Рішення № 28947712, 16.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/76/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.13 Справа № 5009/4393/12

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 11)

до відповідача: Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул.Олімпійська, 2)

про стягнення 164 358,04 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Тищенко Г.Г., довіреність № 20/13 від 05.01.2013 р.;

від відповідача: Ільясова І.Д., доручення № 1 від 01.11.2012 р. ;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" 164 358,04 грн. заборгованості за договором поставки пестицидів № ЗП-П-59 від 19.03.2011 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 612, 625, 629, ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 199, 230 Господарського кодексу України. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки пестицидів № ЗП-П-59 від 19.03.2011 р. Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (далі -ПП "Бізон-Тех 2006") було поставлено Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" товар на загальну суму 159 189,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, з урахуванням зарахованих зустрічних однорідних вимог, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 98 167,50 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 29 450,25 грн. штрафу, 36 740,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4393/12, присвоєно номер провадження справи № 30/76/12, розгляд якої призначено на 13.12.2012 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 13.12.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 16.01.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а саме, в частині стягнення основного боргу у розмірі 98 167,50 грн. Просив суд зменшити суму штрафних санкцій у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, що обумовлено відсутністю продажу продукції, особливим профілем діяльності, мізерними обсягами фінансування, кредиторською заборгованістю.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2011 року між ПП "Бізон-Тех 2006 (Постачальником, позивачем у справі) та ДП "Підприємство Дружелюбівського виправного центру (№1)", правонаступником якого є ДП "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки пестицидів № ЗП-П-59 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язався у порядку, строки та на умовах, визначених Договором та Специфікаціями до нього, поставляти та передавати у власність Покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його.

Згідно із п. 2.1. Договору, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору, і не відміняє, не скасовує дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору сторони узгодили, якщо між сторонами відбудеться поставка товару , але не буде підписана Специфікація на нього, то накладна на такий товар підписана представником Покупця прирівнюється до Специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість товару, що постачається Покупцю, а Покупець зобов'язується оплатити такий товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни такого товару) на умовах, строки та в порядку, визначеному в цьому Договорі.

Вартість Договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних у рамках цього Договору, в яку включається ціна товару та сума індексації ціни товару.

Пунктом 4.1 Договору сторони встановили наступні умови поставки та приймання товару: Поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2000 року) -склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна,2, якщо інше не буде визначено в Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару Покупцем зі складу Постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок.

Відповідно до п. 4.3. Договору, дата (строк) поставки товару вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається Покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності Покупця в ньому, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання Постачальником заявки про поставку товару.

Якщо під час приймання товару від Покупця не надійшло претензій, то товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: за кількістю (одиниць виміру) -відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній; за якістю -відповідно до якості, вказаної в документі про якість.

Пунктом 5.1 Договору сторони встановили наступний порядок оплати товару: Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим Договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору поставки між сторонами підписано Специфікацію № 1 від 19.03.2011 р. на загальну суму 68 561,00 грн., згідно з п. 3 якої сторони узгодили, що товар оплачується покупцем в порядку, вказаному в договорі, та в такі строки:

- перший платіж у сумі 34 280,50 грн. перераховується Покупцем Постачальнику у строк не пізніше 15 липня 2011 року;

- другий платіж у сумі 34 280,50 грн. перераховується Покупцем Постачальнику у строк не пізніше 15 жовтня 2011 року;

На виконання умов договору поставки та Специфікації № 1 до нього позивач своєчасно передав відповідачу товар на загальну суму 67 556,00 грн., згідно видаткових накладних:

№ ЗП1201 від 19.03.2011 р. на суму 16 800,00 грн. з ПДВ,

№ ЗП1779 від 06.04.2011 р. на суму 46 130,00 грн. з ПДВ,

№ ЗП3881 від 12.05.2011 р. на суму 4 626,00 грн. з ПДВ.

Товар було отримано відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей № 63 від 19.03.2011 р., № 72 від 06.04.2011 р.; № 94 від 12.05.2011 р.

Будь-яких зауважень та претензій щодо поставленого позивачем товару відповідач не надав.

Також, позивач за накладними додатково поставив відповідачу товар на загальну суму 91 633,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ЗП1780 від 06.04.2011 р. на суму 86 250,00 грн. з ПДВ; № ЗП5178 від 30.05.2011 р. на суму 5 383,00 грн. з ПДВ, та довіреностями № 72 від 06.04.2011 р. (за якою отримання гербіциду "Еталон.к.е." у кількості 1 900 л. відбувалось в обсязі, визначеному Специфікацією (на 400 л.) та видатковою накладною № ЗП1780 (НА 1500 л.), № 107 від 30.05.2011 р.

Згідно долучених до матеріалів справи копій банківських виписок, оплата відповідачем була здійснена наступним чином: 28.09.2011 р. (на загальну суму 10 000,00 грн.), 12.10.2011 р. (на загальну суму 5 000,00 грн.), 13.10.2011 р. (на загальну суму 5 000,00 грн.) та 26.12.2011 р. (на загальну суму 10 000,00 грн.), всього на суму 30 000,00 грн.

Крім того, 30.10.2012 р. зобов'язання з оплати товару на суму 31 021,50 грн. було припинено внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.10.2012 р.

Решта основного боргу в сумі 98 167,50 грн. залишилась несплаченою.

Позовні вимоги про стягнення з ДП "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" заборгованості за договором поставки пестицидів № ЗП-П-59 від 19.03.2011 р. в сумі 164 358,04 грн., в тому числі: 98 167,50 грн. основного боргу, 29 450,25 грн. штрафу, 36 740,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі -ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки, який за своєю правовою природою по суті є договором про постачання продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком відповідача -прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання -поставив відповідачу товар на загальну суму 159 189,00 грн. Видаткові накладні містять підпис уповноваженої особи відповідача про отримання товару.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за договором товару відповідачем не заперечується та не оспорюється.

Проте, відповідач у визначені Договором строки оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив.

Долученими до матеріалів справи банківськими виписками підтверджується часткова оплата відповідачем отриманого товару на суму 30 000,00 грн. Також, судом враховується акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.10.2012 р., згідно якого було припинено зобов'язання відповідача з оплати товару на суму 31 021,50 грн. Всього здійснені часткові розрахунки за договором становлять суму 61 021,50 грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 98 167,50 грн. відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 98 167,50 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 29 450,25 грн. штрафу та 36 740,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з п. 8.1.3. договору, за прострочення строків виконання грошових зобов'язань понад 20 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф в розмірі 30 % від простроченої суми.

З огляду на викладене, позивачем нараховано на суму простроченої заборгованості з оплати товару 98 167,50 грн. суму штрафу в розмірі 29 450,25 грн.

Факт прострочення грошового зобов'язання з оплати товару в сумі 98 167,50 грн. понад 20 календарних днів матеріалами справи доведено.

З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 29 450,25 грн. є доведеними та задовольняються судом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч. 1). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2).

Частиною 3 ст. 692 ЦК України унормовано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 8.5. договору, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д): 100, де СП -сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СПП -сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

На підставі п. 8.5. договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 36 740,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36 740,29 грн. позивачем здійснений вірно, а отже, вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заявлену суму штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами, а саме 29 450,25 грн. штрафу та 36 740,29 грн. -процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В даному випадку відповідачем не доведено винятковість обставин, які можуть слугувати підставою для зменшення розміру штрафу. З огляду на вказане, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій відхиляється судом через необґрунтованість.

При цьому, суд не має процесуального права на підставі п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір 36 740,29 грн. процентів, оскільки проценти за користування чужими грошовими коштами в розумінні ст. 625 ЦК України не є неустойкою (штрафом, пенею), зменшення саме якої дозволяється у виключних випадках вказаною нормою процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем повністю доведено правомірність заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір у розмірі 3 287,16 грн. покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул.Олімпійська, 2; код ЄДРПОУ 08680046; п/р № 26008320448071 в Донецькій філії ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 334011) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (юридична адреса: 70600, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Максима Горького, 18/1, адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 11, код ЄДРПОУ 34216986, п/р 260010230340 в ПАТ "БМ Банк", м. Київ, МФО 380913) 98 167 (дев'яносто вісім тисяч сто шістдесят сім) грн. 50 коп. основного боргу, 29 450 (двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 25 коп. штрафу, 36 740 (тридцять шість тисяч сімсот сорок) грн. 29 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 3 287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 16 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.01.2013 р.