Постанова № 28966915, 28.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року 10 год. 37 хв. Справа № 2а-10800/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дорош Х.Р.,

представника позивача - Бориса А.С.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду до ОСОБА_2 та просить стягнути кошти, що підлягають поверненню в сумі 1 296,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 отримав статус безробітного, при цьому він перебував у цивільно - правових відносинах із «Захід Еталон Трейд». Відтак, відповідач обманним шляхом отримав допомогу по безробіттю в сумі 1 296,65 грн. Оскільки ОСОБА_2 в добровільному порядку не повернув Львівському міському центру зайнятості виплачені йому кошти, то позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 14.01.2013 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 28.01.2013 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Поштова кореспонденція, направлена відповідачу на адресу зазначену у довідці адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУ МВС України у Львівській області, повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Львівський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та діє відповідно до законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», «Про державну службу» тощо.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (надалі - Закону України № 1533-ІІІ).

Як вбачається з ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ст.7 Закону України № 1533-ІІІ видами забезпечення безробітних є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності та допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є:

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

профорієнтація;

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»;

надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»;

надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;

інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України № 1533-ІІІ державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у разі виявлення порушень прав застрахованих осіб вживають заходів відповідно до визначених законом повноважень.

Згідно з ч.1 ст.20 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», взаємодіють з органами державної податкової служби, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими центральними органами виконавчої влади, Державною прикордонною службою України шляхом обміну відповідною інформацією про отримані особами, зареєстрованими в установленому порядку як безробітні, доходи від здійснення підприємницької діяльності, роботи за кордоном, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами (договорами), ведення особистого селянського господарства, проведення інших заходів по виконанню цього Закону.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.09.2011 року ОСОБА_2 звернувсь до Львівського міського центру зайнятості Львівського обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У такій заяві відповідач підтвердив той факт, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсійних виплат не отримує.

З 03.10.2011 року ОСОБА_2 набув статус безробітного.

Львівським міським центром зайнятості проведено звірку достовірності даних, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення ОСОБА_2 під час перебування його на обліку в центрі зайнятості, про що складено Акт № 2010 від 09.11.2012 року розслідування страхових нещасних випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 працював на ТзОВ «Захід Еталон Трейд» по угодах цивільно-правового характеру з 03.01.2012 року по 31.01.2012 року (угода № 03/01-12 від 03.01.2012 року) та з 03.05.2012 року по 03.06.2012 року.

Згідно з розрахунком позовних вимог та Наказу Львівського міського центру зайнятості № 602-сп від 21.11.2012 року сума виплаченого матеріального забезпечення безробітному ОСОБА_2 складає:

з 16.01.2012 року по 31.01.2012 року - 425,81 грн.;

з 03.05.2012 року по 31.05.2012 року - 786,74 грн.;

з 01.06.2012 року по 03.06.2012 року - 84,10 грн.

Загальна сума матеріального забезпечення, яка була виплачена відповідачу, становить 1 296,65 грн.

Як вбачається з цивільно-правових договорів № 03/01-12 від 03.01.2012 року та від 03.05.2012 року, укладених між ТзОВ «Захід Еталон Трейд» та ОСОБА_2, на останнього покладається виконання робіт з пошуку клієнтів. Згідно пунктів 2.1 розділу 2 цивільно-правових договорів за виконано роботу ТзОВ «Захід Еталон Трейд» сплачує ОСОБА_2 винагороду у розмірі 400 грн. за домовленістю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на момент отримання статусу безробітного, займався трудовою діяльністю, а відтак протиправно отримав матеріальне забезпечення від позивача.

Згідно з п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено відповідачу претензію щодо відшкодування коштів в сумі 1 296,65 грн. за № 13/7487 від 21.11.2011 року. Однак, ні у вказаний у претензії строк, ні під час судового розгляду справи відповідач не повернув незаконно отримані кошти.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, Львівська область, м.Львів, вул. Кн.Ольги, 122, р/р 37170001000584 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014,ЗКПО 25555035) кошти в сумі 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість гривень) 65 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 30 січня 2013 року.

Суддя В.М. Сакалош