Постанова № 28946418, 29.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.13 Справа № 5015/3803/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Желік М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Гідроресурс", м.Львів, №2357 від 25.12.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 28.11.12 р.

у справі № 5015/3803/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м.Київ

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Кварталбуд", м.Львів

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Гідроресурс", м.Львів

про стягнення 267 430,57 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

до відповідача 2: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.12 р. (суддя Сухович Ю.О) у справі № 5015/3803/12 позов товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м.Київ до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Кварталбуд", м.Львів та товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Гідроресурс", м.Львів про стягнення 267 430,57 грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.12 р. у справі № 5015/3803/12 відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Гідроресурс" - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що відповідач - 1 не отримував повідомлень лізингодавця про припинення договору, а відтак договір не припинився в силу ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг". Відповідно до абз. 2 п. 119 Правил надання послуг поштового зв'язку, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені. Неприпинення договору не дає підстав для стягнення неустойки за неповернення предмету лізингу. Посилається на сплив строку, на який був укладений договір поруки.

На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 28.11.12 р. у справі № 5008/3803/12 скасувати та прийняти нове яким в задоволенні позову відмовити повністю .

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.12.12 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 24.01.13 р.

В судовому засіданні 24.01.13 року представники сторін в судове засідання не з'явились. Тому, враховуючи, що сторони належним чином були повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 06359801 , № 06359798 та № 06359810 ) (арк.с. 5,6,7), явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 28.11.12 р. у справі № 5015/3803/12 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Львівської області 21.08.2010 р. між ТзОВ "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та ТзОВ "Кварталбуд" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №1934L 10/00 відповідно до якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених в договорі фінансового лізингу, зокрема у додатку №1 до договору фінансового лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Відповідно до п.2.1. договору строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до договору фінансового лізингу, якщо інше не передбачено умовами договору фінансового лізингу. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати договір фінансового лізингу до закінчення строку лізингу. Згідно п.7.1. договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до договору фінансового лізингу, який є його невід'ємною частиною. Відповідно до п.11.4. договору лізингодавець на свій розсуд має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до цього договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця; вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до цього договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше 30 календарних днів. Відповідно до п.13.4. договору всі повідомлення та інша інформація за договором фінансового лізингу повинні бути виконані письмово та надіслані в межах можливого поштою, телексом, телеграмою або факсом сторонам цього договору на їх відповідні адреси, вказані нижче в розділі 15 цього договору (або інші, повідомлені стороною іншій стороні письмово), при цьому повідомлення лізингоодержувача набувають чинності з моменту їх отримання лізингодавцем. Будь-яке надіслане за допомогою факсимільного зв'язку, повідомлення повинне супроводжуватись поштою, але лізингодавець може посилатися на таке факсимільне повідомлення як на оригінал. Відповідно до п.13.8. договору лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу шляхом направлення письмового повідомлення лізингоодержувачу у випадку невиконання останнім розділу 2 договору протягом періоду визначеного в п.2.1 договору; у випадку передбаченому п.п. 5.4-5.5, 11.4 договору.

Виконання зобов'язань лізингоодержувача за договором фінансового лізингу №1934L 10/00 від 21.08.2010 р. було забезпечене договором поруки від 21.08.2010р., укладеним між ТзОВ "УніКредит Лізинг" (лізингодавець), ТзОВ "Кварталбуд" (лізингоодержувач) та ТзОВ "ТКС Гідроресурс" (поручитель). Згідно п. 1.1. договору поруки, відповідно до умов договору фінансового лізингу №1934L 10/00 від 21.08.2010 р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до них, і разом з усіма додатками до них), укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 105019,73 Євро, що на день укладення цього договору становить 1053280,68 грн. та сплатити всі належні платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу. Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п.1.1. договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання, протягом 5-ти робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель зобов'язувався відповідати перед лізингодавцем за виконання зобов'язань лізингоодержувача, що вказані в договорі фінансового лізингу в тому ж обсязі, що й лізингоодержувач та виконувати будь-які та всі інші умови цього договору.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що на виконання умов договору №1934L 10/00 фінансового лізингу ТзОВ "УніКредит Лізинг" передало ТзОВ "Кварталбуд" в лізинг за актом приймання-передачі від 22.12.2010р. автотранспортний засіб (самоскид) MAN TGA 41/400 8*4 BB-WW, рік випуску-2008, серійний номер WMAHW3ZZ38P002447, номер двигуна 50518430591860, який становить предмет лізингу відповідно до контракту купівлі-продажу №1934L10/00-LD/PC від 21.08.2010р. Актом приймання передачі від 22.12.2010р. сторони підтвердили, що майно знаходиться у справному стані та задовольняє вимоги лізингоодержувача.

З матеріалів справи вбачається та відповідачами не заперечується факт невиконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів у відповідності до графіку, наявність заборгованості перед лізингодавцем, що надало лізингодавцю підстави згідно із п. 11.4. договору лізингу в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення предмету лізингу.

27.06.2011 р. позивач згідно із ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 11.4 договору фінансового лізингу, у зв'язку із порушенням строків сплати лізингових платежів, реалізував своє право на односторонню відмову від договору фінансового лізингу №1934L 10/00, надіславши на адресу відповідача-1 цінний лист з описом вкладень №0407015175314, в якому повідомив, що станом на 26.06.2012 р. загальна сума простроченої заборгованості складає 236339,71 грн., відтак позивач в односторонньому порядку припиняє дію вищезазначеного договору починаючи з 05.07.2012 р. та вимагає повернути предмет лізингу. Поштовий конверт, в якому позивач надсилав вказане повідомлення був повернутий відділенням поштового зв'язку з довідкою про повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до абз. 2 п. 119 Правил надання послуг поштового зв'язку, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені. Однак, посилання скаржника на вказану норму не заслуговує на увагу враховуючи, що нею регулюються інші відносини, а саме, між адресатом та організацією поштового зв'язку. Ця норма не впливає на юридичну характеристику відносин між лізингодавцем і лізингоодержувачем, опосередкованою, зокрема, п. 13.4. договору фінансового лізингу. Позивач скерував належне повідомлення у належний спосіб за належною адресою відповідачу - 1. Однак, відповідачі не надали належних доказів поважності причин неотримання такого повідомлення. Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Таким чином, невжиття відповідачем - 1 належних заходів до отримання адресованої йому кореспонденції, надісланої у встановлений спосіб, не може породжувати негативних наслідків для позивача. При цьому, вимоги надсилались позивачем і на адресу поручителя, який їх отримував, а з матеріалів справи не вбачається й виконання своїх обов'язків відповідачами навіть після отримання копій позовної заяви. З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд підставно констатував настання у лізингоодержувача обов'язку повернути предмет лізингу та, відповідного обов'язку поручителя згідно із п. 1.2. договору поруки.

12.07.2012 р. позивач звернувся з вимогою вих. №1460 від 06.07.2012 р. до відповідача-2 як до поручителя, в якій зазначив про наявність станом на 06.07.2012р. простроченої заборгованості ТзОВ "Кварталбуд" по договору фінансового лізингу №1934L 10/00 від 21.08.2010р., що становить 245 977,74 грн.. Проте, поручитель залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.

З урахуванням наведеного, фактичні обставини справи були в повній мірі встановлені та досліджені місцевим господарським судом. Вирішуючи спір місцевий господарський суд підставно посилався на ст. 806 ЦК України, згідно із якою за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом. Згідно із ч. ч. 1 та 3 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Посилання скаржника на припинення строку поруки не заслуговує на увагу як таке, що не відповідає змісту договору поруки та закону. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Як зазначено у п. 1.3 договору поруки, поручитель згоден, що його зобов'язання за договором поруки є безумовними та не залежать від можливості примусового стягнення за договором фінансового лізингу, або відсутності будь-якої дії лізингодавця щодо стягнення за договором фінансового лізингу, або відмови лізингодавця від примусового стягнення за будь-яким положенням договору фінансового лізингу, або від отримання будь-якого рішення суду проти лізиногоодержувача або будь-якої дії, яка могла б звільнити поручителя від відповідальності за договором поруки. Відповідно до п.3.8 договору поруки, договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками всіх трьох сторін та припиняє свою дію тільки після повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу або поручителем за цим договором. З урахуванням наведеного місцевий господарський суд правильно тлумачив волевиявлення сторін договору поруки на встановлення строку її дії - до повного виконання позичальником чи поручителем своїх обовязків, передбачених основним зобов'язанням.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 28.11.12 р. у справі № 5015/3803/12 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС Гідроресурс", м.Львів залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2012 р. у справі № 5015/3803/12 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 25.01.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.