Ухвала суду № 28952433, 15.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/637/2012 Провадження № 22-ц/795/66/2013 Головуючий у I інстанції - Кучерявець О. М. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.,при секретарі:Рудик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аграрій" на рішення Носівського районного суду від 10 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього підприємства "Аграрій" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ДП «Аграрій» просить скасувати дане рішення і відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову.

У березні 2012 р. останній пред'явив позов до ДП «Аграрій», в якому просив розірвати укладений ними договір оренди землі та стягти з ДП «Аграрій» 1032 грн. 53 коп. заборгованості по орендній платі й судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на порушення умов вказаного договору відповідач не виплатив позивачеві орендної плати за 2011 р. у сумі 1032 грн. 53 коп., що є істотним порушенням умов договору та підставою для його припинення.

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: укладений між сторонами договір оренди землі розірвано.

Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- 10.09.2012 р. у судове засідання, під час якого постановлене оскаржуване рішення, представник відповідача не з'явився з поважних причин. У зв'язку з цим суд мав або відкласти розгляд справи, або постановити заочне рішення, але суд вирішив справу по суті та постановив не заочне рішення, чим порушив процесуальні права відповідача,

- позивач не надав суду доказів невиплати йому відповідачем орендної плати за 2011 р.,

- укладений сторонами договір оренди передбачає виплату орендної плати або у натуральній, або у грошовій формі. Проте позивач не повідомив відповідача, у якій формі та яким способом йому має бути виплачена орендна плата. Дана обставина свідчить про прострочення ОСОБА_5 у зобов'язанні, що випливає з договору оренди, про який йдеться. До того ж, позивач у 2011 р. не реалізував належне йому право вимагати від відповідача сплатити орендну плату; відразу після звернення позивача відповідач у розумний строк провів розрахунок з позивачем по орендній платі,

- порядок, спосіб і форму виплати орендодавцеві орендної плати у договорі оренди землі сторонами не деталізовано, внаслідок чого орендаря у правовідносинах по виплаті орендної плати поставлено у нерівні умови порівняно з орендодавцем. Також у договорі відсутнє чітке посилання на те, у яких випадках несплата орендної плати є підставою для його розірвання. Тож пред'явлення ОСОБА_5 даного позову є зловживанням його правом, реальна мета якого - позбавлення ДП «Аграрій» права користування землею задля передачі її в оренду іншій особі,

- позивачем не виплачено орендну плату відповідачеві за 2011 р., тобто однократно, хоча відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати,

- суд безпідставно відшкодував позивачеві витрати по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп., а не пропорційно до задоволеної частини позову,

- 07.08.2012 р. ДП «Аграрій» перетворено у ТОВ «Аграрій», у зв'язку з чим суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі, але він провадження у справі не зупинив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що на порушення приписів чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та умов укладеного сторонами договору оренди землі відповідач сплатив позивачеві орендну плату після пред'явлення останнім позову. Дана обставина є підставою для розірвання договору оренди землі між сторонами. Цей висновок суду є вірним.

Так, по справі встановлено наступне.

08.06.2005 р. між ОСОБА_5 та ДП «Аграрій» укладено договір оренди землі (його копія на а.с. 7-8). Згідно з цим договором ОСОБА_5 передав в платне користування строком на 10 років ДП «Аграрій» належну йому на підставі відповідного державного акту земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,20 га, нормативна грошова оцінка якої становить 29943 грн. 24 коп., зі сплатою до 30 листопада кожного року орендної плати у натуральній формі продукцією власного виробництва по ринкових цінах у грошовому виразі в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки землі - в сумі 598 грн. 86 коп. Даний договір зареєстровано Носівським районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 10.06.2005 р. за реєстровим № 261.

На порушення вказаного договору, ДП «Аграрій» сплатило ОСОБА_5 орендну плату за 2011 р. після пред'явлення ним позову, тобто після 15.03.2012 р., що підтверджує позивач у поясненнях на позов (а.с. 53) і відповідач в апеляційній скарзі (а.с. 70).

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

На порушення п. 11 укладеного сторонами договору оренди землі, відповідач з 01.12.2011 р. і принаймні до 15.03.2012 р. (дата подання ОСОБА_5 позовної заяви до суду, а.с. 3), тобто понад 3 місяці, не сплачував позивачеві орендну плату.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону. Частиною 1 ст. 24 цього ж Закону передбачений обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.

По даній справі встановлено, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем договору оренди, що виразилося у тривалій - понад 3 місяці невиплаті орендної плати за 2011 р. Це порушення є істотним виходячи з розміру встановленої сторонами у договорі орендної плати, періодичності її виплати - один раз на поточний календарний рік та строку, на який сторони уклали договір оренди землі. Отож в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України і ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» висновок місцевого суду про задоволення позову є законним.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення.

Так, вичерпний перелік підстав для скасування в апеляційному порядку рішень суду І інстанції наведено у ст.ст. 309, 310 ЦПК України. Згідно з цим переліком, вирішення місцевим судом справи по суті у судовому засіданні, що відбулося 11.09.2012 р., без участі представника відповідача, який не з'явився до суду з поважних причин, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав суду доказів невиплати йому відповідачем орендної плати за 2011 р., є юридично неспроможним в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України, т.я. в апеляційній скарзі відповідач підтверджує факт її виплати позивачеві після пред'явлення позову.

Укладеним сторонами договором оренди передбачено, що виплата позивачеві орендної плати здійснюється у натуральній формі (п. 9). Тож твердження відповідача про те, що позивач не повідомив відповідача, у якій формі та яким способом йому має бути виплачена орендна плата, і що порядок, спосіб та форма виплати орендодавцеві орендної плати у договорі оренди землі сторонами не деталізовано, суперечить вказаному пункту договору між ними.

В силу ч. 2 ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» сама по собі відсутність в укладеному сторонами договорі оренди землі посилання на те, у яких випадках несплата орендної плати є підставою для розірвання цього договору, не є перешкодою для його розірвання судом на підставі цих норм права.

Оскільки Закон України «Про оренду землі» є спеціальним відносно ЗК України, то застосування п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України для врегулювання спору між сторонами є принципово неможливим.

Твердження апелянта про те, що суд безпідставно відшкодував позивачеві витрати по сплаті судового збору у сумі 214 грн. 60 коп., а не пропорційно до задоволеної частини позову, суперечить змісту оскаржуваного рішення.

Доказів перетворення ДП «Аграрій» у ТОВ «Аграрій», а також доказів про наявність обставин, які зумовлюють або зумовлювали зупинення провадження у справі, суду не надано.

Таким чином підстав для скасування оскаржуваного рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аграрій" відхилити, а рішення Носівського районного суду від 10 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: