визнання недійсними податкових повідомлень

Суддя Ю.М. Бобров

Секретар Радченко А.А.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від позивача: Потапенко О.П. –директор, паспорт № НК 555023, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області від 11.11.1997р., Потапенко С.В. –заступник директора, довіреність б/н від 06.11.2008р.

Від відповідача: Кравченко С.В. –провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 14/346 від 28.01.2009р.

В судовому засіданні присутній: Козакова І.М. – старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, посвідчення № 133 від 05.09.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Хорті-Партнер” подано позов до Чернігівської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень митниці.

Провадження у справі зупинялося, розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалися перерви.

Здійснюючи представництво інтересів держави, на стороні Чернігівської митниці, за письмовою заявою від 28.08.2008р. № 15-1406-08, у справу вступив старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві та у письмовому клопотанні від 29.05.2008р. № 142.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що включення відповідачем до митної вартості імпортованих ТОВ „Хорті-Партнер” загальної суми витрат на перевезення (в тому числі витрат на перевезення по митній території України) не відповідає вимогам ст. 267 Митного кодексу України.

Чернігівська митниця, вважає позивач, не мала об’єктивних, документально підтверджених фактів, які б свідчили, що вся сума понесених ТОВ „Хорті-Партнер” транспортних витрат є витратами по перевезенню товарів до місця ввезення на митну територію України імпортованих товарів, а тому неправомірно винесла оскаржувані податкові повідомлення.

Крім того, позивач, посилаючись на п.п. „г” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), зазначає, що у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки митна вартість імпортованих товарів визначалася митницею (контролюючим органом).

Позивач просить визнати повністю недійсними податкові повідомлення Чернігівської митниці від 20.02.2008р. № 3, № 4, № 5.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву позовних вимог не визнає.

Відповідач вважає, що митниця, здійснюючи планову виїзну документальну перевірку діяльності ТОВ „Хорті-Партнер” та нарахування позивачу податкових зобов’язань, діяла в межах та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

При проведенні документальної перевірки ТОВ „Хорті-Партнер”, під час звірки документів про транспортні витрати, які були отримані на запити митниці від суб’єктів підприємницької діяльності, які надавали позивачу транспортно-експедиційні послуги, з документами, що надавалися при митному оформленні товарів, було виявлено системні факти невідповідності вартості транспортних послуг, задекларованих при митному оформленні, фактичним.

Представники відповідача та прокурор в судовому засіданні підтримали заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву та у письмових доповненнях до неї.

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому він просить суд зупинити стягнення Чернігівською митницею сум, визначених нею в податкових повідомленнях № 3, № 4, № 5 від 20.02.2008р.

Клопотання судом відхилено, оскільки відповідачем будь-яких дій по стягненню з позивача сум, визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях, не здійснювалося.

Судом відхилено і клопотання позивача про призначення судово-бухгалтерської експертизи, оскільки вирішення запропонованих відповідачем питань чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Розглянувши подані матеріали, засувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив наступне.

ТОВ „Хорті-Партнер” зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності –юридичну особу.

ТОВ „Хорті-Партнер” є правонаступником прав і обов’язків ТОВ „Хортіко Україна”.

Одним із основних видів діяльності позивача згідно його Статуту є експортно-імпортна діяльність.

ТОВ „Хорті-Партнер” зареєстровано у відділі митного оформлення № 1 Чернігівської митниці як суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності з 02.07.2003р.

Згідно договорів доручення від 10.01.2005р. № 1/05, від 14.06.2006р. № 8, від 03.01.2007р. № 3 митне оформлення товарів ТОВ „Хорті-Партнер” здійснювала Чернігівська філія ПП „Фортунат”.

Чернігівською митницею було проведено планову документальну перевірку ТОВ „Хорті-Партнер”, за результатами якої складено акт перевірки від 30.01.2008р. № 01/08/102000000/0032340165.

Перевірка проводилась вибірковим способом за період діяльності позивача з 01.01.2005р. по 30.09.2007р.

В перевіряємому періоді ТОВ „Хорті-Партнер” отримувало послуги по перевезенню зовнішньоекономічних товарів від суб’єктів підприємницької діяльності (перевізників та експедиторів).

У ході перевірки виникла потреба у підтвердженні відомостей, що надійшли від ТОВ „Хорті-Партнер” щодо перевезення товарів, перевезення яких здійснювало широке коло перевізників. У зв’язку з цим, Чернігівською митницею були направлені листи (запити) до інших митниць.

Як вбачається із акта перевірки, під час звірки документів про транспортні витрати, наданих позивачем при митному оформленні товарів, з документами, які надійшли від перевізників, при перевірці формування митної вартості товарів, що були ввезені на митну територію України, митницею було виявлено факти зменшення митної вартості за рахунок включення до митної вартості витрат на перевезення в меншому обсязі, ніж реально понесені ТОВ „Хорті-Партнер” по поставці товару, що, у свою чергу, спричинило заниження сум, належних до сплати податків і зборів.

На підставі акта перевірки, Чернігівською митницею, згідно з пп. ”б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181 та пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181, прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення:

- податкове повідомлення від 20.02.2008р. № 3, в якому ТОВ „Хорті-Партнер” визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 101879,10 грн. за основним платежем та у сумі 50939,55 грн. за штрафними санкціями, усього 152 818,65 грн.;

- податкове повідомлення від 20.02.2008р. № 4, в якому визначено податкове зобов’язання по ввізному миту у сумі 44647,17 грн. за основним платежем та у сумі 22323,58 грн. за штрафними санкціями, усього 66 970,76 грн.;

- податкове повідомлення від 20.02.2008р. № 5, у якому визначено податкове зобов’язання по митним зборам у сумі 929,51 грн. за основним платежем та у сумі 464,78 грн. за штрафними санкціями, усього 1394,29 грн.

У відповідності пп.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону № 2181 митні органи визначено контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок за їх стягнення або контроль покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Статтею 41 Митного кодексу України передбачено, що однією з форм митного контролю є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст.69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за нами може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи визначає Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. № 1730.

Згідно пп.. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у пп. ”б” пп..4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Податкове повідомлення, згідно п.1.9 ст.1 Закону № 2181, це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, Чернігівська митниця мала право на проведення планової документальної перевірки ТОВ „Хорті-Партнер” та прийняття за результатами цієї перевірки оскаржуваних позивачем податкових повідомлень про визначення товариству податкових зобов’язань у сумі основного платежу та штрафних санкцій.

Відповідно до ст.267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При ввезенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Контроль правильності задекларованої митної вартості, як бази оподаткування при нарахуванні та сплаті сум податків і зборів при імпорті позивачем товарів на митну територію України, був основним напрямком проведення митницею планової перевірки ТОВ „Хорті-Партнер”.

В перевіряємому періоді, під час здійснення декларування та митного оформлення імпортних товарів, митниці для підтвердження транспортних витрат по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, декларантом –Чернігівською філією ПП „Фортунат” надавались, як документальні підтвердження, довідки перевізників про транспортні витрати по кожному конкретному випадку. В судовому засіданні представники позивача пояснили, що при митному оформленні, жодних питань щодо надання декларантом документів та правомірності визначення митної вартості у митниці не виникало.

Під час проведення перевірки та звірки документів про транспортні витрати, отриманих від позивача і інших суб’єктів підприємницької діяльності, які надали транспортно-експедиційні послуги, з документами, що надавались при митному оформленні товарів, було виявлено факти невідповідності вартості транспортних послуг, задекларованих при митному оформленні, вартості послуг, зазначених у наданих документах.

Під час провадження у справі, позивачем надано суду документи, які були отримані ним на його запити від перевізників, які надавали транспортні послуги ТОВ „Хорті-Партнер”.

При дослідженні наданих сторонами доказів (документів), судом встановлено, що правомірність нарахування митницею ТОВ „Хорті-Партнер” податкових зобов’язань підтверджується частково (а.с. 19-24 т.I).

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При дослідженні доказів встановлено, що у випадках відсутності у документах розмежування вартості транспортних послуг до митної території України та вартості транспортних послуг після ввезення, митницею для визначення митної вартості бралася загальна вартість транспортних послуг, що суд вважає порушенням вимог ст.267 Митного кодексу України.

У цьому випадку, судом при визначенні митної вартості бралася сума витрат на транспортні послуги, вказана при митному оформленні, оскільки відповідачем не надано суду доказів (не доведено), які б спростовували задекларовані витрати.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 11, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення Чернігівської митниці:

- податкове повідомлення № 5 від 20 лютого 2008 року в частині 718,68 грн. основного платежу та 359,34 грн. штрафних санкцій, усього 1 078,02 грн.;

- податкове повідомлення № 4 від 20 лютого 2008 року в частині 33 619,85 грн. основного платежу та 16 809,92 грн. штрафних санкцій, усього 50 429,77 грн.;

- податкове повідомлення № 3 від 20 лютого 2008 року в частині 77 592,11 грн. основного платежу та 38 796,05 грн. штрафних санкцій, усього 116 388,16 грн.

В решті позовних вимог –відмовити.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хорті-Партнер” (15572, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул.. Зелена, 4, р/р 2600900015463 у ВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код 32340165) 2,58 грн. сплаченого держмита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адмінстративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 29.01.2009р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 03 лютого 2009 року о 15 год. 00 хв.

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім’я судді через канцелярію суду.

Суддя Ю.М. Бобров