УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/6499/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі № 2а-1670/6499/12
за позовом Приватного акціонерного товариства "Атом"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
09 жовтня 2012 року позивач Приватне акціонерне товариство "Атом" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0005041502/1467 від 26 вересня 2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Атом" ідентифікаційний код 25163708 зареєстровано 23.01.1998 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Державними податковими ревізорами - інспекторами Кременчуцької ОДПІ на підставі наказу від 28.08.2012 року №1274 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Атом" (ідентифікаційний код 25163708) за період січень - лютий 2012 року.
В ході перевірки встановлено порушення: п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI., в результаті чого завищено податковий кредит за період січень - лютий 2012 року з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 25466,20 грн. та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на загальну суму ПДВ 25466,20 грн.
За результатами перевірки складено акт № 3477/15-222/25163708 від 07 вересня 2012 року.
На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.09.2012 року № 0005041502/1467, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38199,30 грн. ( за основним платежем 25466,20 грн. та 12733,10 грн. за штрафними санкціями).
Не погоджуючись з висновками податкового органу встановлених актом перевірки позивач надав заперечення вих. № 176 від 14.09.2012 року за результатом розгляду якого Кременчуцькою ОДПІ надано відповідь вих. № 144 від 25.09.2012 року відповідно до якої результати перевірки, які були відображені в акті перевірки залишено без змін.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні платіжні доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходилися в Єдиному державному реєстрі, є зареєстрованим як платник податку на додану вартість, та знаходяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому суд першої інстанції вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 3477/15-222/25163708 від 07 вересня 2012 року, підставами для висновку про завищення податкового кредиту став висновок податкового органу про те, що податкові накладні № 4 від 05.01.2012 р. та № 273 від 20.01.2012 р. не зареєстровані в ЄРПН, та відповідно дані податкові накладні не можуть бути включенні ПРАТ "Атом" до складу податкового кредиту за січень-лютий 2012 р.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ПАТ "Атом" (покупець) та ТОВ "АББ ЛТД" (постачальник) укладено договори купівлі - продажу №667 від 01 грудня 2011 року та № 2 від 10 січня 2012 року відповідно до яких постачальник постачає покупцю електротехнічне обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання відповідно до умов договору.
В перевіряємому періоді була зроблена поставка обладнання згідно видаткових накладних № ВН 807037108 від 12.01.2012 року на суму 64441,22 грн. та № ВН 806001490 від 23.01.2012 року на суму 88356 грн. (а.с.22 -23) та рахунків - фактури № СФ-2070233422 від 06.12.2011 року на суму 64441,22 грн. та № СФ- 206001425 від 13.01.2012 року на суму 88356 грн.
На підтвердження реальності договору позивачем надано податкова накладна №4 від 05.01.2012 року на суму 64441,22 грн. та № 273 від 20.01.2012 року на суму 88356 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 20 від 05.01.2012 року та № 65 20.01.2012 року ПАТ "Атом" здійснено оплату придбаного товару.
В матеріалах справи наявна запити ТОВ "АББ ЛТД" на звернення ПАТ "Атом" щодо надання документів на підтвердження включення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних відповідно до яких стан податкових накладних - "документ прийнято", копія витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 31131846 від 31.07.2012 року .
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Слід зазначити, що п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Судом першої інстанції було встановлено, та що не було спростовано у суді апеляційної інстанції, що під час внесення до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року і за лютий 2012 року позивачем було допущено помилки, щодо індивідуального податкового номеру ТОВ "АББ ЛТД" замість 216646726558 був зазначений 216646726108.
Статтею 201.10 Податкового кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, з врахуванням допущеної помилки позивачем разом з деклараціями з ПДВ за січень 2012 року та лютий 2012 року, додатком №5 було подано додаток № 8, оскаржувана сума податкового кредиту декларувалася на підставі додатку №8 до декларації. В додатку №8 до декларації за січень 2012 року та лютий 2012 року індивідуальний податковий номер ТОВ "АББ ЛТД" вказано вірно.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачем надано документи на підтвердження використання придбаного обладнання у ТОВ "АББ ЛТД" у власній господарській діяльності при виготовлення автоматичних систем керування і в подальшому виготовлений товар реалізовано ТОВ "Геарон" на підставі договору №7 від 22.02.2011 року, №8 від 22.02.2011 року, що в свою чергу підтверджується актом здачі - прийняття робіт, видатковими накладними, переліком комплектуючих, товарно - транспортими накладними, оборотно - сальдовою відомістю.
З врахуванням вищезазначено, суд приходить до висновку про позивачем документи складені під час взаємовідносин з ТОВ "АББ ЛТД" відповідають вимогам діючого законодавства.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ "АББ ЛТД" підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, та які знаходяться в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо складання акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Атом" з питань взаємовідносин із "АББ" за період січень - лютий 2012 року" колегія судів зазначає.
Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до 20.01.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Згідно пп. 86.4. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Пунктом 86.7. ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наказ від 28.08.2012 року №1274 Кременчуцької ОДПІ суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про правомірність проведення перевірки позивача та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо проведення перевірки та складення акту.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі № 2а-1670/6499/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.
Судове рішення № 28958792, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/6499/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: