Постанова № 28953870, 28.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа № 5023/3727/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий Бернацька Ж.О. Кривда Д.С.за участю представників:позивачаОСОБА_4, представниквідповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі№ 5023/3727/12 господарського суду Харківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5доКомсомольської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1.Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, 2.Державна податкова інспекція Зміївського району Харківської області Державної податкової служби України прозобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області про зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091га в АДРЕСА_1, укладений 22.02.2006 року між СПД ФО ОСОБА_5 та Комсомольською селищною радою, на термін до 22.02.2056 року на тих самих умовах.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року (суддя Кухар Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року (судді: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В., Тихий П.В.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про оренду землі", ст.ст.764, 777 Цивільного кодексу України, ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12.12.2001р. між гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини передвижного торгівельного кіоску та угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин. 24.09.2003р. між тими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу іншої 1/2 частини торгівельного кіоску.

22.02.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, для ведення комерційної діяльності (обслуговування торгівельного павільйону). Зазначений договір зареєстрований у Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за №040669100006.

За умовами п.7 договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006р. цей договір укладено строком на 2 роки, тобто до 22.02.2008р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач 06.12.2007р. звернувся до відповідача з заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006р.

При цьому суди встановили, що рішенням відповідача XXXII сесії V скликання №638-V від 13.12.2007р. "Про розгляд заяви СПД-ФО ОСОБА_5" відмовлено у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006р., розташованої у АДРЕСА_1 та зобов'язано позивача звільнити земельну ділянку після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування відмови у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006р. відповідач посилається на те, що за період дії договору оренди позивач незаконно переобладнав торгівельний павільйон в кафе, після чого до селищної ради від мешканців прилеглих будинків почали надходити скарги, як в усній так і письмовій формі стосовно того, що вищевказаний заклад працює цілодобово. Зазначене є порушенням приписів рішення XXX сесії Комсомольської селищної ради IV скликання від 28.09.2005 р. "Про режим роботи об'єктів торгівлі на території Комсомольської селищної ради", яким встановлений обмежений режим роботи підприємств торгівлі, громадського харчування, що розташовані на території селищної ради до 23 години. Крім того, відповідачем встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність з порушенням санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, веде будівництво без відповідних дозволів. Питний заклад розташований поряд з дитячим закладом № 6, що негативно впливає на вихованців дитячого закладу. Відвідувачі питного закладу в стані алкогольного сп'яніння порушують громадській порядок. З позивачем неодноразово проводилися бесіди щодо скарг мешканців з зобов'язанням припинити вищезазначені порушення, але позивач на зауваження не реагував.

Рішенням XXVII сесії Комсомольської селищної ради V скликання від 07.05.2008 р. дію договору оренди земельної ділянки було припинено. Позивач неодноразово зобов'язувався звільнити земельну ділянку, але своїх зобов'язань не виконав. Письмове заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору було здійснено листом-повідомленням від 26.02.2008р.

За таких обставин Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, посилаючись на статтю 33 Закону України "Про оренду землі", звернулась з позовом у даній справі про зобов'язання відповідача поновити з нею договір оренди землі на тих самих умовах, оскільки добросовісно виконувала обов'язки орендаря і має переважне право на укладення договору на новий строк.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи законодавства в їх сукупності, колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Твердження заявника про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі № 5023/3727/12 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда