Рішення № 28965010, 15.01.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" січня 2013 р. Справа № 3/5007/1359/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л. - предст. ПАТ КБ "Приватбанк", предст. згідно довіреності №3177-О від 24.09.12р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

про стягнення 19630,09 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження від 15.01.13р. - 9 141,70 грн.).

03 грудня 2012 року позивачем - Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" пред'явлено позов до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення на його користь 19630,09 грн. , з яких: 19595, 80 грн. - заборгованість за кредитом, 26, 13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8, 16 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов Договору банківського обслуговування від 17.05.2011р. щодо повернення кредитних коштів.

Ухвалою від 05.12.2012р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив відповідні заходи.

Ухвалами від 17.12.2012 р. та 03.01.13р. господарський суд повторно відкладав розгляд справи та вживав заходів щодо розгляду справи.

Позивач в засіданні суду 17.12.12р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, просить суд його задовольнити.

В засіданні суду 15.01.13р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог стосовно суми основного боргу, згідно якої просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 9141, 70 грн. у зв'язку з частковим його погашенням відповідачем. окрім того, просить припинити провадження у справі в частині стягнення 26, 13 грн. боргу по відсотках за користування кредитом та 8,16 грн. - пені, у зв'язку з припиненням предмету спору за цими вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 15.01.13 р. до розгляду по суті.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 9141, 70 грн. - суми основного боргу по сплаті кредитних коштів проти заявленого - 19595, 80 грн.

Господарський суд приймає до розгляду по суті також заяву позивача про припинення провадження у справі.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

З врахуванням вище викладеного, господарський суд перейшов 03.01.13р. до розгляду спору по суті, про що зафіксовано в протоколі судового засідання (а.с. 65).

Окрім того, за змістом ст. 81-1 ГПК України, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, ухвалу про порушення провадження у справі господарський суд вислав на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією на адресу: АДРЕСА_1, яка повернулася до господарського суду з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 53-55).

У п.3.9.2 зазначеної Постанови додатково наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, справу розглянуто за відсутності представників сторін за наявними у ній доказами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.13р. господарський суд оголосив уповноваженому представнику позивача вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позову та припинення провадження у справі

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку і карточки зі зразками підписів та відтисків печатки від 17.05.2011р. відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 відкрив поточний рахунок НОМЕР_2 в гривнях та, одночасно, підписавши дану заяву, погодився на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в тому числі, до Умов та Правил обслуговування по розрахунковим картках, розміщених на сайті банку - www.privatbank.ua. https://client-bank. privat-bank.ua), тарифами банку, котрі разом з цією заявою і карткою зі зразками підписів і відтиску печатки становлять Договір банківського обслуговування.

Одночасно, в цій Заяві міститься умова про можливість встановлення банком кредитного ліміту на поточний рахунок, зокрема, при наявності вільних грошових ресурсів, при встановленні якого банк здійснює його обслуговування за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту за своїм вибором або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта. Порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості і розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, котрі разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Згідно п. 3.18.1.16. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першої" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.18.1.1. Умов і правил надання банківських послуг вказано, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

У відповідності до п.3.18.1.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому «Умов та правил надання банківських послуг». Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими «Умовами та правилами надання банківських послуг», Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг». В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

У п.3.18.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Факт встановлення та надання кредитного ліміту в сумі 50 000, 00 грн. та користування ним відповідачем підтверджується виписками із банківського рахунку за період з 27.05.2011р. по 15.01.2013р. (а.с. 72-79).

Згідно п. 3.18.1.8.Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.18.2.3.4 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг». Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Порядок розрахунків передбачено п. 3.4 Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків визначено п.3.18.4.1.1., так за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення»), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У пункті 3.18.4.1.3. Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Так, п.3.18.4.1.4. Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

У відповідності до п.3.18.4.9. Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.10. Умов та правил надання банківських послуг зазначено, що зобов'язання виконуються в такій послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів / осіб, для погашення заборгованості, насамперед спрямовуються для відшкодування витрат / збитків Банку згідно з п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 3.18.5. цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі - простроченого винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 3.18.1.8. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку відповідно до п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

До винесення рішення у справі відповідач частково сплатив суму основного боргу, у зв'язку з чим її розмір зменшився до 9141,70 грн., а також повністю погасив суму заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 85, 33 грн. та пені в розмірі 26, 76 грн.

При цьому, позивач у своїх поясненнях від 15.01.13р. зазначив, що заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 85, 33 грн. та пені в розмірі 26, 76 грн. виникла з 01.11.2012р. (а.с. 71).

Дослідивши в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

За змістом ст. 634 ЦК України з якою кореспондується абз. 4 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити зміст договору на основі договору приєднання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови в цілому. Таким чином виключна перевага належить волі однієї із сторін, і вона дістає вияв у тому, що ця сторона диктує волю не лише окремому суб'єкту, а й невизначеному колу осіб. Натомість, вона зв'язує себе зобов'язаннями стосовно всіх, хто приєднався до неї.

Оскільки проект договору приєднання може бути прийнятий іншою стороною не інакше як у цілому, укладання таких договорів відрізняється від загального порядку укладення господарських договорів, встановленого ст. 181 ГК України, зокрема, виключається можливість врегулювання розбіжностей щодо умов договору.

Окрім того, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи дійсну правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій, останні підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 та глави 72 Цивільного кодексу України, оскільки Договір банківського обслуговування від 17.05.2011 року одночасно є договором банківського рахунка та договором кредиту.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України з якою кореспондується ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За правилами ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 1066 ЦК України - за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами (ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.ст. 526, 525 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не подано доказів на підтвердження виконання грошового зобов'язання в повному обсязі перед позивачем у належному місці та в належний строк.

З врахуванням вищевикладеного, та встановлених судом обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9141, 70 грн. доведена у повному обсязі та підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд та у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

На момент винесення рішення у даній справі, припинилась матеріально-правова вимога щодо сплати заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 85, 33 грн. та пені в розмірі 26, 76 грн. у зв'язку з добровільним розрахунком відповідачем.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. за №18 наголошується, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, провадження у цій частині позову необхідно припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у повному обсязі та належним чином довів обгрунтованість позовних вимог як за складом, так і за розміром. Натомість, відповідач зазначеного - не спростував.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 11, 12-13, 509, 525, 526, 530, 610-612, 626, 628, 634, 638,1050, 1054, 1066, 1068 ЦК України, ст.ст. 55, 174, 179 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 33, 43, 49,75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570):

- 9 141, 70 грн. - основного боргу;

- 1609,50 грн. - судового збору.

3. Припинити провадження в частині стягнення 26,13 грн. боргу по відсотках за користування кредитом та 8,16 грн. - пені за прострочку виконання зобов'язання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.01.13 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: