Ухвала суду № 28942507, 29.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13020/10/2/0170

29.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Журавльова Н.А.

за участю сторін:

представник позивача: Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" - Ганієва Зера Заїрівна, довіреність № б/н від 14.01.13

представник відповідача: Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-13020/10/2/0170 за апеляційною скаргою Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 06.04.12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" (вул. Земская, 6,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

третя особа:

Феодосійська міська рада (вул. Земська, 4,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання неправомірними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.12 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, третя особа: Феодосійська міська рада про визнання неправомірними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 24.09.10 № 0007301503/0 та № 0007291503/0.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду від 06.04.12. та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на порушення позивачем ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

У судове засідання 29.01.2013 представник відповідача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодилася, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ, правонаступником якої є відповідач, проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати Фабрикою, правонаступником якої є позивач, податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За результатами вказаної перевірки складений акт №626/15-3/02470690 від 13.09.2010, яким встановлено порушення платником податків ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки податковим органом 24.09.2010 прийняти податкові повідомлення рішення № 0007301503/0, згідно з яким платник податків на підставі ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 87 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 53034,20 грн. мав сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10606,85 грн. та №0007291503/0 , відповідно до якого платник податків на підставі ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 28 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 26282,99 грн. мав сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2628,29 грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Стаття 1 закону визначала, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань був встановлений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначав, що податкові декларації подавались за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було визначено, що платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації платника податків.

Розмір штрафних санкції, які накладались на платника податків за порушення податкового законодавства , та порядок їх застосування були визначені у ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачував узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він був зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,

- при затримці від 31до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень - рішень розміри плати за використання земельних ресурсів та порядок її сплати , відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справлення земельного податку були визначені у Законі України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначалась залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок і землекористувачі, окрім орендарів і інвесторів - учасників угод про розділ продукції, сплачували земельний податок. За земельні ділянки , надані в оренду , справлялась орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебувала у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди (ст. 5 Закону).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебувала у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

У ст.17 Закону України «Про плату за землю» було вказано, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачувалось рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнював календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У статті 1 Закону України «Про оренду землі»визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі»( в редакції , яка діяла на час проведення перевірки позивача) орендною платою за землю визначався платіж, який орендар вносив орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлювались за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлювались відповідно до Закону України "Про плату за землю") . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснювалось з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не було передбачено договором оренди.

Рішенням 27 сесії 5 скликання №1301 від 28.12.2007 позивачу продовжений строк оренди земельних ділянок .

Між позивачем та третьою особою 17.04.2009 укладений договір оренди земельних ділянок, предметом якого було використання на умовах оренди двох земельних ділянок площею 0,4949 га, розташованої за адресою : м.Феодосія, вул..Земська 6, та площею 0,5575 га , розташованою за адресою пров. Індустріальний 5 .

28.01.2010 платником податків надано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , якою було узгоджено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за 2010р. у сумі 278529,52 грн. , в тому числі за січень 2010р. -у розмірі 23210,83 грн., з лютого по грудень 2010 р. по 23210,79 грн. на місяць.

Рішенням Господарського суду АРК по справі № 2-2/1493-2010 від 19.05.2010 визнаний недійсним договір оренди землі, укладений 17.04.2009 між позивачем та третьою особою .

Позивач надіслав 28.05.2010 на адресу податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , згідно з яким узгоджено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за 2010р. у сумі 42251,90 грн. , з щомісячною сплатою суми 3521 грн.

У матеріалах справи міститься експертний висновок №67 від 08.02.2011 судово-економічної експертизи.

За результатами вивчення наданих сторонами документів експертами встановлено, що сума орендної плати за землю , яка підлягала внесенню позивачем за період часу з 02.02.2010 по 05.08.2010 з урахуванням розрахунків позивача та рішення Господарського суду АРК по справі № 2-2/1493-2010 від 19.05.2010 складала 14555,80 грн., за період часу з 01.03.2010 по 13.09.2010 платником податків внесено орендна плата у розмірі 35698,49 грн.

Експертами підтверджений висновок податкового органу про порушення позивачем термінів сплати узгодженого зобов'язання по орендній платі , згідно з вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків мав сплатити штрафні санкції за несвоєчасне внесення суми узгодженого зобов'язання по орендній платі у розмірі 1256,65грн.

Відповідачем не надано доказів, яки б спростовували розрахунок, зроблений експертною установою .

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з боку позивача не мале місце порушення вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутня.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.12 у справі № 2а-13020/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко