Рішення № 28948706, 22.08.2012, Березанський районний суд Миколаївської області

22.08.2012

Справа №1403/901/12

2/1403/329/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Тавлуя В.В.

при секретарі - Ходан Л. П.

за участю позивачки - ОСОБА_1

та відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 12.07.2012 року звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 22.11.2008 року проживала спільно з відповідачем, і за період спільного з ним проживання у них народилися діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, з травня 2012 року відповідач переїхав жити до своєї матері у с. Василівка, залишивши їхніх спільних дітей на її утриманні. Посилаючись на наведені обставини, та зазначивши, що відповідач в добровільному порядку не сплачує аліменти та не надає їй з дітьми матеріальної допомоги, просить суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини його доходу щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття.

13.08.2012 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог. В обґрунтування збільшення позовних вимог позивачка зазначила, що за час спільного проживання з відповідачем в шлюбі вони придбали квартиру. Для придбання даної квартири вони отримали молодіжний кредит згідно кредитного договору, який був оформлений на її ім'я, терміном дії 20 років, з щомісячною виплатою грошових кошті в рахунок погашення кредиту, у розмірі 700 грн. Крім того, для внесення першого внеску по молодіжному кредиту між позивачкою та ВАТ «Прикордонник»був оформлений договір позики №20210/1п від 20.12.2010 р. на суму 20000 грн. з виплатою 18 % річних. Щомісячна сума, що підлягає сплаті позивачкою на користь ВАТ «Прикордонник»на підставі укладеного договору, виходячи з обумовленого в договорі терміну погашення кредиту, складає 2300 грн. - в рахунок повернення суми кредиту та 300 грн. -в рахунок оплати відсотків за користуванням кредитом. Таким чином, загальна сума щомісячних платежів, які позивачка сплачує в рахунок погашення кредитів, отриманих на придбання квартири, становить 3300 грн., в той час, як розмір середньомісячної заробітної плати позивачки, що її фактично виплачується згідно довідки про заробітну плату, становить лише 2360 грн. Посилаючись на наведені обставини, вважає, що відповідно до положень ст.182 СК України, вказані обставини, є такими, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, і просить суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 70 % частини його доходу щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, обґрунтовуючи його обставинами, викладеними у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. На стягненні з відповідача на її користь аліментів у розмірі 70 % частини його доходу, наполягає.

В судовому засіданні відповідач позов визнав частково і зазначив, що він уклав з ПАТ «МАРФІН БАНК» кредитний договір від 07.08.2012 р. на підставі якого, він зобов'язаний щомісячно сплачувати на користь ПАТ «МАРФІН БАНК»грошові кошти на погашення суми кредиту та відсотків по кредиту. В зв'язку з цим, він матеріально не спроможний сплачувати на користь позивачки аліменти у розмірі 70 % частини його доходу. Зазначив, що згоден на стягнення з нього аліментів у розмірі, не більше 40 % частини його доходу.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши інші докази, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого у них є спільні діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і це підтверджується свідоцтвом про одруження сторін (а.с.4) та свідоцтвами про народження дітей ОСОБА_3 (а.с.5) та ОСОБА_5 (а.с.6) , в яких їх матірю вказано позивачку, а батьком відповідача.

На день звернення позивачки до суду позивачка з відповідачем з травня 2012 року спільно не проживають. При цьому їхні неповнолітні діти знаходиться на її повному утриманні, що підтверджується поясненнями позивачки, і що не заперечує відповідач.

Отже, між сторонами існують сімейні правовідносини, урегульовані Сімейним кодексом України ( ч.1. ст.2. СК ), та взаємні батьківські обовязки щодо утримання їхніх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття відповідно до вимог ст.180 СК України.

За змістом положень ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з баьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Таким чином, відповідно до встановлених обставин, враховуючи, що домовленості про утримання неповнолітніх дітей сторони не дійшли, позивачка сама несе весь тягар утримання їхніх спільних з відповідачем дочок, а відповідач свого обов?язку по їх утриманні не виконує, чим порушує права і законні інтереси позивачки, суд вважає, що у відповідачки є правові підстави вимагати стягнення аліментів з відповідача в судовому порядку.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд, керуючись положеннями ст.182 СК України, встановив, що згідно оглянутої в судовому засіданні довідки з місця роботи відповідача ТОВ «ТІС -ВУГІЛЛЯ» від 16.08.2012 р. за вих. №1608/7-В (а.с.51), відповідач має постійну роботу, отримує в середньому в місяць близько 2960 грн. заробітної плати, і її розмір в середньому на 600 грн. більший за середньомісячний розмір заробітної плати, яку отримує відповідачка згідно даних довідки Березанського відділення Очаківськоої об'єднаної ДПІ у Миколаївській області від 26.06.2012 р. (а.с.7).

В звязку з цим, враховуючи стан здоров'я відповідача, який він вважає задовільним, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати на користь позивачки аліменти.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд, враховуючи факт утримання відповідачкою двох дітей, лише частково приймає до уваги наявність у відповідачки необхідності здійснювати виплати, на підставі договору процентної позики №201210/1п від 20.12.2010 р., укладеного позивачкою з ВАТ «Прикордонник» (а.с.22) та кредитного договору №295 від 22.12.2010 р., укладеного позивачкою з Миколаївським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи (а.с.30) як обставини, що є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Суд вважає, що наведені доводи позивачки, по суті, в більшій мірі зводяться до її намагання стягнути з відповідача кошти на виконання цивільно-правових зобов'язань, а не на утримання їхніх з відповідачем неповнолітніх дітей, як це передбачено сімейним законодавством.

В той же час, при прийнятті рішення у справі суд враховує, що необхідність здійснення позивачкою щомісячних платежів в рахунок погашення кредитів, отриманих на придбання квартири, в якій, до того ж, проживають їхні з відповідачем неповнолітні діти, з огляду на розмір заробітної плати позивачки, суттєво погіршує її власні матеріальні можливості щодо утримання дітей.

В зв'язку з цим, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, суд вважає частково обґрунтованим збільшення позивачкою позовних вимог.

Крім того, при ухваленні рішення суд приймає до уваги ту обставину, що розмір аліментів, заявлений позивачкою до стягнення з відповідача виражено у відсотках, в той час, як згідно ст.183, 184 СК України розмір аліментів визначається у частці заробітку (доходу) платника, або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 2/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу), що відповідає розміру позовних вимог, визнаних позивачем, а саме, 40% заробітку (доходу) відповідача.

Керуючись ст.ст. 180 -183, 191, СК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд ,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Михайлівка Березанського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, працюючого на ТОВ «ТІС -ВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 37468454) в с. Візирка Комінтернівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 липня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 122 (сто двадцять дві) гривні 63 копійки.

На підставі ст. 367 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 серпня 2012 року.

Суддя: