Рішення № 28946345, 17.01.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2013 р. Справа № 5019/493/12

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління ЖКГ Рівненської обласної державної адміністрації Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" до Відкритого акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод"

про стягнення в сумі 99 600 грн. 83 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача : Колбун Н.П., довіреність № 87/01-11 від 11.01.2013 р.;

від Управління ЖКГ Рівненської обласної державної адміністрації: не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

від органу прокуратури: Урбанович Р.М. посв. №005672 від 25.09.2012 р.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: Рівненський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Рівненської обласної державної адміністрації Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод") 99 600 грн. 83 коп., з яких 80 351 грн. 77 коп. - основний борг, 3 391 грн. 16 коп. - 3% річних, 9 768 грн. 96 коп. - пеня, 6 088 грн. 94 коп. - інфляційні витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови Договору № 277 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію від 01.08.2005 року.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10 травня 2012 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2012 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі № 5019/493/12 та рішення господарського суду Рівненської області від 10.05.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Після надходження вказаної справи до господарського суду Рівненської області, згідно автоматичного розподілу справ, справа № 5019/493/12 була передана на розгляд судді Пашкевич І.О.

Ухвалою від 06 листопада 2012 року справу №5019/493/12 прийнято до розгляду, розгляд якої призначено на 27 листопада 2012 року.

Ухвалою суду від 28 грудня 2012 року в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи №5019/493/12 продовжено на 15 днів.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача. Документів витребуваних ухвалою від 11 січня 2013 року останній суду не надав. В матеріалах справи містяться повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень в яких останньому направлялись ухвали суду про прийняття справи до розгляду та про відкладення розгляду справи (т.1 а.с. 124, 130, т.2 а.с. 7, 11, 18), відтак суд має достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

В судове засідання 17 січня 2013 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника. Проте про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Жодних обґрунтовних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не направив.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки чергове відкладення розгляду справи № 5019/493/12 спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку вирішення даного спору, суд дійшов висновку, що наявних в справі матеріалів достатньо для слухання справи у відсутності представника відповідача.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2005 року між Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (Водоканал) та Відкритим акціонерним товариством "Рівненський радіотехнічний завод" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод") (Абонент) було укладено Договір № 277 на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стоків у комунальну каналізацію (далі Договір) (т. 1 а.с. 6-7).

Відповідно до предмету укладеного Договору Водоканал забезпечує водопостачання Абонента до місця приєднання останніх до комунальних водопроводів, а також приймає стічні води у комунальну каналізацію та очищає їх. Об'єми і характеристика води та стоків, вид послуг, що надаються наведені в дислокації об'єктів у додатку №1 до цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 укладеного між сторонами договору від 01.08.2005 р. № 277, договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом одного року. Договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах якщо за місяць до закінчення терміну його дії будь -яка із сторін письмово не повідомила другу сторону про його припинення.

Направляючи дану справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 16 жовтня 2012 року вказав, що здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доводам ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" стосовно направлення ним Водоканалу листа датованого 26.06.2009 р. № 81/240 з повідомленням про припинення дії договору № 277 з 01.08.2009 р. та пропозицією надіслання товариству нової редакції договору, яка в подальшому Водоканалом була надіслана відповідачу, а також законодавчо встановленої необхідності доведенні відповідачем отримання такого листа. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, дійшовши висновку, що будь-яких листів від відповідача на адресу Водоканалу до 14.09.2009 р. згідно витягу із журналу вхідної кореспонденції (а.с. а.с.85-86) не надходило, судом апеляційної інстанції не звернуто уваги на те, що лист відповідача про припинення договору № 277 датовано 26.06.2009 р., а записи у журналі вхідної кореспонденції датовані починаючи з 15.09.2009 р. до 01.10.2009 р., при цьому, вказаний журнал не містить будь-яких ідентифікуючих ознак, притаманних такому виду службової документації, відповідно до загальних вимог діловодства.

За загальними правилами ведення діловодства на підприємствах, установах, організаціях, реєстрація вхідної чи вихідної кореспонденції це фіксація факту створення або одержання документів через присвоєння їм порядкових номерів та запису необхідних відомостей, що містяться в них. Мета реєстрації полягає у забезпеченні обліку, контролю та пошуку документів. Кожний документ повинен реєструватися в даній установі лише один раз. Вхідні документи реєструють у день надходження, а вихідні та внутрішні в день їх підписання. Обовязково повинні реєструватися документи, що надходять від вищих організацій (установ), і ті, що надсилаються до вищих організацій (установ), важливі внутрішні документи (накази, розпорядження, протоколи, доповідні записки тощо), а також пропозиції, скарги громадян. Не реєструються поздоровчі листи, поздоровчі телеграми, запрошення, інформації до відома, документи, що проходять через службу документування і піддаються оперативному обліку в спеціальних оперативних формах у галузевих та функціональних структурних підрозділах: бухгалтерські документи первинного обліку, щомісячні та щоквартальні звіти підвідомчих організацій.

Для реєстрації документів усіх категорій (вхідних, вихідних, внутрішніх) використовують реєстраційно-контрольні картки або спеціальні журнали.

Наданим представником позивача в судовому засіданні суду оригіналом журналу обліку вхідної кореспонденції Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (належним чином завірені витяги із журналу долучені до матеріалів справи а.с. 147-185,т.1) підтверджується те, що у період з 26.06.2009 року по 18.09.2009 року на адресу Водоканалу таких листів як № 81/240 від 26.06.2009 р. не надходило, зазначений лист відділом діловодства не реєструвався.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, та те що відповідачем не надано належних доказів про вжиття заходів передбачених п.6.2 Договору, стосовно його розірвання, Договір на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію від 01.08.2005 року №277 був пролонгований на тих же умовах, та відповідно є чинним.

За умовами п.п. а) п. 2.4. Договору Абонент зобов'язаний своєчасно проводити оплату за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно з п.п. 3.5., 3.6., 3.7. Договору розрахунки за воду, використану Абонентом та стоки здійснюються відповідно до глави 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994 р. та чинним законодавством України і затвердженими тарифами (для населення 0,72 грн. - водопостачання, 0,46 грн. - водовідведення; для інших споживачів 1,55 грн. - водопостачання, 0,98 грн.- водовідведення). У разі їх зміни оплата наданих послуг здійснюється за новими тарифами без будь-яких узгоджень з Абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення. Абонент проводить оплату за отримані послуги водопостачання і водовідведення шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу протягом 3 днів з дня отримання рахунку, при цьому Абонент самостійно отримує рахунок до 10 числа кожного наступного місяця. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачується неустойка; 2) у другу чергу сплачується основна сума боргу. У випадку неоплати отриманого рахунку у вказаний в п.3.6. термін Водоканал має право припинити надання послуг водопостачання і водовідведення.

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору № 277 від 01.08.2005 р. Водоканал надав Абоненту послуги з водопостачання та водовідведення за період березень 2009 року - березень 2012 року на загальну суму 96 261 грн. 00 коп. Вартість наданих послуг відповідач оплатив частково в сумі 15 909 грн. 23 коп. Таким чином станом на 01.04.2012 р. несплаченими залишилися 80 351 грн. 77 коп. основного боргу (розрахунок на а.с.8, т. 1 ).

Відповідно до п.1.4. "Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37, стічні води підприємств - це всі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання, а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

Об'єми стоків, як зазначалось вище приведені в додатку № 1 до Договору (а.с. 7 зворот, т.1).

Підставою для нарахування плати за стічні води, що поступають в каналізаційну мережу при випаданні дощів та снігу є п. 4.10. Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень.

В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається:

а) при загально сплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби;

б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20 % від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.

Так, зважаючи на дотримання вимог Правил № 190, складений і погоджений сторонами підпункт б) п.2.3 Договору та дислокацію об'єктів (додаток № 1), за яким кількість талих і дощових вод, які відводять у комунальну каналізаційну мережу з територій і дахів будівель Абонента визначається згідно з діючими на момент нарахування тарифами на підставі формули, що наведена в підпункті б) пункту 2.3. Договору.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що сума боргу 80 351 грн. 77 коп. нарахована відповідачу лише за дощові стоки, про що свідчить наявний в матеріалах справи уточнений розрахунок об'ємів дощових стоків та нарахувань за кожен місяць окремо із зазначенням тарифів на підставі яких здійснювались нарахування (а.с. 48-49, т.1).

У разі неоплати або часткової оплати послуг Водоканалу у встановлені цим договором строки Абоненту нараховується пеня за кожний календарний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період , за який оплачується пеня (п.4.2. Договору).

Керуючись п.4.2. Договору, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення, позивач нарахував пеню в сумі 383 грн. 59 коп. за період 14.09.2011 р. - 14.03.2012 р. (розрахунок на а.с. 42, т.1).

Покликаючись на ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 6 088 грн. 94 коп. - інфляційних втрат та 3 391 грн. 16 коп. - 3% річних (розрахунок на а.с. 10-13, т.1).

Надані розрахунки перевірені судом та визнані вірними.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Крім того, передаючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд у вищезгаданій постанові зазначив, що судом першої та апеляційної інстанції не було надано оцінки умовам договору № 277 від 01.08.2005 року, зокрема, щодо наявності у позивача права на припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення з підстав невиконання (часткового невиконання) відповідачем своїх зобов'язань за договором, та щодо дотримання відповідачем пункту 5.2 Договору.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що у випадку неоплати отриманого рахунку у вказаний у пункті 3.6 договору термін Водоканал має право припинити надання послуг з водопостачання та водовідведення.

При цьому, згідно з пунктом 6.5 договору його дія може бути достроково припинена з ініціативи Водоканалу при невиконанні Абонентом умов цього договору (повністю або частково), при цьому припинивши подачу води.

Виходячи з аналізу вищенаведених положень Договору суд вважає за необхідне зазначити, що припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення є саме правом позивача, а не його обов'язком. Крім того, відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду; 2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами; 3)ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець /виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.

Що стосується дотримання відповідачем пункту 5.2 Договору, згідно якого Абонент зобов'язаний 1 раз в півріччя з'являтися до Водоканалу для проведення акта звірки взаємних розрахунків, господарський суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 11.01.2013 року позивача та відповідача було зобов'язано надати акт звірки взаєморозрахунків. Проте відповідач такого не надав, причини неподачі суду не повідомив. Позивач, у поданих письмових поясненнях зазначив, що неодноразово звертався до Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" стосовно підписання акта звірки взаєморозрахунків, не дивлячись на те, що відповідно до вимог п.5.2 Договору відповідач зобов'язаний самостійно звертатись до Водоканалу, проте відповіді та підписаного акту звірки не отримав(а.с.19, т.2).

У згаданій вище Постанові Вищий господарський суд України вказав також на нез'ясування судами першої та апеляційної інстанції питання щодо відчуження майна відповідача приватному підприємству фірмі "Інтерекопласт", так як відповідно до підпункту є) пункту 2.4 Абонент у випадку будь -яких змін (форми власності, банківських реквізитів, несправності водолічильників, розміщення орендарів тощо) та передачі об'єктів або частини об'єкту на баланс новому власнику повідомити письмово в 7 денний строк про це Водоканал. Ухвалою суду від 11 січня 2013 року у відповідача витребовувались докази відчуження права власності на будівлі, споруди, виробничі корпуси і допоміжні приміщення новому власнику ПП фірмі "Інтерекопласт" та докази повідомлення про це позивача в 7-ми денний строк. Вказана ухвала, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 18, т.2), була отримана відповідачем, проте останній в судове засідання не з'явився та будь-яких письмових пояснень на адресу суду не направив.

Враховуючи наведене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Рівненської обласної державної адміністрації Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" підтверджуються договором, розрахунками, іншими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню повністю в сумі стягнення з відповідача 80 351 грн. 77 коп. основного боргу, 383 грн. 59 коп. - пені, 6 088 грн. 94 коп. - інфляційних втрат та 3 391 грн. 16 коп. - 3% річних, що в загальній сумі складає 90 215 грн. 46 коп., з покладенням на відповідача судових витрат згідно ч.2 ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 25, код ЄДРПОУ 14314989) на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. С.Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678) - 80 351 грн. 77 коп. основного боргу, 383 грн. 59 коп. - пені, 6 088 грн. 94 коп. - інфляційних втрат, 3 391 грн. 16 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 25, код ЄДРПОУ 14314989) в доход державного бюджету України 1 804 грн. 31 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "22" січня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.