Рішення № 28948712, 28.01.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/13260/12

Провадження №2/592/360/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді - Литовченка О.В.

при секретарі -Лесняк В.О.

за участі представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -Грек В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Суми про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,

встановив:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що з 18.07.1975 року по 25.06.2010 року вона працювала на ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе»кранівник. При виконанні трудових обов'язків вона отримала професійне захворювання і 28.09.2011 року медико-соціальна експертна комісія встановила їй 55 % стійкої втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання.

Посилається на те, що внаслідок отриманого професійного захворювання їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в фізичних та моральних стражданнях в зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушились її нормальні життєві зв'язки та звички, що потребує від неї додаткових зусиль для організації життя. В зв'язку з втратою здоров'я, вона потребує подальшого як амбулаторного, так і стаціонарного лікування. Погіршення стану здоров'я втратило її сподівання на ведення звичайного способу життя - не має змоги займатися фізичною працею, переносити тяжкості, довго ходити, не може нормально спілкуватися з людьми, друзями та рідними. Просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 110 000 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені до них позовні вимоги не визнала та пояснила, що чинне законодавство не передбачає правових підстав для стягнення моральної шкоди з товариства, так як питання про порядок відшкодування моральної шкоди, завданої виробничою травмою або професійним захворюванням на даний час законодавчо не врегульоване, що унеможливлює відшкодування такої шкоди власником підприємства або його уповноваженим органом. Крім того, вважає, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди в зв'язку з професійним захворюванням, оскільки останній був ознайомлений про наявність на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів, про можливі наслідки їх впливу на здоров'я та погоджуючись на запропоновані йому умови праці, позивач усвідомлював можливі негативні наслідки для свого здоров'я та несе солідарну відповідальність за їх настання. Крім того стверджує, що позивач пропустив, встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом. Просить в задоволенні позову відмовити.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник третьої особи -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, не подавши з цього приводу ніяких заяв чи клопотань.

Суд вислухавши доводи осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка з 18.07.1975 року по 25.06.2010 року знаходилася в трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе»та працював на посаді кранівник, що підтверджується копією його трудової книжки /а.с. 5-9/.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання № 45 від 04.07.2011 року позивачу встановлено професійне захворювання: Хронічне обструктивне захворювання легень II ст. токсично-пилової етнології у фазії нестійкої ремісії, Емфізема легень II ст., Легенева недостатність II ст. Захворювання професійне. Нейросенсорна туговухість з помірним ступенем (III ст.) зниження слуху професійного характеру від дії шуму на виробництві. (Основний діагноз). Хронічний пиелонефрит, фаза нестійкої ремісії. Хронічний гастродуаденіт, ремісія. Вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з вегетативно-трофічними порушеннями на кистях. Розповсюджений остеохондроз хребта з полірадикулярним синдромом. Пресбіопія. (Супутній діагноз)./а.с.10/.

При огляді 28.09.2011 року фтизіатрична МСЕК встановила їй ІІІ групу інвалідності та 55 відсотків втрати професійної працездатності /а.с.11/.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання № 45 від 04.07.2011 року /а.с. 10/ причиною професійного захворювання, встановленого позивачу є проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму, пилу, загазованості. Професійне захворювання виникло в зв'язку з недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих та тяжких умовах праці.

Таким чином судом встановлено, що роботодавцем було порушено право позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у неї виникло професійне захворювання, що спричинило їй душевні страждання в зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я. Внаслідок погіршення стану здоров'я позивачка значно обмежена в життєдіяльності, звичках, бажаннях, що вимагає від неї вживати додаткових зусиль по організації її життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. До 2008 року обов'язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок професійного захворювання, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, та відповідні норми закону були зупинені законами про Державний бюджет відповідно на 2006 та 2007 роки.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що трудове законодавство встановлює права, обов'язки, відповідальність робітника та роботодавця у сфері трудових відносин, зокрема, роботодавець зобов'язаний створити безпечні та нешкідливі умови праці найманому працівникові, а завдання каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівникові під час виконання ним трудових обов'язків та відповідальність за таку шкоду роботодавця, за наявності вини, знаходяться поза межами регулювання нормами трудового законодавства, і така відповідальність наступає відповідно до норм ЦК України.

Суд не може взяти до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки на дані спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не розповсюджується на вимоги щодо відшкодування шкоди, що завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю. Аналогічні роз'яснені надані у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

На підставі викладеного, враховуючи характер та обсяг страждань позивачки, тривалість вимушених змін у її життєвих стосунках та їх негативні наслідки, виходячи із засад розумності виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача у 6000 гривень.

Керуючись ст.ст. 23, 268, 1167 ЦК України, ст.ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008р, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Суми про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе»на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і/н НОМЕР_1 на відшкодування моральної шкоди 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе»на користь держави судовий збір в сумі 107 гривень 30 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги подано не було.

Суддя О.В. Литовченко