Постанова № 28965593, 22.10.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4788/10/0770

рядок статзвіту -6.19

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Корчинської В.А.,

сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника прокуратури - Чмереки І.М. (посвідчення №11),

представника позивачів - Марканича В.М. (довіреність від 25 вересня 2012 року),

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 25 жовтня 2012 року.

Позивач - Чопський транспортний прокурор, що діє в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 1 700,00 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем було порушено законодавство про автомобільний транспорт при здійсненні перевезень пасажирів, а саме надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту №1 без відповідних документів - без квитково-касового листа.

У судовому засіданні представник прокуратури та представник позивачів позовні вимоги з обставин викладених у позовній заяві підтримали та просили суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача вищевказану заборгованість.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає, що примирення не можливе.

У судовому засіданні помічником Закарпатського транспортного прокурора, що діє в інтересах держави по справі було подано Наказ Генеральної прокуратури України від 14 січня 2011 року №3ш, згідно якого з метою удосконалення організації прокурорського нагляду за додержанням законів на транспорті у Закарпатській області, керуючись ст.15 Закону України «Про прокуратуру» Чопська та Ужгородська транспортні прокуратури Закарпатської області - ліквідовані та утворена Закарпатська транспортна прокуратура Закарпатської області, на яку покладено здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів на транспорті, в зв'язку з чим суд на місці ухвалив про заміну неналежного законного представника позивача на належного, а саме на Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (а.с.32).

Заслухавши пояснення представника прокуратури, представника позивача та відповідача, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 15 вересня 2010 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області при проведені рейдової перевірки транспортних засобів на автомобільній дорозі поблизу Ужгородського району с. Баранинці, 64, було перевірено автомобіль НОМЕР_1 та зафіксовано порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» приватним підприємцем ОСОБА_3, мешканцем АДРЕСА_1 а саме: надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту №1 без відповідних документів - без квитково-касового листа. За результатами перевірки складено акт від 15 вересня 2010 року (а.с.8).

У відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» №3492-IV від 23.02.2006 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі 1 700,00 гривень (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року по справі №2а-3984/10/0770 за позовом ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування постанови про застосування фінансових санкцій №111215 від 19.10.1010 року, - в задоволені позовних вимог відмовлено та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 року вказану постанову залишено без змін.

У відповідності до положень п.п.25-29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті за наявності підстав керівник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області або його заступник розглядає справу про порушення автотранспортного законодавства та виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Не пізніше трьох днів після її винесення постанова видається уповноваженій особі під розписку чи надсилається рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно п.28 даного Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій. Суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню до бюджету.

За порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо приватного підприємця ОСОБА_3 т.в.о. начальником Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції Фейцарук Я.С. було винесено постанову №111215 від 19 жовтня 2010 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень, яка направлена правопорушнику рекомендованим листом (а.с.8).

Фінансова санкція за вказаною вище постановою, у зазначений термін, відповідачем добровільно не були сплачені. Також дана постанова відповідно до пунктів 32-35 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, згідно яких скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення, не оскаржувалася.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг з метою забезпечення державних і суспільних інтересів, безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державне регулювання та контроль спрямовані на забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності.

Станом на сьогоднішній день фінансові санкції відповідачем не сплачено. Несплата фінансових санкцій відповідачем призвела до державних збитків у вигляді ненадходження до бюджету коштів.

У відповідності до вимог ст.21 Конституції України та п.2 ст.5, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави при наявності порушень або загрози порушень економічних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 17, 70, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій, - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код - НОМЕР_2) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 8; р/р 3111210670002 в УДК в Закарпатській області, код ОКПО 22108040, МФО 812016) фінансові санкції в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.