Рішення № 28951360, 24.01.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/15346/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Супрун Г. Б. ,

при секретарі -Вороніній Н. П., Кваші І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» про визнання недійсним іпотечного договору,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати іпотечний договір, укладений між відповідачами 11.12.2006 р., недійсним. Мотивує заяву тим, що після укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки, ОСОБА_2 не зареєструвала своє право власності на нерухоме майно в КМБТІ, відповідно не набула на нього права власності. І тому укладати будь-які договори щодо нерухомого майна не мала права. З цих підстав укладений договір іпотеки вважає недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позов підтримала, пояснила, що позивач є чоловіком відповідача ОСОБА_2 Предмет іпотеки є спільною сумісною власністю подружжя, і тому фактом укладення іпотечного договору без дотримання вимог законодавства порушено права позивача.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» Єфремова І.В. проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні з підстав необґрунтованості та безпідставності. Вказувала на те, що іпотечний договір було укладено за наявності всіх правових підстав та належно оформлених документів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належно, жодних заперечень суду не надала. Тому суд вважає можливим розглядати справу за її відсутності.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

12.12.2006 р. між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено іпотечний договір (а.с.6-9), згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю жилий будинок (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 645,6 кв.м.

В пункті 1.2 іпотечного договору вказано, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 12.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» є правонаступником Акціонерного банку «АвтоЗАЗбанк», що підтверджується витягом зі статуту (30-32).

Позивач просить визнати іпотечний договір недійсним на підставі того, що на момент передачі нерухомості в іпотеку будинок не належав ОСОБА_2 на праві власності, оскільки право власності не було зареєстровано в КП «КМБТІ», що є порушенням ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Проте суд не погоджується з такими доводами позивача та враховує наступне. Частиною 2 статті 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Ч. 5 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» визначено, у разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Зі змісту п.п. 1.1, 1.2 іпотечного договору вбачається, що іпотекою забезпечується повернення кредиту, наданого АБ «АвтоЗАЗбанк» відповідачу ОСОБА_2 для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку.

Тобто відповідач ОСОБА_2 мала правові підстави, не реєструючи своє право власності в КП «КМБТІ», керуючись зазначеними нормами закону, укладати договір іпотеки. І в подальшому, відповідно до ст. 657 ЦК України та умов іпотечного договору (абз.2 п. 1.2), мала зареєструвати договір купівлі-продажу в КП «КМБТІ».

Ніяких інших доказів, зокрема на підтвердження того, що майно, яке передано в іпотеку, є спільною сумісною власністю подружжя, представником позивача суду не надано.

Також представник позивача під час розгляду справи не змогла обґрунтувати, навіть пояснити, в чому саме полягає порушення прав позивача укладенням іпотечного договору між ОСОБА_2 та АБ «АвтоЗАЗбанк».

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не є стороною оспорюваного правочину і не надав до суду жодного доказу щодо порушення його прав та законних інтересів, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись. ст. 657 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» про визнання недійсним іпотечного договору - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун