Вирок № 28961857, 30.01.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2793/2012

ВИРОК

іменем України

"30" січня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді ДОМАРЄВОЇ Н.В.,

при секретарі - СИВЕРИН Л.А,

з участю прокурора - ЦІОМА В.В., ЛУЦЕНКО С.В., НИЖНІК Л.І.,

захисника підсудного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого юристом селянського фермерського господарства (СФГ) "ОСОБА_5.", одруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 315 ч. 2, 317 ч. 2 КК України, -

ВС Т А Н О В И В :

Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні ряду злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, вчинених при наступних обставинах.

В кінці жовтня 2009 року, підсудний ОСОБА_4 на одному з полів, що біля с. Дмитрівка Вознесенського району, більш точне місце та час досудовим слідством не встановлено, з кущів рослини коноплі нарвав листя та суцвіття, яке за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1, висушив та подрібнив, тим самим незаконно придбав та виготовив наркотичний засіб - речовину рослинного походження -канабіс /марихуану/ в перерахунку на висушену речовину вагою 2,2 та 2,3 грама, який незаконно зберігав за місцем свого проживання з метою його подальшого збуту.

22.12.2009 року в м. Вознесенську в період часу з 17-45 години до 17-59 години, працівниками Вознесенського МВ УМВС була проведена оперативна закупівля наркотичного засобу -канабісу /марихуани/ за місцем проживання підсудного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, під час якої підсудний ОСОБА_6 незаконно збув ОСОБА_7 за 50,00 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс /марихуану/ вагою у висушеному стані 2,2 грама.

20.01.2010 року в м. Вознесенську в період часу з 14-05 години до 15-28 години, працівниками Вознесенського МВ УМВС була проведена оперативна закупівля наркотичного засобу канабісу /марихуани/ за місцем проживання підсудного ОСОБА_4, під час якої підсудний ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 за 100,00 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс /марихуану/ вагою у висушеному стані 2,3 грама.

Крім цього, в кінці жовтня 2009 року, підсудний ОСОБА_4 на одному з полів, що біля с. Дмитрівка Вознесенського району, більш точне місце та час досудовим слідством не встановлено, з кущів рослини коноплі нарвав листя та суцвіття, яке приніс до свого місця проживання, а саме в кімнату свого підвального приміщення, що в АДРЕСА_1, де висушив та подрібнив, тим самим незаконно придбав та виготовив наркотичний засіб -речовину рослинного походження -канабіс/марихуану/ загальною вагою 10,2 грами, який незаконно зберігав для власного вживання, без мети збуту до 20.01.2010 року.

20 січня 2010 року в період часу з 15-45 години до 17-10 години, в ході обшуку за постановою Вознесенського міськрайонного суду від 13.01.2010 року за місцем проживання підсудного ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, а саме -в кімнаті підвального приміщення, яка знаходиться в користуванні підсудного і була обмежена для користування іншими особами шляхом встановлення ним замка у дверях, працівниками Вознесенського МВ УМВС було виявлено та вилучено наркотичний засіб -канабіс /марихуану/ загальною вагою в висушеному стані 10,2 грама, який підсудний ОСОБА_4 незаконно придбав, виготовив та зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Крім цього, 20.01.2010 року в післяобідній час, точний час досудовим слідством не встановлено, підсудний ОСОБА_4 перебуваючи в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, схилив, запропонувавши неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, вжити наркотичний засіб -канабіс /марихуану/, вагу якого в ході досудового слідства не встановлено, шляхом паління, тим самим викликав у нього бажання до незаконного вживання наркотичних засобів.

Крім цього, 20.01.2010 року в післяобідній час, точний час досудовим слідством не встановлено, підсудний ОСОБА_4 перебуваючи у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, надав кімнату підвального приміщення, яка знаходиться в його користуванні та зачиняється на замок, неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, для незаконного вживання наркотичних засобів, а саме -канабісу /марихуани/, вагу якого в ході досудового слідства не встановлено, шляхом паління.

Зазначені дії підсудного органом досудового слідства кваліфіковані:

- за ст. 307 ч. 2 КК України -як незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно;

- за ч. 2 ст. 309 КК України -як незаконне виготовлення, придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту особою, що раніше скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України;

- за ст. 315 ч. 2 КК України -як схилення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України;

- за ст. 317 ч. 2 КК України -як надання приміщення свого будинку для незаконного вживання наркотичних засобів, із залученням неповнолітнього.

В ході проведення судового слідства, судом були досліджені всі докази, зібрані органом досудового слідства та стороною захисту з метою встановлення об?єктивної істини по справі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, заперечував обставини, встановлені досудовим слідством та пояснив суду, що 22 грудня 2009 року, коли проводилася перша оперативна закупівля, його взагалі не було вдома, він знаходився в селі Дмитрівка Вознесенського району, виконуючи трудові обов'язки члена фермерського господарства. Повернувся додому 22.12.2009 року близько 19-20 години. Дружина повідомила йому, що приходив хлопець, який робив ремонт в їх квартирі -ОСОБА_10 та питав, чи буде він продовжувати ремонт. Вказує, що таким чином не мав зустрічі з закупником наркотичних засобів ОСОБА_7, яким є його знайомий ОСОБА_10 та, відповідно, наркотичний засіб йому не збував.

20 січня 2010 року він цілий день знаходився у своєї матері. Близько 15-00 години заїхав до себе додому перевдягнутися та взяти гроші і цигарки. На порозі будинку зустрів ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які запропонували йому пограти у карти. Оскільки у нього було трохи часу, він погодився зіграти один раз. Разом з останніми спустилися в підвальне приміщення ОСОБА_8 та сіли за стіл грати в карти. В цей час до підвального приміщення заходив ОСОБА_10 та запитував в них, де можна дістати наркотичний засіб, на що вони відповіли йому, що не знають, ОСОБА_11 дав йому стусана і він пішов. Поруч, в своєму підвальному приміщенні порався сусід ОСОБА_19, з яким ОСОБА_10 також спілкувався. Коли ОСОБА_10 вийшов з підвалу, до підвального приміщення зайшло 15 працівників міліції, які почали спилювати замки зі всіх підвальних приміщень. Увійшли і до підвального приміщення ОСОБА_8, в якому знаходився він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Його вдарили в груди, вдягли наручники та почали обшукувати, але нічого не знайшли. Після цього, працівники міліції дали йому підписати якийсь папір, а потім обшукали вдруге та вилучили з його кишені грошову купюру номіналом 1,00 гривня та ключі. Взявши його ключі, працівники міліції почали самостійно шукати підвальне приміщення, що належить йому, підбираючи ключ з вилученої в нього зв?язку. Коли знайшли його підвальне приміщення, то повели його до цього приміщення, де почали світити руки, які були чистими, але тильні боки долонь світилися жовтим кольором. Також, в вентиляційному люку, працівники міліції виявили 15,00 гривень. Крім того, вказує, що від сусіда ОСОБА_19 йому відомо, що коли його не було вдома, до його підвалу неодноразово приходив ОСОБА_10, у якого були ключі від його підвалу, оскільки той робив ремонт в його квартирі та мав намір продовжувати ремонтні роботи, а в підвалі зберігав будівельний інвентар. Пізніше, ОСОБА_10 повідомив йому, що ключі від його підвалу в нього відібрав працівник міліції - Зайвий. Стверджує, що наркотичних засобів ніколи не вживав і не вживає, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 не схиляв до вживання наркотичних засобів та приміщення свого підвалу для вживання наркотичних засобів ніколи їм не надавав.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що в січні 2010 року до нього додому приїхали працівники міліції, яких викликала після сварки дружина. Вони забрали його з дому, але у відділ міліції не повезли повідомивши, що він буде понятим. Крім нього в автомобілі працівників міліції був ще один понятий. В його присутності, в салоні автомобіля, працівники міліції передали ОСОБА_10, якого він знав раніше, дві грошові купюри номіналом по 50,00 гривень кожна. Як помічалися гроші він не бачив. Після цього, ОСОБА_10 кудись пішов. Повернувся через 40 хвилин з коноплею та сказав, що придбав цю коноплю у ОСОБА_4 При цьому, автомобіль працівників міліції знаходився на вулиці ОСОБА_3, а ОСОБА_10 прийшов з боку провулка Українського. Де ОСОБА_10 взяв коноплю йому не відомо. В автомобілі працівники міліції розвернули пакунок, що передав їм ОСОБА_10 та дали йому підписати якийсь документ. Потім разом з працівниками міліції спустився у підвал, де був ОСОБА_4, на якого працівники міліції вдягли наручники ще до того, як туди спустився він. В одному з підвальних приміщень, ОСОБА_4 з двома молодими хлопцями грав у карти. Працівники міліції зламали замок в інше підвальне приміщення та почали проводити в ньому обшук, під час якого знайшли лише саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів -бульбулятор, по якому було видно, що він колись був у вжитку. Крім того, у ОСОБА_4 були знайдені гроші, але не ті, що працівники міліції давали ОСОБА_10, а інші -номіналом по одній та дві гривні. В квартирі ОСОБА_4 працівники міліції також нічого не знайшли. Вказує, що під час залучення його працівниками міліції до слідчих дій він був п?яний, йому було зле, тому коли його привезли до відділку міліції він підписав всі документи, що дали йому працівники міліції не читаючи, аби тільки його відпустили додому. На даний час не підтримує покази, що давав на досудовому слідстві, наполягає на показах, що дає в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що у 2010 році, точної дати не пам'ятає, повертався додому з роботи. Працівники міліції запросили його бути понятим при закупівлі наркотичних засобів, але у кого проводилась закупівля йому не повідомляли. В його присутності працівники міліції помітили грошову купюру номіналом 50,00 гривень, на якій зробили напис "збут". Після цього, на двох автомобілях, в яких знаходилися працівники міліції у цивільному одязі, поїхали на провулок Український, де автомобілі зупинилися. З іншого автомобіля вийшов невідомий йому хлопець, про якого йому повідомили, що він піде купувати наркотичний засіб. Через 15-20 хвилин цей хлопець повернувся та приніс речовину сіро-зеленого кольору. Зазначає, що був присутнім під час проведення обшуку в підвальному приміщенні, в якому знаходився підсудний ОСОБА_4, на якого працівники міліції вдягли наручники склавши руки за спиною та обшукали його кишені, звідки дістали ключі, а потім пішли у квартиру. При цьому, ОСОБА_4 казав, що в нього немає наркотичних засобів. В квартирі працівники міліції нічого не знайшли. В підвальному приміщенні, в коробці для хліба та в баночці з-під кави, працівники міліції виявили невелику кількість коноплі. В вентиляційному люку, працівники міліції вилучили гроші, але мілкими купюрами. Бачив, що у ОСОБА_4 при просвічуванні трохи світилася одна рука в області вказівного пальця. При цьому, ОСОБА_4 пояснював, що придбав коноплю для власного вживання, нікому її не продавав. Крім того вказує, що в підвальному приміщенні було знайдено дві розрізані пластикових пляшки, які вилучені. Що це за пляшки та як вони використовуються йому невідомо. Вказує, що в приміщенні відділу міліції не бачив хлопця, який ходив робити закупівлю наркотичних засобів. В приміщенні відділу міліції, коли помічали гроші, підписав порожні бланки, при цьому йому пояснили, що пізніше їх заповнять. Другого понятого побачив уже у підвалі, звідки він взявся не знає та стверджує, що він був у нетверезому стані. Чи знайшли в підвалі ті гроші, що були помічені в його присутності не пам'ятає. Куди хлопець, що вийшов з іншого автомобіля ходив на закупівлю він не знає, так як увесь час знаходився в автомобілі. Коли той повернувся, до нього з автомобіля вийшов один з працівників міліції, з яким вони разом трохи відійшли та про щось розмовляли, а потім йому показали наркотичний засіб.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що точної дати не пам?ятає, але на той час йому було 15-ть років, він знаходився в своєму підвалі по АДРЕСА_1, де покурив коноплі, яку самостійно зібрав на березі річки Південний Буг та зберігав у своєму підвалі. Потім до нього у підвал прийшов його знайомий ОСОБА_11, а потім сусід - ОСОБА_4 і вони всі разом грали у карти в його підвалі. Під час гри, хтось покликав ОСОБА_4 і він вийшов на декілька хвилин, а коли повернувся, то повідомив, що приходив хлопець на ім?я ОСОБА_10, якого він також бачив та знає візуально. Вони продовжили грати в карти і в цей час до підвалу увійшли працівники міліції, один з яких вдарив ОСОБА_4 в груди, потім одягнули на нього наручники та почали з?ясовувати їх прізвища, обшукувати, але нічого не знайшли. У ОСОБА_4 в кишені виявили ключі та дві гривні. Разом з працівниками міліції було двоє понятих, які знаходилися у нетверезому стані, від яких чувся запах перегару. Стверджує, що ОСОБА_4 не пропонував ні йому, ні ОСОБА_11 вживати наркотичні засоби і своє підвальне приміщення для вживання наркотичних засобів не надавав. Чи вживали в той день наркотичні засоби ОСОБА_11 та ОСОБА_4 йому невідомо. Після цього, працівники міліції пішли шукати підвальне приміщення ОСОБА_4, а їх з ОСОБА_11 повезли на експертизу, яка показала, що він вживав наркотичні засоби. Вказує, що на слідстві, він давав слідчому аналогічні покази, але слідчий написав по-іншому та сказав підписувати, він погодився і підписав, так як було вже пізно, слідчий погрожував відправити його в психіатричний заклад, а батько сказав йому підписувати що-небудь, оскільки після роботи він був стомлений. Після того, як він підписав протокол надрукований слідчим, його відпустили додому. Згодом, працівники міліції забирали його зі школи до відділу міліції та допитували самого, без батька та без завуча школи, яка чекала за дверима, а потім підписала протокол допиту не читаючи. Також працівники міліції забирали його з дому разом з братом, але допитували без присутності брата. Зазначає, що в відділку міліції він підписував всі документи, що йому давав слідчий не читаючи, оскільки слідчий чинив на нього психологічний тиск та наполягає на показах, які дає в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснив суду, що у 2009 році, точної дати не пам?ятає, працівники міліції попросили його провести закупівлю наркотичних засобів у ОСОБА_4, якого він знав, оскільки робив в його квартирі ремонт. При цьому, працівники СБНОН, в автомобілі біля магазину, передали йому помічені гроші -дві купюри номіналом 50,00 гривень і 100,00 гривень та сказали йти до ОСОБА_4 додому. Він пішов, але ОСОБА_4 вдома не було, двері відчинила дружина та сказала, що його немає. Він почекав з півгодини та повернувся до автомобіля працівників міліції, де повернув їм гроші. При цьому, в автомобілі ніяких понятих не було, тільки водій і один працівник міліції. У 2010 році йому зателефонували працівники СБНОН та запросили до провулку Українського в м. Вознесенську. Коли він прийшов до вказаного місця, то побачив два автомобілі, в один з яких сів він, де також знаходився водій і понятий. Працівники міліції передали йому помічені гроші -дві купюри номіналом 50,00 та 100,00 гривень та сказали йти до ОСОБА_4 для проведення закупівлі наркотичного засобу. Крім того, працівники міліції дали йому пакунок з речовиною рослинного походження та пояснили, що це на випадок, якщо ОСОБА_4 не буде вдома. Він пішов додому до ОСОБА_4, але його дружина сказала, що він вийшов. Він здогадався, що ОСОБА_4 може бути у підвалі та спустився у підвал. Там був ОСОБА_4 з двома хлопцями. Він запив в нього, чи немає в нього наркотику, на що той відповів, що немає, а один з хлопців штовхнув його. Тоді він вийшов з підвалу, повернувся до автомобілю працівників міліції та повідомив, що у ОСОБА_4 наркотику немає. Тоді працівники міліції забрали в нього гроші та пакунок, що передавали йому перед тим, як відправили до ОСОБА_4 і сказали йти додому, а коли буде потрібно підписувати документи йому зателефонують. Але за викликами працівників міліції у відділ міліції не приходив, так як його не було в місті. Стверджує, що фактично не було жодної оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_4, у відділі міліції перед проведенням оперативних закупівель не був, але якісь документи на прохання працівників міліції він підписував пізніше. Раніше вказував на те, що ОСОБА_4 торгує наркотичними засобами на прохання працівників міліції. Крім того, стверджує, що восени 2009 року робив ремонт в квартирі ОСОБА_4 разом з напарником на ім?я ОСОБА_8 та зберігали в його підвальному приміщенні будівельний інвентар, де інколи через самостійно виготовлений з пластикових пляшок прилад - бульбулятор курили наркотичні засоби. Після закінчення ремонту, з підвалу ОСОБА_4 не забрали ні бульбулятор, ні наркотичні засоби, що зберігалися в банці, оскільки ОСОБА_4 просив їх виконати ще деякі ремонтні роботи. Стверджує, що на досудовому слідстві слідчий його не допитував, але декілька документів він підписав не читаючи. Згоду на проведення закупівлі наркотичних засобів він давав, так як працівники міліції чинили відносно нього психологічний тиск та обіцяли допомогти йому у справі, що пов?язана з скоєною ним крадіжкою.

Аналізуючи обвинувачення, пред?явлене підсудному ОСОБА_4 органом досудового слідства, перевірені в судовому засіданні докази, що були надані органом досудового слідства та стороною захисту, суд прийшов до висновку про те, що пред'явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення за ст.ст. 307 ч. 2, 315 ч. 2, 317 ч. 2 КК України, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і він підлягає виправданню за недоведеністю у вчиненні злочинів, передбачених вказаними статтями Кримінального кодексу України.

Докази злочинної діяльності підсудного ОСОБА_4 органом досудового слідства здобувалися шляхом використання положень Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15.02.1995 року, у ст. 5 якого передбачена можливість проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів для їх отримання. Оперативна закупівля наркотичних засобів згідно ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" є заходом оперативно-розшукової діяльності, порядок проведення якої здійснюється у відповідності з "Інструкцією про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів, речовин, в тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності", затвердженої спільним наказом МВС України, СБУ, Державної податкової адміністрації України від 30.11.2011 року №1065.

Згідно повідомлення в.о.начальника служби боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів Вознесенського МВ УМВС від 12.02.2010 року (том №1 а.с. 3) 11.12.2009 року була заведена оперативно-розшукова справа відносно підсудного ОСОБА_4 по факту незаконного збуту наркотичних засобів.

Згідно повідомлення в.о.начальника Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області від 02.01.2013 року за вих. №43/46 (том №3 а.с. 62) оперативно-розшукова справа відносно ОСОБА_4 заведена 07.12.2009 року.

Яке з повідомлень органу досудового слідства відповідає дійсності та точної дати заведення оперативної справи відносно підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено, тому всі сумніви та протиріччя щодо точної дати заведення оперативної справи суд відносить на користь підсудного ОСОБА_4

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну таємницю" інформація про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової діяльності; про осіб, які співпрацюють на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність, може бути віднесена до державної таємниці. Згідно п. 4.2.1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю віднесено до державної таємниці відомості про причетність до співробітництва з оперативними підрозділами особи, яка на конфіденційній основі співпрацює для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, що дають змогу її ідентифікувати.

У відповідності до постанов №401 від 11.12.2009 року (том №1 а.с. 5), №418 від 11.01.2010 року (том №1 а.с. 32) проведення оперативної закупівлі було доручено особі зі зміненими персональними даними -ОСОБА_7 показання якого, на ряду з іншими доказами, що були отриманні виключно в результаті його дій (втручання), покладені в основу обвинувачення підсудного ОСОБА_4

Даючи оцінку доказам, що містяться в матеріалах кримінальної справи по епізодам збуту наркотичних засобів суд досліджував основні умови проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів: а) наявність об'єктивної інформації про факт незаконного збуту наркотичних засобів ОСОБА_4; б) дотримання законності при її проведенні; в) недопущення провокаційних дій з боку оперативного працівника, спрямованих на спонукання особи до вчинення злочину та виходячи із сутності оперативної закупівлі, яка полягає у здійсненні угоди купівлі-продажу з особою, яку підозрюють в торгівлі наркотичними засобами.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Тейксейра до Кастро проти Португалії" (від 09 червня 1998 року) зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов'язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Суспільним інтересам неможна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання до такої діяльності з боку працівників міліції. Враховуючи викладене, а також обов?язковість застосування судової практики Європейського суду з прав людини при проведенні досудового слідства, необхідно перевіряти чи не було з боку працівників міліції та їх довірених осіб підбурювання та організації придбання і збуту наркотичного засобу.

Основним доказом обвинувачення стали дії та показання особи, яка була залучена до співробітництва з метою викриття злочинного діяння підсудного і відносно якої у відповідності до ст. 15 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23 грудня 1993 року, були застосовані заходи безпеки шляхом зміни анкетних даних. По даній справі такою особою є ОСОБА_7, допит якого суд бажав здійснити з дотриманням кримінально-процесуального законодавства з збереженням анонімності цієї особи, але не мав можливості через його недоставку оперативними працівниками з мотивуванням не встановлення місця перебування цієї особи.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням захисника підсудного в якості свідка ОСОБА_10, з власної ініціативи вказав на себе, як на особу, яку працівники міліції направляли за місцем проживання підсудного ОСОБА_4 для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у 2009 році та у 2010 році. При цьому, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні не заперечував надання добровільної згоди на співробітництво з працівниками міліції, однак повідомив, що зробив це через психологічний тиск з боку працівників міліції та в обмін на їх обіцянку допомогти у кримінальній справі, де він мав статус обвинуваченого в крадіжці. Крім того пояснив, що перед проведенням оперативної закупівлі у відділі міліції він не був і фактично жодної оперативної закупівлі не відбувалося, оскільки під час проведення першої закупівлі ОСОБА_4 взагалі був відсутнім за місцем свого проживання, а під час другої -відповів, що не знає де можна придбати наркотичний засіб та жодного разу не продавав йому наркотичний засіб. Вказав, що в документуванні проведених оперативних закупок (том №1 а.с. 7, 9, 12, 34, 35-38) та у допитах в якості свідка (том №1 а.с. 27,85) він участі не приймав, підписав ряд документів, наданих йому працівниками міліції не читаючи пізніше.

Крім того вказав, що при проведенні оперативної закупівлі у 2009 році, в автомобілі був лише працівник міліції та водій, понятих не було. Під час другої закупівлі в автомобілі був один понятий, тому на випадок безрезультативної оперативної закупівлі наркотичного засобу працівник міліції надав йому пакунок з речовиною рослинного походження, який мав бути виданий ним, як такий, що придбаний у ОСОБА_4 Для її проведення були помічені дві грошові купюри номіналом по 50,00 гривень кожна, дрібних купюр не було. Підсудний знаходився разом з двома хлопцями в підвалі будинку, де проживав і наркотичного засобу йому не продавав, тому працівникам міліції був виданий наркотичний засіб отриманий ним від них же напередодні закупівлі на випадок неуспішної закупівлі як такий, що був придбаний у ОСОБА_4

Крім того пояснив, що під час проведення ремонту в квартирі ОСОБА_4, він разом з напарником на ім?я ОСОБА_8, в підвальному приміщенні підсудного вживали наркотичні засоби за допомогою самостійно виготовленого з пластикових пляшок бульбулятора, який залишили в підвалі підсудного разом з залишками наркотичного засобу.

Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_10 суд виходить з того, що оперативно-розшуковий підрозділ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області при підборі і залученні до сприяння роботи оперативного підрозділу громадянина ОСОБА_10 ретельно не вивчив можливості і ділові якості, як кандидата, який підбирається на роль покупця та не впевнився в його особистих моральних якостях знаходження в полоні власних пристрастей, часто низьких, як людини, що заслуговує довіру. За таких обставин, суд вважає достовірними пояснення свідка ОСОБА_10 щодо вчинення на нього психологічного тиску з боку працівників міліції та їх обіцянок про поблажливе ставлення з їх боку в кримінальних злочинах вчинених ним особисто, оскільки він дійсно є особою схильною до вчинення кримінально карних злочинів, раніше засуджувався судами і на час розгляду справи притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, пов?язаного з незаконним обігом наркотичних засобів.

При цьому, суд критично розцінює постанову старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури від 17.01.2013 року, винесену за результатами перевірки, проведеної за постановою суду щодо застосування відносно свідка ОСОБА_10 недозволених методів ведення слідства під час залучення його до проведення оперативних закупівель та під час проведення його допитів, оскільки рішення про закриття кримінального провадження відносно працівників міліції за ч. 1 ст. 365 КК України прийняте слідчим прокуратури лише на підставі пояснень цих же працівників міліції, без використання всіх можливих засобів перевірки заяви свідка ОСОБА_10 зробленої в судовому засіданні (том №3 а.с.72-73).

Крім того, суд приходить до переконання, що по епізоду збуту наркотичних засобів 22.12.2009 року відсутні докази про отримання підсудним ОСОБА_4 коштів за реалізацію за місцем проживання наркотичного засобу -канабісу вагою 2.2 грама. Свідок ОСОБА_10, що був залучений до проведення оперативної закупівлі працівниками міліції під псевдонімом ОСОБА_7 пояснив, що у 2009 році ніякої оперативної закупівлі не було, оскільки підсудного ОСОБА_4 не було вдома. Аналогічні пояснення дав і підсудний ОСОБА_4, який пояснив, що в цей день до 19-00 знаходився на роботі в с. Дмитрівка Вознесенського району в СФГ "ОСОБА_5." Дане його твердження не спростоване органом досудового слідства, який виконував доручення суду по перевірці алібі підсудного ОСОБА_4

Так, згідно рапорту СДІМ Вознесенського МВ УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_15, який виконував доручення про допит жителів с. Дмитрівка Вознесенського району та співробітників СФГ "ОСОБА_5.", виконання доручення не представилося можливим в зв?язку з тим, що не встановлено осіб, які б могли підтвердити або спростувати факт знаходження ОСОБА_4 на роботі в СФГ "ОСОБА_5." 22 грудня 2009 року до 19-00 години.

Виходячи із змісту ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов?язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене також закріплене п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироків" з наступними змінами і доповненнями, де вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов?язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до ст. 22 КПК України (в редакції 1960 року), органи досудового слідства зобов?язані повно, всебічно та об'єктивно дослідити усі обставини справи, і дійшовши висновку про винуватість обвинуваченого у інкримінованому йому злочині, повинні обґрунтувати його достовірними й безсумнівними доказами.

При розгляді даної кримінальної справи судом встановлено, що жодного належного, допустимого та беззаперечного доказу на підтвердження вини підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів органом досудового слідства не представлено.

Виданий ОСОБА_7 наркотичний засіб, який за його показами на досудовому слідстві був придбаний 22.12.2009 року та 20.01.2010 року у ОСОБА_4, не був упакований, опечатаний безпосередньо, невідкладно на місці, як зазначено в протоколі оперативної закупівлі (том №1 а.с. 9, 35-38), а лише в приміщенні Вознесенського МВ УМВС про що свідчить наявність пояснювальних написів на пакетах, виконаних машинописним текстом (том №1 а.с. 14, 22).

З оголошених в судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які були запрошені в якості понятих 22.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_16 постійно приймає участь в оперативних закупівлях в якості понятого, будучи однокласником та давнім знайомим оперативного працівника міліції, а ОСОБА_17 -є особою, що в подальшому була прийнята на службу до органів внутрішніх справ, що свідчать про певну їх залежність від співробітників Вознесенського МВ УМВС та наявність обставин, які унеможливлюють відповідно до ст. 127 КПК України (в редакції 1960 року) залучення цих осіб, як понятих (том №1 а.с. 26, том №2 а.с. 186, 188).

Доводи обвинувачення щодо дотримання законності при проведенні оперативної закупівлі 20.01.2010 року у підсудного ОСОБА_4 (в частині грошових купюр, які передавалися закупнику, місце їх передачі, обставин огляду покупця, та часу упакування вилученого наркотичного засобу) спростовуються показаннями не лише оперативного закупника, а й понятих ОСОБА_12. та ОСОБА_13

Не можна кваліфікувати зберігання наркотиків особою, як таке, що здійснювалось з метою збуту, якщо єдиним доказом цієї мети є провокація агентів міліції. Жодного доказу інших випадків збуту ОСОБА_4 наркотичних засобів не було. Важливим є також і те, що інформація, отримана від агентів міліції не повинна бути єдиним доказом, на якому будується обвинувальний вирок. При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини вважати, що зазначені докази були неналежними, суд враховує останні обставини встановлені в судовому засіданні, які на думку суду є об?єктивними. В даних умовах притягнення до кримінальної відповідальності повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, важливим є питання довіри громадян під час виконання цієї публічної функції та неупередженості, достатності гарантій, щоб відкинути всі легітимні підстави сумніватися в його упередженості. За таких умов фактичні результати оперативної закупівлі, яка була проведена з вказаними порушеннями не можна використати, як допустимий доказ у кримінальній справі. Крім того, сама особа, яка залучалася співробітниками міліції для проведення оперативних закупівель вказує на те, що фактично оперативних закупівель не було, що підсудний ОСОБА_4 не збував йому наркотичних засобів, а документування цих процесуальних дій відбувалося пізніше їх проведення. Підстав сумніватися у показах свідка ОСОБА_10 суд не вбачає, оскільки на даний час він перебуває у місці, де на нього не можуть вплинути ні працівники Вознесенського МВ УМВС, ні інші особи, тому його покази суд сприймає, як достовірні та неупереджені.

По епізоду обвинувачення підсудного ОСОБА_4 у схиленні неповнолітнього ОСОБА_8 до вживання наркотичного засобу шляхом паління за допомогою самостійно виробленого із поліетиленових пляшок приладу, аналіз доказів зібраних органом досудового слідства свідчить, що вони є недопустимими.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що підсудний ОСОБА_4 не схиляв його до вживання наркотичного засобу -канабісу шляхом паління, він вжив наркотичний засіб самостійно зібраний на березі річки Південний Буг, який зберігав у своєму підвальному приміщенні ще до приходу у підвал підсудного ОСОБА_4 Крім того, підтвердив, що під час їхнього перебування у його підвальному приміщенні, в підвал будинку приходив хлопець, якого він візуально знає як ОСОБА_10 та цікавився чи не знає ОСОБА_4 де можна придбати наркотики, але вони його прогнали сказавши, що не знають цього. А через деякий час після його уходу, у підвал зайшли працівники міліції і розпочали обшук, а його з ОСОБА_9 було направлено до Вознесенської ЦРЛ на медичне обстеження на предмет виявлення слідів вживання наркотичних засобів. Показання на досудовому слідстві при допиті в якості свідка та на очній ставці з підсудним ОСОБА_4 відбиралися в пізній нічнийчас і не були достовірними, він підписав їх через погрози працівників міліції направити його до психіатричного закладу, оскільки допитувався без присутності батька та вихователя зі школи, яких до кабінету слідчого не пустили.

Відповідно до постанови старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури від 10.01.2013 року, кримінальне провадження щодо працівників Вознесенського МВ УМВС, які проводили допити неповнолітнього свідка ОСОБА_8 закрито у зв?язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, оскільки факт психологічного тиску на неповнолітнього свідка ОСОБА_8 та факт його допиту без присутності його батька і педагога не знайшли свого підтвердження під час перевірки, що проводилася на виконання постанови суду (том №3 а.с.66-67). Однак, суд не приймає до уваги цю постанову, оскільки з часу проведення допитів свідка ОСОБА_8 минуло майже три роки, тому особи які допитувалися слідчим можуть не пам?ятати деталей, пов?язаних з допитом свідка ОСОБА_8 Крім того, слідчим прокуратури взагалі не надано правової оцінки діям працівників міліції, що проводили допит неповнолітнього свідка протягом тривалого часу, в тому числі і у нічний час, що є грубим порушення кримінально-процесуального законодавства України.

До того ж, на момент приходу працівників міліції до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1, підсудний ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_11 знаходилися в підвальному приміщенні, що належить ОСОБА_8 Підвальне приміщення, що належить підсудному ОСОБА_4 було самостійно визначене працівниками міліції за допомогою підбору ключів, вилучених у підсудного ОСОБА_4 і на момент приходу працівників міліції було замкнуте на замок. В той же час самостійно виготовлений з пластикових пляшок пристрій бульбулятор був виявлений та вилучений працівниками міліції в підвальному приміщенні підсудного ОСОБА_4, а не в підвальному приміщенні в якому знаходилися ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на момент приходу працівників міліції. Це підтвердили всі допитані в судовому засіданні свідки та особи, що залучалися в якості понятих.

Крім того, як вбачається з оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9, останній на досудовому слідстві давав пояснення аналогічні пояснення свідка ОСОБА_8 (том №1 а.с. 58-59, 117).

Тому, достовірність та надійність показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 даних у якості свідків на досудовому слідстві та під час очних ставок, судом піддаються сумніву та не можуть бути взяти за основу обвинувачення, оскільки неповнолітній свідок ОСОБА_8 знаходився в стані наркотичного сп?яніння і тривалий час разом з ОСОБА_9 починаючи з 15:45 год. 20.01.2010 року до 00:10 год. 21.01.2010 року знаходилися в контакті з працівниками міліції, допитувалися в нічний час, що розцінюється судом, як застосування психологічного тиску з боку працівників СБНОН Вознесенського МВ УМВС.

Протоколи медичного огляду ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 для встановлення стану сп?яніння (том №1 а.с. 109,112,115) як письмові документи -доказ по справі -не є належними, оскільки проводилися в порядку встановленою формою №129/о "Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння", яка передбачена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302, оскільки зазначена форма скасована наказом № 774 від 26.10.2009 року.

Враховуючи, що обвинувачення підсудного ОСОБА_4 в скоєні злочину, передбаченого ст. 315 ч. 2 КК України обґрунтовувалось лише поясненнями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 даними на досудовому слідстві та письмовими доказами - протоколами медичного огляду, які судом не взяті до уваги через їх недопустимість, інших доказів органом досудового слідства надано не було, то всі сумніви стосовно обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, тлумачаться на користь підсудного.

По епізоду обвинувачення підсудного ОСОБА_4 в наданні кімнати підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 неповнолітньому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для вживання наркотичних засобів -канабісу, підсудний ОСОБА_4 підлягає виправданню за недоведеністю у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України. Оскільки не тільки підсудний ОСОБА_4, але й свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підтвердили твердження підсудного ОСОБА_4 про те, що 20 січня 2010 року разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходилися в підвальному приміщенні ОСОБА_8, де їх застали працівники міліції та вилучивши в нього зв?язку ключів самостійно відшукали підвальне приміщення, що належить йому. Викладене спростовує те, що саме підсудний ОСОБА_4 надав своє підвальне приміщення для вживання наркотичних засобів іншим особам, оскільки свідок ОСОБА_8 в цьому ж будинку АДРЕСА_1 мав своє підвальне приміщення, яке було обладнане для перебування в ньому.

У відповідності до ст.323 КПК України (в редакції 1960 року) суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Виправдувальний вирок, згідно ст.327 КПК України (в редакції 1960 року), постановляється у випадках, коли не встановлені події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

В той же час, суд приходить до висновку про те, що органом досудового слідства доведена винуватість підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, тобто у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу для власного вживання без мети збути, що знайшло своє підтвердження і в ході судового розгляду даної кримінальної справи.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочину, передбаченому ст. 309 ч. 2 КК України не визнав.

Будучи допитаним в ході досудового слідства як підозрюваний без участі захисника (том №1 а.с. 56) та як обвинувачений з участю захисника ОСОБА_18 (том №1 а.с. 100) підсудний давав пояснення про те, що вилучена в ході обшуку 20.01.2010 року в підвальному приміщенні за місцем його проживання речовина -конопля, була ним зірвана в кінці жовтня 2009 року на полі біля с. Дмитрівка Вознесенського району під час роботи у свого батька, який є фермером, зазначена речовина та пристрій для його куріння належать йому і зберігалися для власного вживання. При цьому підсудний ОСОБА_4 не мав заперечень щодо належності йому приміщення підвалу будинку, де була вилучена наркотична речовина в ході обшуку, підписав протокол обшуку та супровідний лист на пакеті з вилученою речовиною. Аналогічні пояснення з боку підсудного ОСОБА_4 чув і свідок ОСОБА_13, який залучався працівниками міліції в якості понятого при проведенні обшуку підвального приміщення ОСОБА_4

Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за фактичних обставин встановлених судом, крім його пояснень в ході досудового слідства, підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами:

- протоколом обшуку від 20.01.2010 року та фототаблицями до нього (том №1 а.с. 47-49), з якого вбачається, що за місцем проживання підсудного ОСОБА_4, в кімнаті підвального приміщення, двері якого були зачинені на замок і ключі знаходились у підсудного, було виявлено та вилучено пачку з під цигарок "CAMEL" в якій був полімерний пакунок з насінням з запахом рослини коноплі, склянка з кришкою в якій була суха речовина з запахом рослини коноплі, на полиці паперовий пакунок з рослинною речовиною з запахом коноплі, дві обрізані полімерні пляшки на горловині однієї насадка дерев?яно-залізна з нашаруваннями та запахом рослини коноплі. Зазначений протокол підписаний підсудним, а виявлене в присутності понятих опечатано та вилучено до Вознесенського МВ УМВС;

- висновком хімічної експертизи №14 від 22.01.2010 року (том №1 а.с. 75 -78), згідно якого надана на дослідження речовина рослинного походження, вилучена під час обшуку у підсудного, поступила в прозорому полімерному пакеті порушень цілісності якого не виявлено, з пояснювальним написом, виконаним рукописним текстом, де є підписи понятих та підсудного ОСОБА_4, містить тетрагідроканнабінол, відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу /марихуана/ загальною вагою в перерахунку на суху речовину 10,2 грама; речовина коричневого кольору з характерним запахом, нашарована на одному фрагменті пляшки та насадці містить особливо небезпечний наркотичний засіб -смолу канабісу /гашиш/, масу якої встановити не стало можливим через незначну кількість;

- речовими доказами (а.с. 145-146);

- показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 які підтвердили, що в ході обшуку в підвальному приміщенні будинку, де перебував підсудний, у кімнаті яка була відкрита ключем вилученим у ОСОБА_4, була вилучена речовина рослинного походження схожа на коноплю, а також пристрій з поліетиленових пляшок для куріння коноплі.

Пояснення вказаних свідків щодо обставин події злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та проведення обшуку узгоджується з даними зафіксованими в протоколі обшуку. Знаходження свідка ОСОБА_12 у стані сп?яніння -не спростовує як факту проведення такої слідчої дії -обшуку, так і фактичних обставин події злочину, які викладені в протоколі обшуку. Твердження підсудного про його непричетність до інкримінованого злочину є необґрунтованим, спростовується дослідженими судом доказами та розцінюється судом як спробу підсудного ОСОБА_4 уникнути покарання за вчинений злочин.

Показання свідка ОСОБА_10 про те, що у 2009 році він разом з напарником на ім?я ОСОБА_8, у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 у місті Вознесенську був виготовлений пристрій із поліетиленових пляшок для куріння коноплі, який вони ж і використовували для особистого вживання наркотичних засобів судом до уваги не приймаються через пояснення самого підсудного ОСОБА_4 даних в ході досудового слідства про те, що даний пристрій належить йому і використовується ним.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 309 ч. 2 КК України -як незаконне виготовлення, придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту особою, що раніше скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України. Тоді, з кваліфікації скоєного підсудним злочину підлягає виключенню кваліфікаційна ознака - скоєння злочину особою, що раніше скоїла злочин, передбачений ст. 307 КК України -через виправдання підсудного за ч. 2 ст. 307 КК України. А оскільки підсудний ОСОБА_4 незаконно виготовив, придбав та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб без мети збуту, то суд його дії кваліфікує за ст. 309 ч. 1 КК України.

Обставин, які пом?якшують покарання підсудного ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, обставини скоєння злочину, відсутність обставин, які пом?якшують та обтяжують його покарання, умови життя, його соціальне і матеріальне становище, рівень культури і освіти, стан здоров?я, та те що він має постійне місце проживання і роботи, де характеризується виключно з позитивного боку, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, у лікарів нарколога та психіатра Вознесенської ЦРЛ на диспансерному обліку не перебуває, раніше не судимий та вважає можливим призначати йому покарання у вигляді штрафу. Саме таке покарання для підсудного ОСОБА_4 суд вважає дієвим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 93 КПК України (в редакції 1960 року) судові витрати покладаються на засудженого та підлягають стягненню.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 81 КПК України (в редакції 1960 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 за ст. 307 ч. 2 КК України - виправдати за недоведеністю у вчиненні злочину.

ОСОБА_4 за ст. 315 ч. 2 КК України - виправдати за недоведеністю у вчиненні злочину.

ОСОБА_4 за ст. 317 ч. 2 КК України - виправдати за недоведеністю у вчиненні злочину.

ОСОБА_4 ЮРІЙОВИЧАвизнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі -1700,00 /одна тисяча сімсот/ гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4,до набрання вироком законної сили, залишити підписку про невиїзд.

Речові докази:

- скляну банку з наркотичним засобом -канабісом загальною вагою у висушеному стані 10 грам, дві обрізані поліетиленові пляшки з ковпачком з нашаруванням наркотичного засобу; паперовий та поліетиленовий пакунки з речовиною, яка не є наркотичним засобом вагою 4,8 грама; полімерний пакунок з насінням коноплі вагою 11,0 грам; два паперових пакунка з наркотичним засобом, виданих ОСОБА_7 після проведення оперативних закупок вагою 1,6 та 1,9 грама, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Вознесенського МВ УМВС, - знищити (том №1 а.с. 145, 146);

- грошові купюри номіналом 1,00 гривня серією ГЗ-2024262; номіналом 5,00 гривень серіями КЗ-6333567, АЮ-2453007, ВГ-3166077, передані на зберігання в СБНОН Вознесенського МВ УМВС, залишити СБНОН Вознесенського МВ УМВС (том №1 а.с. 143);

- мобільний телефон kia-5130 C-20578785, IMEI:НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_4 (том №1 а.с. 143).

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області р/р 31251272210005, код платежа 25574110, МФО 826013 витрати, пов?язані з проведенням хімічної експертизи, в сумі - 141 /сто сорок одна / гривня 98 копійок. (а.с.67)

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженим в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Суддя: Н.В.Домарєва