Рішення № 28948890, 28.01.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" січня 2013 р. Справа № 21/5007/1453/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Саква Д.Ю. - довіреність №01/71-462Д від 24.12.12р.;

від відповідача: Коваль А.Д. - довіреність №08/16374-009090 від 26.12.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Енергоринок" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

про стягнення 150410,98 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 150410,96грн., з яких: 150000,00грн. штрафу та 410,96грн. пені.

В процесі розгляду справи було встановлено, що позивачем помилково визначено ціну позову у розмірі 150410,98 грн., у той час як фактична сума позовних вимог становить 150410,96 грн.

24.01.13р. на адресу суду від ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" надійшли письмові заперечення по справі (а.с. 41-43), згідно яких останній, зокрема, керуючись ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 10% від суми позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання, що було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи Довідки з ЄДРПОУ, довідки №08/915-009614 від 23.01.13р., договору №517Є/70 від 19.07.12р., додаткової угоди №8796 від 12.07.12р., договору №8016 /02 від 25.01.12р. (а.с. 47-61). Позовні вимоги заперечив, з викладених у письмових запереченнях (а.с. 41-43) мотивів. Просив суд задовольнити клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій.

Представник позивача у вирішенні питання про зменшення відповідачу штрафних санкцій покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2012 року між Державним підприємством "Енергоринок" (позивач, кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (боржник, відповідач) укладено Договір №8016/02 про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір (а.с. 8-10).

12 липня 2012 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №8796/02 (а.с. 11-12).

У відповідності до п. 2.5. Договору, відповідач зобов'язався до 14 числа відповідного місяця (включно) здійснювати погашення заборгованості перед ДП "Енергоринок". Зокрема, як вказує позивач, до 14 серпня 2012 року відповідач зобов'язаний був сплатити 1000000,00грн.

Однак, за даними позивача, відповідач у встановлений Договором строк зобов'язання не виконав, сплативши черговий платіж не 14.08.12р., а 15.08.12р. 1000000,00грн., що вбачається з виписки по рахунку від 15.08.12р.

Враховуючи факт порушення умов Договору в частині сплати грошової суми у розмірі 1000000,00грн., на підставі п. 3.4. Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 410,96грн. пені та 150000,00грн. штрафу.

За вказаного, ДП "Енергоринок" було пред'явлено ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" претензію від 23.08.12р. №02/71-7207 про сплату штрафних санкцій (а.с. 15-16), яка залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач, згідно письмових заперечень на позовну заяву (а.с. 41-43) зазначив, що 19 липня 2012 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області, Головним фінансовим управлінням Житомирської обласної державної адміністрації, Департаментом бюджету та фінансів Житомирської міської ради, Управлінням комунального господарства Житомирської міської ради, Комунальним підприємством "Житомирводоканал", Публічним акціонерним товариством "ЕК "Житомиробленерго", державним підприємством "Енергоринок" та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" було укладено Договір про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ від 11.06.12р. №517 (а.с. 54), згідно якого, як вказує відповідач, сторони погодили, що погашення заборгованості ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" перед ДП "Енергоринок", що виникла у грудні 2011 року буде проведена лише після відповідного фінансування зі сторони держави. Також сторони погодили, що вони зобо'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості.

Як вказує відповідач, кошти по Договору №517Є/70 від 19.07.12р. в розмірі 2549400,00грн. ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" отримало від КП "Житомирводоканал" 14.08.12р. о 16 год. 44 хв. Після отримання коштів на рахунок ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", останні відповідно до платіжного доручення Компанії №1 від 24.07.12р. одразу ж були перераховані Житомирським обласним відділенням "Ощадбанку" на рахунок ДП "Енергоринок". Зазначає, що з незрозумілих причин банківське відділення "Ощадбанку" фактично перерахувало суму 2549400,00грн. на наступний день, тобто, 15.08.12р.

Враховуючи те, що Компанія допустила прострочення платежу не з своєї вини, має тяжкий майновий стан, так як заборгованість споживачів Житомирської області за спожиту електроенергію перед Компанією станом на 01.01.13р. становить 43909 тис. грн., належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зобов'язання виконано у повному обсязі, керуючись ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання до 10% від суми позовних вимог.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення представників сторін, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі №8016/02 про реструктуризацію заборгованості з додатковою угодою №8796/02 від 12.07.12р. до нього (а.с. 8-12).

Так, у відповідності до п. 1.1. вищевказаного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості (надалі - "реструктуризація"), що виникла у боржника перед кредитором на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 27.06.07р. №4205/02, укладеного між ДП "Енергоринок" та ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", та Договору між членами оптового ринку електричної енергії України від 15.11.96р. (далі - "ДЧОРЕ").

Згідно п. 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №8796/02), загальна сума грошового боргу (заборгованості) за електроенергію, що підлягає реструктуризації за цим Договором складає 6000000,00грн. (шість мільйонів грн.), у т.ч. ПДВ 1000000,00грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків (Додаток №1), а саме: основного боргу - 6000000,00грн. за договором від 27.06.07р. №4205/02 за електроенергію, куповану у грудні 2011 року.

Згідно погодженого сторонами у п. 2.5. Договору графіку, у серпні 2012 року відповідач зобов'язаний був внести обов'язковий платіж в сумі 1000000,00грн. у строк до 14 серпня 2012 року включно.

Однак, як вбачається з банківської виписки по рахунку, кошти в сумі 1000000,00грн. надійшли та були зараховані на рахунок позивача 15.01.13р. (а.с. 13).

Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов Договору №8016/02 в частині здійснення своєчасних розрахунків.

Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3.4. Договору сторони визначили, що у випадку прострочення боржником здійснення щомісячного платежу відповідно строків та порядку, визначених у п. 2.5. цього Договору, кредитор має право:

- нарахувати пеню на суму простроченої заборгованості за кожен день прострочення та до повного виконання боржником зобов'язань по сплаті реструктуризованої заборгованості, але не більше ніж за попередні шість місяців від дня подання позову про її стягнення відповідно до строків позовної давності, визначених чинним законодавством України;

- нарахувати штраф у розмірі 15% від загальної суми щомісячного платежу.

З розрахунку позивача (а.с. 3) вбачається, що пеня останнім нарахована за один день прострочення на суму боргу 1000000,00грн., що становить 410,96грн. Сума штрафу у розмірі 15% розраховано позивачем від суми щомісяного платежу у розмірі 1000000,00грн., що складає 150000,00грн.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню штрафу та пені (а.с. 3), суд вважає їх вірними та обґрунтованими.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами на суму 150410,96грн., з яких: 410,96грн. пені та 150000,00грн. інфляційних.

Разом з тим, відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи специфіку діяльності та соціальне значення відповідача, незначний період прострочення в оплаті (1 день) основної суми боргу, виконання основного зобов'язання станом на 15.08.12р. у повному обсязі, а також те, що позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір застосованого позивачем штрафу до 15000,00грн., пені - до 42,00грн.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

За вказаних обставин до стягнення підлягає 15042,00грн., з яких: - 42,00грн. пені та 15000,00грн. штрафу. В стягненні 135000,00грн. штрафу та 368,96грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 42,00грн., штрафу - до 15000,00грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Пушкінська, буд.32/8, код 22048622)

на користь Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м.Київ, Шевченківський р-н., вул. Комінтерну, буд. 27, код 21515381):

- 15000,00грн. штрафу;

- 42,00грн. пені;

- 3008,22грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.01.13

Суддя Вельмакіна Т.М.