Рішення № 28949203, 30.01.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 29 » січня 2013 року Справа №5028/17/65/2012

За ПОЗОВОМ: Національної акціонерної компанії "Надра України", від імені та в інтересах якої, на підставі Договору доручення №389/07 від 09.11.07р. діє Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"

14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15

ТРЕТЯ ОСОБА, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

АДРЕСА_1

До ВІДПОВІДАЧА: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

АДРЕСА_2

Про стягнення 100444,35 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_5 - представник, довіреність №19/2 від 02.01.13р.

Від Третьої особи: не з'явився.

Від Відповідача: ОСОБА_4 - особисто, паспорт.

СУТЬ СПОРУ:

Національною акціонерною компанією "Надра України", від імені та в інтересах якої, на підставі Договору доручення №389/07 від 09.11.07р. діє Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 84260,76грн. основного боргу, 5879,05 грн. пені, 413,95 грн. інфляційних, 9790,59 грн. неустойки за договором оренди майна №10/10 від 30.01.2010 року.

У судовому засіданні 11.12.12р. представником Позивача надано уточнення до позову № 19/673 від 10.12.2012 року, відповідно до якого Позивач просить стягнути з Відповідача 84260,76 грн. основного боргу, 6406,13 грн. пені, 414,20 грн. інфляційних та 3936,88 грн. неустойки (3% річних).

У судовому засіданні 10.01.13р. представником Позивача подана уточнена позовна заява, відповідно до якої остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 84260,76 грн. основного боргу, 347,02 грн. інфляційних та 3564,99 грн. неустойки (3% річних).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 26.12.2011 року зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Враховуючи, що останньою заявою фактично зменшено суму інфляційних та 3% річних, а також виключено суму пені, зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву Позивача як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви.

У судових засіданнях 24.12.12р. та 10.01.13р. Відповідач виклала усні заперечення щодо суми боргу з листопада 2010р. по січень 2011р., нарахованої Позивачем, незарахування Позивачем в погашення суми боргу ФОП ОСОБА_4 суми 13580,80грн., яка була сплачена Відповідачем платіжним дорученням №28 від 16.05.2011р., а також щодо нарахування інфляційних та 3% річних на всю суму основного боргу.

До початку судового засідання 17.01.13р. від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач визнає заборгованість по орендній платі частково в розмірі 48883,81 грн. та зазначає, що відповідно до п.3.3. додаткової угоди №1 до договору оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. встановлено, що угода набирає чинності при підписанні її сторонами за умови погодження з НАК "Надра України". Оскільки дану угоду було погоджено НАК "Надра України" 19.01.2011р. протоколом №1, Відповідач вважає, що для неї додаткова угода №1 до договору оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. про заміну сторони в договорі почала діяти лише з 19.01.2011р., тому сума основного боргу 19596,15грн., нарахована Позивачем за період до зазначеної дати, не повинна бути сплачена ФОП ОСОБА_4

Крім того, Відповідач у відзиві посилається на вищевказаний факт не зарахування Позивачем суми 13580,80 грн., яка була сплачена Відповідачем платіжним дорученням №28 від 16.05.2011р., та суми 2200,00 грн., яка була сплачена Відповідачем платіжним дорученням №29 від 16.05.2011р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.01.13р. за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, письмових заяв, клопотань чи пояснень не надіслала, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно договору доручення №389/07 від 09.11.2007р. Довіритель - Національна акціонерна компанія "Надра України" доручає, а Повірений - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок Довірителя, зокрема укладати договори оренди (найму) майна (передавати майно в оренду), право користування яким передано Довірителем до Статутного фонду Повіреного, за попереднім погодженням договорів оренди з Довірителем.

Відповідно до п.8.1. даного Договору він є укладеним і набирає чинності з 09.11.2007р. та діє до 30.06.2008р.

Як вбачається з Додаткових угод №1 від 27.06.2008р., №2 від 31.12.2008р., №3 від 29.12.2009р., №4 від 24.01.2011р. до договору доручення № 389/07 від 09.11.2007р., термін дії договору доручення продовжений до 31.12.2012р.

30.01.2010р. між Національною акціонерною компанією "Надра України", від імені та в інтересах якої, на підставі Договору доручення №389/07 від 09.11.07р. діє Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (Повірений, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) укладений договір №10/10 оренди майна (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1.-1.2. Договору Повірений зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування майно:

а) частина будівлі компресорної (пл. 72 м кв.), (інв. №12975);

б) компресори 202 ВП 12/3 в кількості 3 шт. (інв. №13030, 12986, 12987);

в) БПР для цементу 6 шт. по 35 м куб. (№13,8 інв. №1297Б/2071, №9, 14 інв. №1297Б/2070, №3,5 інв. №1297Б/2069);

г) пункт прийому і розвантаження цементу із хопров (інв. №12976), (далі-Майно), що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21, що є власністю НАК "Надра України", право користування яким передано до Статутного фонду ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія".

Ринкова вартість орендованого Майна визначена згідно зі звітом про експертну оцінку і становить 291283,00 грн., без урахування ПДВ, в тому числі:

а) частина будівлі компресорної (пл. 72 м кв.), - 54099,00 гривень, без урахування ПДВ;

б) компресори в кількості 3 шт. - 107520,00 гривень, без урахування ПДВ;

в) БПР для цементу 6 шт. - 89250,00 гривень, без урахування ПДВ;

г) пункт прийому і розвантаження цементу із хопров - 40414,00 гривень, без урахування ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розфасовки цементу.

За умовами п.п.2.1.,2.4. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання Повіреним та Орендарем акта приймання-передачі Майна. У разі припинення або розірвання цього Договору Майно повертається Орендарем Повіреному протягом п'яти календарних днів за актом приймання-передачі.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається за домовленістю сторін і є не нижчою від ринкової ціни у даному регіоні, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2009р. 2549,00 грн. Базовий місяць - це місяць проведення експертної оцінки Майна, на основі якої розраховується орендна плата. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п.п.3.2.-3.4.3. Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Майна. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем на рахунок Повіреного в наступному порядку: авансовий платіж здійснюється в розмірі орендної плати за базовий місяць оренди - протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі Майна. Орендна плата - не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється платіж. Остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням авансового платежу в строки, визначені в п.3.4.2. даного Договору.

Згідно п.3.5. Договору розмір орендної плати підвищується на вимогу Повіреного (або Орендодавця) у випадку зміни ринкових цін на оренду майна в даному регіоні, а також у випадку прийняття нових (або внесення змін до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відносини сторін цього Договору.

Відповідно до п.3.6. Договору Орендар щомісячно відшкодовує Повіреному: витрати на утримання та обслуговування орендованого Майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, тощо), пропорційно до площі орендованого Майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються Повіреним; витрати Повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються Повіреним додатково.

Орендар відшкодовує витрати Повіреного, вказані в абзаці першому пункту 3.6. Договору, до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому такі витрати були понесені Повіреним.

За умовами п.п.11.1.-11.3. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання Орендарем та Повіреним, скріплення їх підписів печатками за умови погодження правління НАК "Надра України" і діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором (в частині зобов'язань Орендаря щодо сплати орендної плати - до проведення повного розрахунку з Повіреним). Строк оренди Майна за Договором становить 2 роки 11 місяців. Строк оренди розпочинає перебіг з дати підписання Повіреним та Орендарем акту приймання-передачі Майна. Зміни і доповнення, пролонгація цього Договору допускаються за умови погодження з НАК "Надра України" і оформлюються відповідною додатковою угодою, підписаною Сторонами.

01.03.2010р. між Повіреним та Орендарем був підписаний акт приймання-передачі Майна відповідно до вищезазначеного Договору.

01.11.2010р. між Національною акціонерною компанією "Надра України", від імені та в інтересах якої, на підставі Договору доручення №389/07 від 09.11.07р. діє Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (Повірений, Позивач), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Новий Орендар, Відповідач) укладена додаткова угода №1 до договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., відповідно до п.1.1. якої Сторони домовились про заміну сторони в Договорі, а саме: з 01.11.2010р. до Нового Орендаря в порядку, визначеному ст.ст.512-523 Цивільного кодексу України, переходять всі права та обов'язки Орендаря за Договором і Новий Орендар стає правонаступником Орендаря щодо всіх прав та зобов'язань, що існують та виникнуть за Договором.

Згідно п.п.1.2.-1.3. додаткової угоди №1 до договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р. заміна сторони в Договорі здійснюється за згодою Сторін, яка виражається шляхом підписання Сторонами та погодження правлінням НАК "Надра України" цієї Угоди. Майно по Договору передано від Орендаря до Нового Орендаря з дати, зазначеної в п.1.1. Договору.

Як передбачено п.2.1. додаткової угоди №1 до договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р. Сторони домовились, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань Орендаря за Договором, що виникли до підписання цієї Угоди, солідарно несуть Орендар та Новий Орендар.

Відповідно до п.3.3. додаткової угоди №1 до договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р. ця Додаткова угода вступає в силу після її підписання Орендарем, Повіреним, Новим Орендарем за умови погодження правлінням НАК "Надра України" та застосовується Сторонами відповідно до п.1.1. Угоди.

01.12.2011р. між Національною акціонерною компанією "Надра України", від імені та в інтересах якої, на підставі Договору доручення №389/07 від 09.11.07р. діє Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (Повірений, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Новий Орендар, Відповідач) укладена додаткова угода №2 до договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., відповідно до якої Сторони прийшли до згоди розірвати Договір 01 грудня 2011 року. В частині розрахунків Договір діє до повного виконання Орендарем своїх зобов'язань по цьому Договору.

01.12.2011р. між Сторонами був підписаний акт приймання-передачі (повернення) майна за договором №10/10 оренди майна від 30.01.2010р.

Як вбачається з наданих Позивачем розрахунків суми основного боргу за договором №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., Відповідач, в порушення умов вищезазначеного Договору, оплату за оренду приміщення та комунальні послуги за листопад 2010 року - листопад 2011 року здійснив частково в сумі 2200,00 грн., сплачених Відповідачем платіжним дорученням №29 від 16.05.2011р.

В матеріалах справи міститься копія гарантійного листа Відповідача, який, як вбачається з відбитку штампу реєстрації вхідної кореспонденції надійшов до Позивача 27.12.11р., в якому ФОП ОСОБА_4 гарантує погасити заборгованість по договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., що склалася станом на 01.12.2011р. в сумі 84260,76грн., до 20.05.2012р.

20.08.2012р. Позивачем рекомендованим листом була надіслана Відповідачу претензія від 17.08.12р. №19/346-311 на суму 84260,76 грн., яка була отримана останнім 21.08.2012р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення, наявною в матеріалах справи.

Зазначену суму боргу Відповідачем сплачено не було.

На підставі викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 84260,76 грн. основного боргу за договором №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., 347,02 грн. інфляційних та 3564,99 грн. неустойки (3% річних).

Досліджуючи позовні вимоги стосовно стягнення суми основного боргу та заперечення Відповідача в цій частині суд відмічає наступне.

Як вбачається з наданих Позивачем розрахунків, сума основного боргу за договором №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., яка фактично складається з оплат за оренду приміщення та комунальні послуги за період з листопада 2010 року по листопад 2011 року, становить 84260,76 грн.

При цьому, при проведенні розрахунків Позивачем зараховано 2200,00 грн., сплачених Відповідачем платіжним дорученням №29 від 16.05.2011р., що спростовує заперечення Відповідача щодо не зарахування даної суми.

Разом з тим, Відповідачем надана копія платіжного доручення №28 від 16.05.2011р. з призначенням платежу "оплата за комунальні послуги згідно договору №10/10 від 30.01.2010р." на суму 13580,80 грн., яка не була зарахована Позивачем в погашення суми боргу ФОП ОСОБА_4 за даним договором.

Згідно письмових пояснень представника Позивача, наданих в судовому засіданні 29.01.13р., за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року включно існував борг за комунальні платежі ФОП ОСОБА_3 за договором оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. в сумі 13580,80 грн. Відповідачем платіжним дорученням №28 від 16.05.2011р. дійсно було сплачено 13580,80 грн., але дана сума була зарахована Позивачем в погашення заборгованості ФОП ОСОБА_3 за вказаний період.

Як вбачається з п.1.1. додаткової угоди №1 до договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., вищевказані Сторони домовились про заміну сторони в Договорі, а саме: з 01.11.2010р. до Нового Орендаря в порядку, визначеному ст.ст.512-523 Цивільного кодексу України, переходять всі права та обов'язки Орендаря за Договором і Новий Орендар стає правонаступником Орендаря щодо всіх прав та зобов'язань, що існують та виникнуть за Договором.

Тобто, в даній угоді, як на правову підставу її укладення, йде посилання на ст.ст.512-523 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.512 Цивільного кодексу України:

« 1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.»

Відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України:

«Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.»

Таким чином, вищевказані в додатковій угоді статті Цивільного кодексу України передбачають два види договорів:

1. про заміну кредитора в зобов'язанні;

2. про заміну боржника в зобов'язанні.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України:

«Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.»

Проте, в п.1.1. додаткової угоди йдеться про заміну саме Сторони в Договорі, а не кредитора чи боржника в зобов'язанні.

При цьому, Договір оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. містить як права та обов'язки орендодавця (повіреного), так і права та обов'язки орендаря, а не лише права орендодавця та обов'язки орендаря.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України:

« 1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України:

«До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.»

Відповідно до ч.1 ст.517 даного Кодексу:

«Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.»

Згідно ст.519 зазначеного Кодексу:

«Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.»

Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, за визначенням та суттю є відступленням права вимоги, яка, відповідно до вищевказаних норм Цивільного кодексу України, має бути чітко конкретизована: яка саме вимога, майнова чи не майнова; який розмір майнової вимоги в грошовому еквіваленті, за який період вона виникла, на підставі яких первинних документів.

Аналогічно ст.520 Цивільного кодексу України передбачає, що заміна боржника у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, за визначенням та суттю є переведенням боргу.

В свою чергу, наявність боргу також передбачає чітку конкретизацію: який саме борг, майновий чи не майновий; який розмір майнового боргу в грошовому еквіваленті, за який період він виник, на підставі яких первинних документів.

Додаткова угода №1 від 01.11.2010р. до договору оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. не містить ні жодних даних про наявність у ФОП ОСОБА_3 боргу по сплаті орендної плати та комунальних платежів перед Позивачем згідно зазначеного Договору оренди майна, ні даних щодо розміру даного боргу, ні його обґрунтованого розрахунку, з якого вбачається за який період, по яким платежам та на підставі яких первинних документів виник цей борг.

Аналогічно угода не містить положення, що Відповідач погоджується на переведення на неї даного боргу, та не містить її зобов'язання сплати дану конкретну суму боргу.

З урахуванням викладеного, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України:

«Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.»

Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України:

«У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).»

Враховуючи, що в додатковій угоді №1 від 01.11.2010р. взагалі:

· не визначений предмет договору, необхідний для такого виду договору як договір про заміну боржника в зобов'язанні (переведення боргу), а саме, чітка сума боргу, в даному випадку в розмірі 13580,80 грн.,

· не визначені період та підстава його виникнення, а саме, що це борг за комунальні платежі ФОП ОСОБА_3 перед Позивачем за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року,

· не зазначено, що обов'язок по сплаті саме даної суми боргу переходить до ФОП ОСОБА_4,

суд доходить висновку, що додаткова угода №1 від 01.11.2010р. до договору оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. є не укладеною як договір про заміну боржника в зобов'язанні, а саме про переведення з ФОП ОСОБА_3 на ФОП ОСОБА_4 боргу в розмірі 13580,80грн. по сплаті комунальних платежів за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року.

Фактично за даною угодою до ФОП ОСОБА_4 перейшов не обов'язок сплатити зазначений борг за вищевказаний період, а перейшли права та обов'язки орендаря, передбачені відповідними пунктами Договору оренди майна №10/10 від 30.01.2010р.

При цьому, дані права та обов'язки орендаря перейшли до Відповідача саме з моменту укладення даної додаткової угоди, тобто з 01.11.10р.

Як передбачено п.2.1. додаткової угоди №1 від 01.11.10р. Сторони домовились, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань Орендаря за Договором, що виникли до підписання цієї Угоди, солідарно несуть Орендар та Новий Орендар.

По-перше, і даний пункт не передбачає факту переведення конкретної суми боргу з Третьої особи на Відповідача.

По-друге, згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 даного Кодексу:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Таким чином, обов'язок по сплаті основного боргу не охоплюється поняттям відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань Орендаря за Договором.

Також, суд враховує наступне.

Представником Позивача у судовому засіданні 24.12.2012р. наданий акт звірки взаєморозрахунків від 01.12.2012р. до договору №10/10 від 30.01.2010р., який Відповідачем підписаний з запереченням щодо суми боргу з листопада 2010р. по січень 2011р.

В даному акті звірки взаєморозрахунків сальдо на 01.01.2011р. нульове. При цьому, в суму боргу за січень 2011 року включені орендна плата та комунальні витрати за листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року.

Тобто, дані про наявність боргу в розмірі 13580,80 грн. за Відповідачем - ФОП ОСОБА_4 до зазначеного періоду (до листопада 2010р.) в акті звірки відсутні.

При цьому, за 16.05.11р. в акті звірки відображений лише платіж на суму 2200 грн. та не відображений платіж на суму 13580,80 грн.

Крім того, ухвалою суду від 17.01.13р. від Позивача витребовувалося письмове пояснення з наданням відповідного обґрунтованого розрахунку суми боргу та відповідних первинних документів: чи існував борг ФОП ОСОБА_3 за договором №10/10 оренди майна від 30.01.2010р. станом на 01.11.2010р., в якому розмірі, по яких платежах та за які місяці (з врахуванням того, що в акті звірки взаєморозрахунків від 01.12.2012р. до договору №10/10 від 30.01.2010р., наданому представником Позивача у судовому засіданні 24.12.2012р., сальдо на 01.01.2011р. нульове);

Позивачем надану вимогу було надано лише довідку головного бухгалтера про борги по комунальним платежам за відповідні місяці.

Разом з тим, обґрунтованого розрахунку суми боргу накопичувальним чином, з якого б вбачалося, коли за місяці періоду оренди виникали зобов'язання ФОП ОСОБА_3 як по комунальним платежам, так і по орендній платі, коли та в якій сумі оплачувалися, куди зараховувалися ці платежі, який підсумок наростаючим чином, та відповідних первинних доказів, які б підтверджували зазначену остаточну суму боргу ФОП ОСОБА_3 перед Позивачем, зокрема, платіжних документів, рахунків на оплату комунальних платежів, актів звірки розрахунків тощо, Позивачем суду не представлено.

Таким чином, належних та достатніх доказів дійсного існування вищевказаного боргу ФОП ОСОБА_3 перед Позивачем в розмірі 13580,80 грн. по сплаті комунальних платежів за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року, Позивач суду не надав.

Посилання Позивача на гарантійний лист Відповідача, в якому ФОП ОСОБА_4 гарантує погасити заборгованість по договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р., що склалася станом на 01.12.2011р. в сумі 84260,76 грн., до 20.05.2012р., суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

По-перше, стаття 11 Цивільного кодексу України не відносить гарантійні листи до правочинів чи інших підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Права та обов'язки у Відповідача виникли з договору №10/10 оренди майна від 30.01.2010р. та додаткової угоди №1 від 01.11.2010р., а не з гарантійного листа.

Враховуючи вищевикладене, остаточна сума боргу, яка має бути стягнена з Відповідача, судом в першу чергу встановлюється не з гарантійних листів Відповідача, а з того, які, дійсно обґрунтовані Договором з додатками та первинними документами, а відтак обов'язкові, суми коштів по орендній платі та комунальним платежам мав сплатити Відповідач, скільки він фактично сплатив згідно представлених ним платіжних документів та яка сума боргу фактично залишилася.

По-друге, згідно ч.6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України:

«Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.»

З урахуванням вищенаведеного, в даному випадку визнання суми боргу Відповідачем в повному обсязі в гарантійному листі та першому судовому засіданні порушує права Позивача, оскільки спонукає його до проведення необґрунтованих та зайвих виплат на користь Позивача.

По-третє, і з даного гарантійного листа не вбачається, що Відповідач бере на себе зобов'язання по оплаті боргу, який виник не в неї, а у ФОП ОСОБА_3

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що Позивачем необґрунтовано була зарахована сума коштів в розмірі 13580,80 грн., сплачена Відповідачем платіжним дорученням №28 від 16.05.2011р., не в рахунок її боргів, а в рахунок боргу за комунальні платежі ФОП ОСОБА_3 перед Позивачем за вказаний період, а тому заявлена Позивачем сума основного боргу має бути зменшена на 13580,80 грн.

Згідно ч.ч.1,2,6 ст.283 Господарського кодексу України:

"1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

2. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

6. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом."

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково в розмірі 70679,96 грн. (84260,76грн. - 13580,80 грн.).

В стягненні решти суми основного боргу має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Доводи Відповідача, що відповідно до п.3.3. додаткової угоди №1 до договору оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. встановлено, що угода набирає чинності при підписанні її сторонами за умови погодження з НАК "Надра України", і, оскільки, дану угоду було погоджено НАК "Надра України" 19.01.2011р. протоколом №1, для неї додаткова угода №1 до договору оренди майна №10/10 від 30.01.2010р. про заміну сторони в договорі почала діяти лише з 19.01.2011р., а тому сума основного боргу 19596,15 грн., нарахована Позивачем за період до зазначеної дати, не повинна бути сплачена ФОП ОСОБА_4, судом відхиляються з наступних підстав.

Згідно п.2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання Повіреним та Орендарем акта приймання-передачі Майна.

Відповідно до п.3.2. Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Майна.

Згідно ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України:

«Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.»

Згідно п.1.3. додаткової угоди №1 від 01.11.2010р., майно по Договору передано від Орендаря до Нового Орендаря з дати, зазначеної в п.1.1. Договору, якою є 01.11.10р.

Таким чином, безпосередньо самою додатковою угодою, а не актом приймання-передачі, у відповідності до вищенаведеної статті Цивільного кодексу України зафіксовано, що фактична передача майна від Позивача Відповідачу відбулася саме 01.11.10р., а не 19.01.2011р., як зазначає Відповідач, тобто, саме з 01.11.10р. почалося фактичне користування Відповідачем орендованим майно, яке підлягає відповідній оплаті.

Витребуваних ухвалою суду від 17.01.13р. належних, достовірних та достатніх письмових доказів зворотного Відповідач суду не надав.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п.10.3. Договору Орендар, який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених п.3.4. та п.3.6. цього Договору, на вимогу Повіреного зобов'язаний сплатити йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 347,02 грн. інфляційних за грудень 2010 року - грудень 2011 року згідно наданого розрахунку.

Оскільки розрахунок інфляційних Позивачем фактично проведено шляхом множення щомісячної суми заборгованості на момент її виникнення на індекс інфляції лише за один відповідний місяць, а не на сукупний індекс інфляції за весь період прострочення платежу, а також, що сплата 13580,80 грн. платіжним дорученням №28 від 16.05.2011р. була здійснена з порушенням строку, визначеного в п.3.4.2. Договору, суд приходить до висновку, що сума інфляційних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене, судом не приймаються заперечення Відповідача щодо нарахування інфляційних на всю суму основного боргу.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 3564,99грн. за період з 15.12.2010р. по 27.11.2012р. згідно наданого розрахунку.

При цьому, 3% річних нараховані на всю суму основного боргу 84260,76 грн., яка була заявлена Позивачем до стягнення у позовній заяві, без урахування 13580,80 грн., сплачених платіжним дорученням №28 від 16.05.2011р.

Крім того, в наданому розрахунку помилково зазначено, що період нарахування 3% річних починається з 15 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється платіж.

Фактично, з урахуванням положень п.п.3.4.2.-3.4.3. Договору та вимог ст.253 Цивільного кодексу України, період нарахування 3% річних починається з 16 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється платіж.

Разом з тим, як вбачається з вищевказаного розрахунку, кількість днів та розмір 3% річних, загальна сума яких за період з 15.10.2010р. по 15.05.2011 року складає 244,12грн., фактично обраховані вірно.

16 травня 2011 року Відповідачем було сплачено платіжним дорученням №28 - 13580,80 грн., платіжним дорученням №29 - 2200,00 грн., всього 15780,80 грн.

Враховуючи дану оплату, починаючи з 16.05.2011 року розмір 3% річних складає:

1) за період з 16.05.2011р. по 15.06.2011р. (31 день)

на суму 23685,22 грн. (32800,50 грн. (сума боргу за листопад 2010р.-березень 2011р.) - 15780,80 грн. (оплата) + 6665,52 грн. (борг за квітень 2011р.)) - 60,35 грн.;

2) за період з 16.06.2011р. по 15.07.2011р. (30 днів)

на суму 30395,97 грн. (23685,22 грн. (сума боргу за попередні місяці) + 6710,75грн. (борг за травень 2011р.)) - 74,95 грн.;

3) за період з 16.07.2011р. по 15.08.2011р. (31 день)

на суму 37134,92 грн. (30395,97 грн. (сума боргу за попередні місяці) + 6738,95грн. (борг за червень 2011р.)) - 94,62 грн.;

4) за період з 16.08.2011р. по 15.09.2011р. (31 день)

на суму 43884,07 грн. (37134,92 грн. (сума боргу за попередні місяці) + 6753,15грн. (борг за липень 2011р.)) - 111,81 грн.;

5) за період з 16.09.2011р. по 15.10.2011р. (30 днів)

на суму 50594,86 грн. (43884,07 грн. (сума боргу за попередні місяці) + 6706,79грн. (борг за серпень 2011р.)) - 124,75 грн.;

6) за період з 16.10.2011р. по 15.11.2011р. (31 день)

на суму 57287,56 грн. (50594,86 грн. (сума боргу за попередні місяці) + 6692,70грн. (борг за вересень 2011р.)) - 145,96 грн.;

7) за період з 16.11.2011р. по 15.12.2011р. (30 днів)

на суму 63983,76 грн. (57287,56 грн. (сума боргу за попередні місяці) + 6696,20грн. (борг за жовтень 2011р.)) - 157,77 грн.;

8) за період з 16.12.2011р. по 27.11.2012р. (348 днів)

на суму 70679,96 грн. (63983,76 грн. (сума боргу за попередні місяці) + 6696,20грн. (борг за листопад 2011р.)) - 2016,37 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково розмірі 3030,70 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної сплати орендної плати та оплати за комунальні послуги, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини щодо нарахування інфляційних та 3% річних, не надала.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 70679,96 грн. основного боргу, 347,02 грн. інфляційних та 3030,70грн. - 3% річних.

В стягненні решти суми основного боргу та 3% річних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Згідно ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог."

Враховуючи, що позов задоволено частково в розмірі 74057,68 грн., суд доходить висновку, що Відповідачем має бути відшкодовано 1481 грн. 15 коп. судового збору, що фактично становить 2% від суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" (14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 15, ідентифікаційний код 01431535, р/р 26007000001829 в ВАТ "Банк Демарк" м. Чернігова, МФО 353575) 70679 грн. 96 коп. основного боргу, 347 грн. 02 коп. інфляційних, 3030 грн. 70 коп. - 3% річних та 1481 грн. 15 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

Повне рішення складено 30 січня 2013 року.

Суддя І.В. Кушнір