Рішення № 28961348, 31.01.2013, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/11218/2012

2/219/450/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2013 р.

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді -Чудовського Д.О.

при секретарі судового засідання - Томаровій А.П.

за участю позивача -не з'явилась,

представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -Артемівська міська рада -Іванушкін І.С.

представника третьої особи -відділу Держземагенства

у м. Артемівську у Донецькій області: Афанасьєвої Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщені суду в м. Артемівську за позовною заявою ОСОБА_4 до Артемівської міської ради, третя особа: відділ Держземагенства у м. Артемівську у Донецькій області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ :

07.12.2012 року позивач звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у 2010 році вона придбала житловий будинок, що розташований на земельній ділянці розміром 518,00квадратних метри. У 2012 році вона мала намір приватизувати земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок, але їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що власником земельної ділянки був батько продавця житлового будинку, який станом на день розгляду справи помер.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, позивач у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, пояснення представника третьої особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 27.08.2010 року відповідно до договору дарування жилого будинку, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, остання отримала у дар жилий будинок з господарськими спорудами та побудовами, який знаходиться на земельній ділянці 518 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Відповідно до листа відділу Держкомзему у м. Артемівську Донецької області від 16.11.2012 року № А-45 земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться у власності гр. ОСОБА_6 (а.с. 9).

У відповідності до витягу № 01/88-509 від 24.10.2012 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_6 (а.с. 5).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на день звернення позивача до суду власником житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, який знаходиться на земельній ділянці 518 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 є позивач, а власником самої земельної ділянки є ОСОБА_6.

Питання виникнення права власності або права користування земельними ділянками урегульовані Земельним кодексом України.. Так, згідно з чч.1, 2 ст.116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.120 ЗК до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. У випадку, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Статтею 377 ЦК встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача споруди переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Отже, законодавством визначено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Таким чином, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором.

Крім того, відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Так, у Постанові ВСУ від 06.11.2012 року № 21-335а12, Верховним Судом України, зроблені висновки, що якщо договором про відчуження житлового будинку розмір ділянки не був визначений, до набувача переходить право власності на частину ділянки, яка зайнята будинком, і на частину, необхідну для його обслуговування та з виникненням права власності на будівлю або споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруд.

У зв'язку з цим, суд вважає, що до позивача у день посвідчення договору купівлі продажу жилого будинку перейшло також право власності на земельну ділянку у розмірі 518,00 кв. м.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1, 2, 4, 8, 10, 15, 60, 88, 208-209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 116, 120 ЗК України, ст.ст. 377 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_4 до Артемівської міської ради, третя особа: відділ Держземагенства у м. Артемівську у Донецькій області про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку розміром 518,00 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Сплачений судовий збір позивачем у розмірі 669,63 грн. стягнути з Артемівської міської ради Донецької області (Код за ЄДРПОУ 04052732) на користь розподілити наступним чином, 103,96 грн. стягнути з Артемівської міської ради на користь ОСОБА_4 (ідент. код НОМЕР_1)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області

через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Д. О.Чудовський