Постанова № 28949031, 22.01.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3183/2012

22 січня 2013 року 17год. 01хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Грибок Л.Т.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне акціонерне товариство "Агроресурс" до Державна податкова інспекція у м.Рівне про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000041544 та №0000051544 від 28.04.2012 року ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Агроресурс" (далі - ПрАТ "Агроресурс") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2012 року №0000041544 та від 28 квітня 2012 року № 000051544 .

В судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, яка, зокрема, пояснила, що товариством правомірно нараховані суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок по уточнюючому розрахунку до декларації за червень 2011 року та по декларації за січень 2012 року

Вказала, що при поданні уточнюючих розрахунків до декларації товариство керувалося п.50.1 ст. 50 ПК України. Позивач використав своє право на подання уточнюючого розрахунку податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані платниками такого податку.

На таких підставах просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому порядку позов не визнав. Вказав, що з 29.11.2012 року по 05.12.2012 року відповідальними особами ДПІ у м.Рівне проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Агроресурс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на розрахунковий рахунок по уточнюючому розрахунку по декларації за вересень 2011 року та по декларації за січень 2012 року , за результатами якої складено акт № 84/15-400 /24175498 від 20 квітня 2012 року. Перевіркою виявлено порушення вимог п.200.3 та п.200.4 ст.200 ПК України щодо завищення ПрАТ «Агроресурс» суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року згідно уточнюючого розрахунку на 40055,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 36168,00 грн., за серпень 2011 року на 2353,00 грн., а також щодо завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року на 8421,00 грн. та заниження суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на 6115,00 грн. та за березень 2012 року на 2306,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000041544 від 28 квітня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 48476,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року у розмірі 40 055,00 грн., за січень 2012 року у розмірі 8421,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 24 238,00 грн.; №0000051544 від 28 квітня 2012 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - за лютий 2011 року на суму 6115,00 грн., березень 2011 року на суму 2306,00 грн., липень 2011 року на суму 36168,00 грн., серпень 2011 року на суму 2353,00 грн., а всього на суму 46942,00 грн.

Порушення виявилися у тому, що позивач подав заяви про повернення сум бюджетного відшкодування не у наступному після сплати ПДВ звітному періоді, а пізніше, а отже оскаржені податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно. Крім того, невідповідність між сумою зменшення та збільшення бюджетного відшкодування на 1534,00 грн. (48476,00 грн. - 46942,00 грн.) виникла внаслідок безпідставного заявлення до бюджетного відшкодування сум ПДВ за господарськими операціями з ПП «Воллі». Неправомірність дій позивача підтверджена податковим повідомленням - рішенням № 0000652344 від 20.09.2011 року.

За наведених підстав у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ «Агроресурс» має статус юридичної особи, перебуває на обліку ДПІ у м. Рівному з 29.08.1997 року , є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 16.102010 року, фактичний вид діяльності згідно КВЕД -28.22- виробництво радіаторів та котлів центрального опалення (том 1, а.с.32-35).

З 06.04.2012 року по 12.04.2012 року уповноваженими особами ДПІ м. Рівному проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Агроресурс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок по уточнюючому розрахунку по декларації за вересень 2011 року та по декларації за січень 2012 року , за результатами даної перевірки було складено акт № 84/15-400 /24175498 від 20 квітня 2012 року (том 1, а.с.8-18).

Згідно акту перевірки № 84/15-400 /24175498 від 20 квітня 2012 року на порушення п.200.3 та п. 200.4 ст. 200 ПК України ПрАТ «Агроресурс» завищено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2011 року згідно уточнюючого розрахунку на суму 40 055,00 грн. та занижено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року на суму 36 168,00 грн. та за серпень 2011 року на суму 2 353,00 грн., а також завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2012 року на суму 8421,00 грн. та занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011 року на суму 6 115 грн. та за березень 2011 року на суму 2 306,00 грн..

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000041544 від 28 квітня 2012 року , яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 40 055,00 грн., за січень 2012 року у розмірі 8421,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 24 238 грн.,

- №0000051544 від 28 квітня 2012 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46942,00 г8рн., а саме: за лютий 2011 року на суму 6115,00 грн., березень 2011 року на суму 2306,00 грн., липень 2011 року на суму 36168,00 грн., серпень 2011 року на суму 2353,00 грн. (том 1, а.с.22,24).

За результатами розгляду адміністративних скарг Державна податкова служба у Рівненській області рішенням від 06.07.2012 за № 11646/10-210/162 та Державна податкова служби України рішенням від 02.08.2012 року за № 13707/10-2115 залишила без змін оскаржені податкові повідомлення-рішення (том 1, а.с.19-21).

Згідно п.46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та / або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, суми утриманого та / або сплаченого податку.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що згідно з поданим ПрАТ « Агроресурс» до ДПІ у м. Рівному уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість з зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року (вх. від 26.08.2011 року № 9007239341 ) збільшено суму податкового кредиту (рядок 17) за червень 2011 року на 40 055,00 грн. та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 та відповідно рядок 20.2) за червень 2011 року на 40 055,00 грн., що в подальшому підприємством включено до рядка 21.1, 22 та 23.1 за вересень 2011 року по уточнюючому розрахунку (вх. від 27.02.2012 року № 9008348000).

Згідно з поданим ПрАТ «Агроресурс» до ДПІ у м. Рівному уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість з зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року (вх.. від 28.12.2011 року № 9012988609) збільшено суму податкового кредиту (рядок 17) за січень 2011 року на 8421 грн., та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 та відповідно рядок 20.2) за січень 2011 року на 8421 гривень, що в подальшому підприємством включено до рядка 21.1, 22 та 23.1 в декларації по ПДВ за січень 2012 року (вх. від 17.02.2012 року № 9006406059).

Право на подання уточнюючого розрахунку підтверджується п.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №149020228..

Таким чином, Позивач у визначених межах використав надане йому право на подання уточнюючого розрахунку податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень та червень 2011 року

Згідно п.198.2 ст. 198 ПК України, в редакції чинній на час заявлення позивачем бюджетного відшкодування в спірних правовідносинах, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважаються дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів / послуг, дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезенням на митну територію України товарів та з постачанням послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу Відповідно до п. 198.6 ст. 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.).

На підставі п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку , що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового ) періоду.

Згідно п.200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку , що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду.

За приписами п.200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг/ у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг/ або до Державного бюджету України, а разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тому суд приходить до висновку, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер , а відтак попереднім податковим періодом є всі податкові періоди , що йому передують.

Згідно п.п. 200.7, 200.8, 200.9 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг ) за межі митної території України.

Виходячи із системного аналізу наведених норм суд приходить до висновку , що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість , яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому Податковий кодекс України не обмежує термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Отже, визначальною особливістю, яка обумовлює право платника податку на бюджетне відшкодування ПДВ в даному випадку є фактична надмірна оплата сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період

Фактична надмірна оплата сум податку на додану вартість у періодах, що перевірявся, підтверджується даними акта перевірки № 84/15-400 /24175498 від 20 квітня 2012 року, а право на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту оформленими належним чином податковими накладними.

Водночас в акті перевірки не виявлені та не встановлені будь-які дані про невідповідність суми бюджетного відшкодування (яка зазначається у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та в розрахунку суми такого відшкодування) сумі, заявленій у податковій декларації.

Крім того, подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування є правом платника податків, а не обов'язком. Жодними нормативними документами не передбачено відповідальність за невикористане право щодо подання зазначених заяв, а також не передбачено зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість і виключення їх з декларації.

Разом з тим, суд при прийнятті рішення враховує, що податкове повідомлення - рішення за № 0000652344 від 20.09.2011 року, яким ПрАТ "Агроресурс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1534,00 грн. за червень 2011 року та податкове повідомлення - рішення № 0000642344 від 20.09.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 202,00 гривні за червень 2011 року за господарськими операціями з ПП «Воллі» (податкові повідомлення - рішення прийняті за результатами перевірки на підставі акта № 1094/23-300/24175498 від 08.09.2011 року) постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі № 2а/1770/402/2012 визнані протиправними та скасовані. Постанова Рівненського окружного адміністративного суду залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року (том 1, а.с.97-104, 111-114).

Відтак позбавлення Відповідачем права ПрАТ "Агроресурс" на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1534,00 грн. (48476,00 грн. - 46942,00 грн. - різниця між сумою зменшення бюджетного відшкодування у податковому повідомленні - рішенні від 28 квітня 2012 року №0000041544 та сумою збільшення бюджетного відшкодування у податковому повідомленні-рішенні від 28 квітня 2012 року № 000051544) є неправомірним.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 28.04.2012 року № 0000041544 та №0000051544 є протиправними.

Вирішуючи питання щодо способу задоволення позовних вимог, суд зазначає, що враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ч.11 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1196 грн. 56 коп. згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 28.04.2012 року № 0000041544 та від 28.04.2012 року № 0000051544.

Присудити на користь позивача Приватне акціонерне товариство "Агроресурс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 56 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.