Постанова № 28965128, 22.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 13530/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача -Гетьман К.О.

представника відповідача -Канаєвої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Барвінок" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Торгова компанія "Барвінок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0006532305 від 17.08.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8430,00 грн., з яких за основним платежем: 5620 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями 2810,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0006542305 від 17.08.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 5352,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення №0006532305 від 17.08.2012 р., №0006542305 від 17.08.2012 р., прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 3145/2305/3143808 від 06.08.2012 року про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПАТ "ТК "Барвінок" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766) за лютий 2012 року, є протиправними, необґрунтованими, прийнятими всупереч нормам чинного законодавства України.

Позивач вважає, що висновки про нікчемність правочину, укладеного ПАТ "ТК "Барвінок" з ПП "Комманд", ґрунтуються лише на висновках посадових осіб податкової інспекції, викладених в акті ДПІ у м. Сімферополь № 32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Комманд", код ЄДРПОУ 37081766, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.".

Позивач зазначив, що станом на дату складання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС акту перевірки податкові органи не були наділені законом повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, а також повноваженнями здійснювати оцінку відповідності правочину вимогам ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень податкового органу, а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0006532305 від 17.08.2012 р., №0006542305 від 17.08.2012 р. винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Висновки про порушення ПАТ "ТК "Барвінок" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП "Комманд", не підтверджено зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Торгова компанія "Барвінок" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області 28.05.2003 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 423585.

Згідно копії довідки АА №314606 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПАТ "ТК "Барвінок" є юридичною особою, має код 31438068.

Видами діяльності за КВЕД є: 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами, 40.13.0 розподілення та постачання електроенергії, 51.18.0 посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, 74.87.0 надання інших комерційних послуг, 74.14.0 консультування з питань комерційної діяльності та управління, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 450668 № 100271809 від 22.05.2001 р. ПАТ "ТК "Барвінок" знаходиться на податковому обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, є платником ПДВ. Індивідуальний податковий номер 3143806203007 (а.с. 191).

У відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріали справи свідчать, що на виконання наведених норм законодавства України, на підставі наказу № 1116 від 06.08.2012 р., згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ПАТ "ТК "Барвінок" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766) за лютий 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 3145/2305/31438068 від 06.08.2012 р. (а.с. 9 - 21).

Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ПАТ "ТК "Барвінок" встановлено порушення:

- ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення право чину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по право чинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Комманд" ( ЄДРПОУ 37081766) до реальних вигод набувача ПАТ "ТК "Барвінок";

- пп..14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп..138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у загальній сумі 5620,0 грн., в тому числі за І квартал 2012 року на суму 5620,0 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, с.198, п.200.1, п.200.3, ст..200, п.201.1, п.201.4, ст..201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) станом на 31.03.2012 року складає 5352 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 3145/2305/31438068 від 06.08.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкові повідомлення - рішення №0006532305 від 17.08.2012 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8430,00 грн., з яких за основним платежем 5620,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2810,00 грн. та №0006542305 від 17.08.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 5352,00 грн. (а.с. 7 - 8).

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями та винесеними на підставі таких висновків податковими повідомленнями - рішеннями, про що склав скаргу та звернувся в межах адміністративного оскарження до ДПА у Харківській області. Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення ДПС України №5982/0/61-12/10-2115 від 23.11.12 р. про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення - рішення №0006532305 від 17.08.2012 р., №0006542305 від 17.08.2012 р. та рішення ДПС у Харківській області, прийняте за розглядом первинної скарги залишені без змін, скарга - без задоволення (а.с. 22 - 25).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував відображений в акті висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про непідтвердженість документально реальності здійснення господарських відносин позивача із ПП "Комманд".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ПАТ "ТК "Барвінок" та контрагентом ПП "Комманд" здійснювалися на підставі договору про комплексне рекламне обслуговування № 17-02/282 від 17.02.2012 року (а.с. 39 - 40).

Згідно умов договору, замовник, ПАТ "ТК "Барвінок", доручає, а виконавець, ПП "Комманд", бере на себе обов'язок по здійсненню комплексного рекламного обслуговування замовника на умовах, передбачених договором.

Матеріали справи містять додатки № 01, № 02 та № 03 до договору №17-02 від 17.02.2012 р. (а.с. 41-43).

На виконання умов зазначеного договору його сторонами було складено та підписано акти виконаних робіт б/н від 29.02.2012 року на суму 10058,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1676,40 грн., на суму 8589,60 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1431,60 грн., на суму 13464,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 2244,00 грн. (а.с. 44-46).

Від ПП "Комманд" позивачем отримано податкові накладні №753 від 29.02.2012 р. на суму 13464,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 2244,00 грн., №754 від 29.02.2012 р. на суму 8589,60 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1431,60 грн., №755 від 29.02.2012 р. на суму 10058,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1676,40 грн., № 75 від 06.03.2012 р. на суму 10058,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1676,40 грн. (а.с. 47 - 50).

Матеріали справи містять платіжні доручення в підтвердження проведення розрахунків за цим договором: № 90 від 22.02.2012 р. на суму 8589,60 грн., № 907 від 22.02.2012 р. на суму 13464,00 грн., № 953 від 24.02.2012 р. на суму 10058,40 грн. (а.с. 51 - 53).

Суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до податкового кредиту у березні 2012 року.

Суд зазначає наступне. Частина 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (пункт 2.15 вищевказаного Порядку).

Пунктом 9 ч.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Враховуючи відсутність у позивача всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які б підтверджували господарські операції позивача, суд приходить до висновку про недотримання вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88.

Серед суттєвих умов віднесення до валових витрат, пов'язаних з виконанням робіт (послуг), та, відповідно, формування податкового кредиту, є можливість за наявними первинними документами встановити об'єм виконаних послуг, їх калькуляцію та якісні показники виконаних послуг для необхідності їх ідентифікації та визначення факту (способу) їх використання у господарській діяльності підприємства, а також встановлення відповідності/невідповідності цифрових даних про обсяги наданих послуг зазначеним у звітах даним бухгалтерського обліку позивача.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

При розгляді справи встановлено, що для оформлення господарських операцій на підтвердження виконання комплексного рекламного обслуговування, які надавались за договором № 17-02/282 від 17.02.2012 року, позивач і ПП "Комманд" підписали акти виконаних робіт б/н: на розміщення рекламних тролів в Криму на суму 8589,60 грн. (в тому числі ПДВ 1431,60 грн.); по оренді білбордів та виготовленню рекламних постерів на суму 13464 грн. (в тому числі ПДВ 2244,0 грн.); по виготовленню та розміщенню рекламного ролика на ЧТРК на суму 10058,40 грн. (в тому числі ПДВ 1676,40 грн.). Також до матеріалів справи долучено фотокопії фотографій. Вказані фотокопії не дають змогу ідентифікувати місце надання послуг.

У вказаних актах види послуг не конкретизовані, не вказано точну адресу виконаних послуг (місць оренди білбордів), не зазначено змісту рекламних постерів, рекламного ролика на ЧТРК, змісту і порядку поширення реклами. Також не вказано ким було виготовлено рекламний ролик та чи оприлюднено зазначений рекламний ролик і доведено до кінцевого споживача.

З наданої позивачем ефірної довідки про розміщення рекламно-інформаційного ролика на каналі "Черноморской ТРК" неможливо встановити які саме послуги надавались та яка вартість цих послуг.

Позивач не надав доказів щодо реклами товарів замовника. Позивачем не доведено яке значення для його господарської діяльності як юридичної особи, місцезнаходженням якої є м. Харків, має розповсюдження інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо особи чи товару у АР Крим (як вказано в акті). В судовому засіданні представником позивача не надано ґрунтовних пояснень з цього приводу.

Надані позивачем документи не свідчать про доцільність придбання ним вищезазначених послуг, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в отриманні рекламних послуг.

Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати дохід лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення таких обставин дає підставу для відмови у відшкодуванні ПДВ.

З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи, надані позивачем податкові накладні та акти виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами (при відсутності інших необхідних первинних документів), що підтверджують факти виконання наданих послуг, оскільки не містять інформації про конкретні об'єми та направлення, по яким проводились відповідні послуги.

В наданих позивачем документах (актах виконаних робіт) не значиться, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку, а не на завищення валових витрат) і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з виконання комплексного рекламного обслуговування не відповідають вимогам діючого законодавства.

В випадку, що є предметом судового розгляду, досліджені фактичні дані вказують на недоведеність позивачем економічної доцільності витрат на послуги та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, та наміру придбання платником податку послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, при перевірці використана інформація, яка надійшла з інших ДПІ, а саме: акт ДПІ у м. Сімферополі від 06.04.2012 №32/22/37081766 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Комманд", код за ЄДРПОУ 37081766, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009року по 31.03.2012 року , висновку якого зазначено :

- Звіркою ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766) встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766) до реальних вигодонабувачів за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012 року.

- Звіркою ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766) встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012 року.

- Звіркою ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766) не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договору, реальності укладеного правочину.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договору.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи відсутність об'єкту оподаткування у ПАТ "Торгова компанія "Барвінок" по договору № 17-02/282 від 17.02.2012 року з ПП "Комманд", право на віднесення вказаних сум до валових витрат позивача по зазначеній угоді не виникає.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість встановлених порушень, які відображені в акті перевірки № 3145/2305/3143808 від 06.08.2012 року та законність винесених податкових повідомлень-рішень №0006532305 від 17.08.2012 р., №0006542305 від 17.08.2012 р. Позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Барвінок" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 29.01.2013 року.