Рішення № 28947052, 24.01.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 1214/7493/2012

н.п. 2/415/111/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2013

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання Мягкій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»про визнання недійсним договору про надання послуг та стягнення сплачених за договором грошових коштів, моральної шкоди і відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним укладений між нею та відповідачем договір №000418 від 05.09.2012 р., та стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 20000 грн., яка складається з суми грошових коштів сплачених нею на користь відповідача у сумі 13000 грн., моральної шкоди в сумі 5000 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. Позов мотивувала вчиненням правочинну внаслідок помилки, невідповідності внутрішній волі у себе та ліцензії у відповідача.

Представник позивачки у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав.

Допитаний за судовим дорученням що представник відповідача позов не визнала, просила справу розглядати за присутності представника відповідача.

У призначені судові засідання Лисичанським міським судом представник відповідача не з'явився, про причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

У судовому засіданні досліджені докази: копія договору №000418 від 05.09.2012 р.; копія додатку №1 до договору; копія умов діяльності програми Автофінанс (додаток №2 до договору); копія квитанції від 05.09.2012 р.; копії листів відповідача; роздруківка рекламної інформації відповідача; копія витягу з ЄДР; протокол судового засідання Печерського районного суду м. Києва від 28.11.12 р.; копія розпорядження від 11.09.12р. №1217.

Згідно із ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 05 вересня 2012 р. сторони уклали Договір № 000418 з двома додатками, які є невід'ємною частиною угоди /а.с.6-9/.

Згідно ст.ст. 1, 2 Договору його предметом є надання позивачці програм послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу на умовах програми діяльності АвтоФінанс. При цьому відповідач зобов'язується сформувати корпорацію клієнтів, організовувати та проводити розподіл фінансових ресурсів тощо.

Таким чином, згідно умов Договору відповідач зобов'язався надавати позивачці послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Відповідно до п.11-1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" така діяльність віднесена до фінансових послуг.

Статтею 9 п.3 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" діяльність з надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

На підставі ст.28 п.3 Закону "Про фінансові послуги…" ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг видаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано інформації щодо наявності у нього на момент укладання з позивачкою Договору ліцензії на надання фінансових послуг. Відсутнє посилання на наявність такої ліцензії і у самому Договорі. З наданого позивачкою розпорядження Нацкомдержфінпослуг №1217 вбачається, що відповідач був взятий на облік як юридична особа, що має право надавати фінансові послуги тільки 11 вересня 2012 р,, тобто через 6 днів після укладання договору, що свідчить про неможливість наявності у нього ліцензії на 05 вересня 2012 р.

Таким чином, позовні вимоги про визнання укладеного між сторонами 05 вересня 2012 р. Договору недійсним підлягають задоволенню.

Згідно ст.216 ч.1 абз.2 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину…

На виконання умов Договору позивачка перерахувала на рахунок відповідача у відповідності до квитанції №N0ТРY58716 від 05.09.2012 р. грошові кошти в розмірі 13000 грн.(а.с.10).

Вказана сума підлягає стягненню на користь позивачки, як отримана відповідачем за недійсним правочином.

Разом з цим, суд не приймає до уваги посилання позивачки на укладення Договору під впливом обману, оскільки згідно ч.1 абз.2 ст.230 ЦК України обман має місце у разі наявності обставин, які можуть перешкодити здійсненню правочину. Однак з Договору та умов діяльності програми АвтотФінанс одразу вбачалася відсутність строку надання права на придбання товару, необхідність створення груп, отримання товару після сплати всієї суми тощо.

Не могла позивачка і помилятися під час укладення правочину у його природі, правах і обов'язках сторін, бо в Договорі і умовах… взагалі відсутнє слово "лізинг" у будь-яких відмінниках. Тобто позивачка не мала підстав вважати, що передбачені Договором і умовами… права та обов'язки мають відношення до лізингових відносин.

Суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.227 ЦК України якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Зі змісту цієї норми вбачається, що введення юридичною особою в оману стосовно свого права на укладання правочину повинно мати активний характер. Суду не надані докази того, що відповідач будь-яким чином повідомляв позивачку про наявність у нього передбаченої законодавством ліцензії. Відсутні посилання на цю обставину як у Договорі і умовах… так і рекламі.

Суд вважає, що ч.2 ст.227 ЦК України є спеціальною нормою відносно до норми загальної -ч.2 ст.216 ЦК України, що підтверджується наявністю положень про стягнення моральної шкоди практично у кожній статті 2-го параграфу глави 16 «Правочини»

Тому стягнення на підставі загальної норми за відсутності умов, передбачених спеціальною нормою, також неможливе.

Оплата послуг правознавця не є збитками в розумінні ст.22 ЦК України, бо безпосередньо не відновлює порушене право позивачки, тому вимоги про стягнення 2000 грн. задоволенню також не підлягають.

Судовий збір у розмірі 114,7 грн. та 229,4 грн. за задоволені позовні вимоги майнового і немайнового характеру на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»про визнання недійсним договору про надання послуг та стягнення сплачених за договором грошових коштів, моральної шкоди і відшкодування збитків задовольнити частково.

Визнати недійсним договір №000418, укладений 05.09.2012 р. між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13000 (тринадцять тисяч) грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»про стягнення моральної шкоди і відшкодування збитків відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» судовий збір в розмірі 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: