Ухвала суду № 28949704, 22.01.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1321/2144/12 Головуючий у 1 інстанції: Ніткевич А.В.

Провадження № 11/783/47/13 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого- судді: Тенюха В.П.

суддів: Урдюк Т.М., Ревера В.В.

з участю прокурора: Малиш Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2012 року,

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий

засуджений: - за ст.124 КК України на 6 (шість) місяців арешту.

Під вартою - з 15.06.2012 року.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

з вироку суду вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, 10.05.2012 року о 10 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в одній із кімнат свого власного будинку в с. Жужеляни Сокальського району, наніс удар потерпілій ОСОБА_2 ножем в ситуації, коли оборонявся від замаху цим ножем на нього, в результаті чого заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляції та доповненнях до неї прокурор покликається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано кримінальний закон, а саме невірно перекваліфіковано дії ОСОБА_1 із ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України. Засуджений на досудовому слідстві повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.с.124-125), а також сама потерпіла вказала на досудовому слідстві на те, що вона 10.05.2012 року погрожувала порізати собі вени, а ОСОБА_1 забрав в неї ніж і одразу наніс їй удар. Окрім цього, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України доведена й іншими доказами по справі, зокрема даними протоколу явки з повинною ОСОБА_1 (а.с.13), даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за його участю та ОСОБА_2 (а.с.39-54), даними судово-медичної експертизи №168/2012 від 19.06.12р. (а.с.80-83). А також в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінювали свої покази, що свідчить про ухилення останнього від відповідальності за скоєння тяжкого злочину. Неправомірна поведінка потерпілої під час вчинення злочину може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпеку злочину і пом'якшує покарання винного, однак не являється підставою для перекваліфікації його дій. Крім того, судом першої інстанції істотно порушено вимоги кримінально-процесуального кодексу 1960 року, перекваліфіковуючи дії засудженого ОСОБА_1 на ст.124 КК України суд не сформулював обвинувачення, визнаного судом доведеного. Просить вирок вищевказаного суду скасувати, а дану кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання апеляції, засудженого ОСОБА_1, який просить залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.334 КПК 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою -підстави для цього.

Однак, районний суд, в порушення вимог цієї процесуальної норми, засудивши ОСОБА_1 за ст.124 КК України, тобто перекваліфікувавши його дії з ч.1 ст.121 КК України, у вироку вказав лише в чому він обвинувачується органом досудового слідства, при цьому не виклав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Засуджений ОСОБА_1 під час досудового слідства (а.с.14) пояснював, що 10.05.2012 року між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого остання взяла кухонний ніж, він в свою чергу вирішив його забрати і вибив із її рук, після цього взяв цей ніж і ним наніс останній удар в ногу. В судовому засіданні суду першої інстанції він пояснив, що 10.05.2012 року ОСОБА_2 сказала, що він їй зраджує і пішла в кімнату, взяла ножа в руки і хотіла порізати собі вени. ОСОБА_1 підійшов до неї, щоб заспокоїти, вона в цей час замахнулась на нього ножем, він заламав їй руку і при цьому запхав ножа їй в ногу.

Потерпіла ОСОБА_2 на досудовому слідстві, згідно протоколу її допиту від 15.06.2012 року (а.с.36-38) вказала, що 10.05.2012 року між нею та ОСОБА_1 був конфлікт, він на неї кричав і виправдовувався, що не зраджує їй. Остання підійшла до стола та взяла кухонного ножа, присіла на ліжко та приставила його до своєї лівої руки і хотіла порізати собі вени. В цей час до неї підійшов ОСОБА_1 і сказав, щоб вона не різала собі вени, вирвав з її рук ножа, після цього нічого не говорячи, присівши та тримаючи ножа в правій руці наніс їй цим ножем один удар в ліву ногу, витягнув його і кинув на підлогу. В судовому засіданні суду першої інстанції вона пояснила, що 10.05.2012 року сказала ОСОБА_1 щоб він зареєстрував з нею шлюб, однак він відмовився. Після цього вона сказала, що він їй зраджує і пішла в кімнату взяла ножа в руки і хотіла його запхати йому в шию, але ОСОБА_1 вихопив ножа, засунув їй в ногу.

Місцевий суд не вказав чому взяв до уваги покази потерпілої та засудженого, які вони давали в судовому засіданні, і відкинув ті, які вони давали під час досудового слідства, не з'ясував причини зміни таких.

Тобто, суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку не вказав мотивів, з яких відкинуто докази обвинувачення.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України, є неналежно вмотивовані, місцевим судом істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону 1960 року, тому вирок підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК 1960 року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляцію прокурора задоволити.

Вирок Сокальського районного суду Львівської області від 2 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той самий суд в іншому складі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді: