Рішення № 28948921, 23.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/87/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.13 Справа № 5009/4429/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" (37500, м.Лубни Полтавської області, вул. І.Франка, буд. 1)

до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)

про стягнення 18 273,08 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Теут С.С., довіреність № 505 від 29.12.2012 р.;

від відповідача: Гаркуша Л.І., довіреність № ВТВ 625890 від 28.12.2012 р.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" 23.11.2012 року звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" заборгованості за договором поставки № 20/2011/1350 від 11.07.2011 р. в сумі 56 964,72 грн., в тому числі: 56 019,40 грн. основного боргу та 945,32 грн. пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 20/2011/1350 від 11.07.2011 р. та згідно видаткових накладних № 1247/3 від 26.06.2012 р. та № 1320/3 від 10.07.2012 р., товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" (далі - ТОВ "Автотехцентр-3000") було поставлено відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь") продукцію на загальну суму 104 019,40 грн. При цьому відзначає, що згідно з видатковою накладною 1247/3 від 26.06.2012 р. та № 1320/3 від 10.07.2012 р. уповноваженою особою відповідача - Проценко Ю.Н. (довіреності серії ЯВЮ № 095475/2683 від 25.06.2012 р. та № 095898/2998 від 10.07.2012 р.) було отримано продукцію в повному обсязі, претензій щодо кількості та якості не надходило. За доводами позивача, незважаючи на його звернення до відповідача з претензією про сплату, зобов'язання по оплаті продукції останнім виконані частково, станом на 28.08.2011 р. (на час звернення з позовом до суду) заборгованість по договору складає 56 019,40 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4429/12, присвоєно справі номер провадження № 30/87/12, розгляд справи призначено на 16.01.2013 р.

У судовому засіданні 16.01.2013 р. судом оголошувалась перерва до 23.01.2013 р.

21.01.2013 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява за вих. № 23 від 18.01.2013 р. про зменшення розміру позовних вимог. Зменшення розміру позовних вимог вмотивовано наступним: позовні вимоги про стягнення з відповідача 56 964,72 грн. заборгованості ґрунтувались на підставі договору поставки № 20/2011/1350 від 11.07.2011 р. та видаткових накладних № 1247/3 від 26.06.2012 р. та № 1320/3 від 10.07.2012 р. У зв'язку із тим, що відповідно до п. 11.2 договору, термін його дії було встановлено до 03.07.2012 р., поставка продукції відповідачу по видатковій накладній № 1320/3 від 10.07.2012 р. була здійснена поза межами дії договору поставки № 20/2011/1350 від 11.07.2011 р. У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за продукцію, отриману ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" по видатковій накладній № 1247/3 від 26.06.2012 р. в розмірі 18 273,08 грн., з яких: 17 936,56 грн. основного боргу та 336,52 грн. пені.

Заяву про зменшення позовних вимог подано позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, вона відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнято судом до розгляду та задоволено.

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні 23.01.2013 р. судом розглядаються позовні вимоги ТОВ "Автотехцентр-3000" про стягнення з ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" 18 273,08 грн., з яких: 17 936,56 грн. основного боргу та 336,52 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2013 р. підтримав уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив повністю, про що зазначив у письмовому відзиві від 08.01.2012 р. № 11/200940 на позовну заяву та додаткових поясненнях від 18.01.2013 р. № 11/2003865, вказував наступне. Поставка за видатковою накладною № 1247/3 від 26.06.2012 р. була здійснена за заявкою відповідача № 17/2048250 від 18.06.2012 р., сума замовленої до поставки продукції за цією заявкою склала 43 184,79 грн. (з ПДВ). За вказаною видатковою накладною відповідач розрахувався в повному обсязі, сплативши 48 000,00 грн., та саме за той об'єм продукції, який і було замовлено згідно заявки № 17/2048250 від 18.06.2012 р. Пунктом 5.1. спірного договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 35 банківських днів з моменту поставки і прийому продукції. Разом з тим, позивачем не враховано, що перебіг 35-денного строку оплати отриманої відповідачем продукції має обчислюватись з моменту надання постачальником повного пакету товаросупровідних документів (видаткової накладної, оригіналу сертифікату якості, рахунку, податкової накладної). При цьому, позивачем не виконано умов в частині передання повного пакету товаросупровідних документів, як підстави для оплати продукції, а отже, і пред'явлення позову, на думку відповідача, є безпідставним. Крім того, наголошує, що у видатковій накладній № 1247/3 від 26.06.2012 р., на яку позивач посилається в позові в якості доказів отримання відповідачем продукції за спірним договором, відсутній підпис особи, уповноваженої відповідачем на приймання продукції. Разом з тим, зі змісту довіреності № 095475/2683 від 25.06.2012 р. не вбачається на яку суму отримано продукцію. Також, як вказує відповідач, позивач при нарахуванні пені не прийняв до уваги відсутність правових підстав для такого нарахування оскільки порушень умов договору з боку відповідача не відбулося. З огляду на викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 23.01.2013 р. остаточно розглянуто справу по суті, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2011 року ТОВ "Автотехцентр-3000" (Постачальником, позивачем у справі) та ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № 20/2011/1350 (надалі - Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач зобов'язався на умовах, передбачених Договором, прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої визначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до умов Договору сторонами була підписана Специфікація № 1, якою сторони визначили орієнтовну кількість, якість, ціну та загальну вартість продукції, що поставляється за умовами Договору поставки № 20/2011/1350 від 11.07.2011 р. (а.с. 15-20).

Згідно з п. 3.1 Договору орієнтовна сума Договору становить 625 760,59 грн. з урахуванням ПДВ. Кінцева сума Договору визначається шляхом складання вартості продукції, зазначеної в замовленнях Покупця.

Пунктом 4.3 Договору сторони визначили, перелік товаросупроводжувальних документів, на підставі яких здійснюється поставка продукції, а саме: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна.

У відповідності до п. 4.4 Договору поставка продукції здійснюється упродовж 14-ти днів з моменту направлення Постачальнику письмової заявки Покупця, підписаної уповноваженою посадовою особою. Кількість продукції, що підлягає постачанню, зазначається в письмовій заявці Покупця, яка направляється Постачальнику. Заявка направляється за 10-ть днів до початку місяця постачання.

Згідно з п. 5.1 Договору розрахунки проводяться за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до розділу 6 Договору на підставі наданих документів, передбачених п. 4.3 Договору. При відсутності зазначених документів строк розрахунків відраховується з моменту отримання повного пакету документів.

Позивач поставив відповідачу обумовлену видатковою накладною № 1247/3 від 26.06.2012 р. продукцію на суму 65 936,56 грн., а відповідач отримав вказаний товар, що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною №1247/3 від 26.06.2012 р. та довіреністю серії ЯВЮ № 095475/2683 від 25.06.2012 року.

Будь-яких зауважень щодо поставленої позивачем продукції відповідач не надав.

У зв'язку з відсутністю з боку відповідача оплати продукції за договором поставки №20/2011/1350 від 11.07.2011 р. в повному обсязі, ТОВ "Автотехцентр-3000" на адресу відповідача направлено претензію за вих. № 235 від 02.10.2012 р. про сплату боргу. Незважаючи на це, відповідач за поставлену йому продукцію не розрахувався, сума заборгованості за продукцію на час подання позову становить 17 936,56 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" заборгованості за договором поставки №20/2011/1350 від 11.07.2011 р. в сумі 18 273,08 грн., в тому числі: 17 936,56 грн. основного боргу та 336,52 грн. пені. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки, який за своєю правовою природою по суті є договором про постачання продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком відповідача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи доведено, що на виконання умов договору поставки №20/2011/1350 від 11.07.2011 р. позивачем була поставлена, а відповідачем прийнята продукція за видатковою накладною № 1247/3 від 26.06.2012 р на суму 65 936,56 грн. з ПДВ;

Поставлена продукція була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить довіреність на отримання товару (форма № М-2) за спірний період, а саме: серія ЯВЮ № 095475/2683 від 25.06.2012 р. на ім'я Проценко Ю.М. (а.с. 22).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу продукції згідно умов спірного договору підтверджується видатковою накладною на поставку продукції за спірний період та довіреністю на отримання товару. Зазначена видаткова накладна за спірний період узгоджена сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем продукції без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на вказаній видатковій накладній, скріплений відбитком штампу автотранспортного цеху ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь". (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Заперечення відповідача, а саме, щодо: отримання відповідачем продукції згідно заявки на загальну суму 43 184,79 грн., а не на суму 65 936,56 грн, як стверджує позивач; неотримання від позивача повного пакету товаросупровідних документів, передбачених умовами п. 4.3 Договору; відсутності у спірній видатковій накладній підпису особи, уповноваженої відповідачем на приймання продукції, спростовується наступним.

Як встановлено судом, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору № 20/2011/1350 від 11.07.2011 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отриману продукцію в сумі 17 936,56 грн. Посилання відповідача на те, що він не отримував продукцію за видатковою накладною № 1247/3 від 26.06.2012 р. на суму 65 936,56 грн., оскільки згідно заявки № 17/2048250 від 18.06.2012 р. сума замовленої продукції складала 43 184, 79 грн., не приймається судом до уваги через необґрунтованість. Згідно з п. 5.1 договору розрахунки проводяться за фактично поставлену продукцію. Як вбачається з видаткової накладної № 1247/3 від 26.06.2012 р. відповідачем фактично було отримано продукцію на загальну суму 65 936,56 грн. Крім того, продукція була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить довіреність на отримання товару (форма № М-2) за спірний період, а саме: серія ЯВЮ № 095475/2683 від 25.06.2012 р. на ім'я Проценко Ю.М. Вказане спростовує доводи відповідача щодо відсутності у видатковій накладній № 1247/3 від 26.06.2012 року підпису особи, уповноваженої відповідачем на приймання продукції.

Заперечення відповідача щодо неможливості визначення строку оплати продукції, оскільки ним не був отриманий повний пакет документів, передбачений умовами п. 4.3 Договору, суд також вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Зі змісту положень ст. 692 ЦК України випливає, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. Згідно ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про неотримання від позивача повного пакету товаросупровідних документів, жодного посилання на звернення до позивача з вимогою про витребування вказаних документів, а також, відповідач не встановлював позивачу, згідно чинного законодавства, строку для передачі товаросупровідних документів за спірним договором. Крім того, встановлений судом факт прийняття відповідачем продукції без зауважень та претензій, є підставою вважати, що визначені договором товаросупровідні документи були отримані уповноваженою особою відповідача.

При цьому підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Зазначена правова позиція викладена в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманої продукції в повному обсязі суду не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 936,56 грн. основного боргу за отриману продукцію пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 336,52 грн. пені. за період з 15.08.2012 р. по 16.11.2012 р.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 8.4 Договору, який передбачає, що за порушення грошових зобов'язань за Договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період стягнення пені.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені заявлені позивачем обґрунтовано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 5.1. спірного договору, розрахунки проводяться за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції. Отже, граничним строком оплати продукції за видатковою накладною № 1247/3 від 26.06.2012 р. є 30.07.2011 р. А отже, прострочення оплати за поставлену продукцію розпочалося з 31.07.2011 р., а не з 15.08.2012 р., як вказує позивач.

Розглянувши та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що вимоги про її стягнення за заявлений період та в заявленій сумі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем повністю доведено правомірність заявлених позовних вимог суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміри мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2012 р. - 1609 грн. 50 коп.).

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За подання позову до суду ТОВ "Автотехцентр-3000" було сплачено суму судового збору у розмірі 1 609,50 грн., тобто мінімальний розмір судового збору, що сплачується при зверненні з позовом до господарського суду, а отже, сума судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог в даному випадку не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; ЄДРПОУ 00191230; р/р № 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849 код) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" (37500, м. Лубни Полтавської області, вул. І.Франка, буд. 1; код ЄДРПОУ 30568711; р/р № 26004179500001 в ПРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401) 17 936 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 56 коп. основного боргу, 336 (триста тридцять шість) грн. 52 коп. - пені та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.01.2013 р.