Ухвала суду № 28940723, 24.01.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/251/13 Головуючий 1 інст. -

Справа № 2016/1405/2012 Вергун І.В.

Категорія: договірна Доповідач -Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі :

Головуючого - судді -Яцини В.Б.,

суддів - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі : Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2012 року по справі за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року Ізюмське КП ТМ звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому поставило питання про стягнення з відповідача заборгованості станом на 01.10.2011 року в сумі 10732,86 грн. На обґрунтування позивач послався на те, що житлове приміщення, в якому проживає ОСОБА_2, під'єднано до централізованої системи опалення, йому позивачем фактично надавалися послуги з централізованого опалювання. Однак всупереч вимог ст.ст. 67, 68 ЖК України відповідач своєчасно за них не сплачував. Позивач вказав, що відсутність з цього приводу відповідного письмового договору між сторонами не звільнює відповідача від обов'язку оплатити надані послуги, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року, такий договір укладається лише з балансоутримувачем, яким позивач не є. Оскільки відповідач іноді здійснював позивачу оплату в меншому чи більшому від нарахованої суми розмірі, це свідчить про визнання ним заборгованості за минулий час, що і перервало термін спливу трирічного строку давності. На підставі вказаних обставин та відповідно до свого розрахунку позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що він не укладав з позивачем ніяких договорів, відповідач не отримав від позивача ніяких послуг, оскільки а його квартира не під'єднана до центральної системи теплопостачання, а у позивача відсутні технічні можливості надавати позивачу послуги з централізованого теплопостачання.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4565,49 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання в межах трирічного строку позовної давності. Вирішено питання про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі поставив питання про його скасування та закриття провадження по справі з передбачених ч. 3 ст. 169 ЦПК України підстав, внаслідок неодноразового не з'явлення позивача у судові засідання, або повернути справу не новий розгляд іншому судді. На обґрунтування скарги постався на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм процесуального і матеріального права. При цьому відповідач вказав на те, що районний суд безпідставно не взяв до уваги його заперечення проти позову та не об'єднав в одне провадження заявлений відповідачем зустрічний позов про заміну труб та здійснення відновлювального ремонту, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, не задовольнив клопотання відповідача про допит свідків, внаслідок чого належним чином не з'ясував чи були фактично надані послуги з централізованого теплопостачання; суд не зважив на відсутність належних та допустимих доказів з цього приводу, що відповідач не зобов'язаний споживати надані позивачем послуги, суд належним чином не вмотивував свої висновки про наслідки відсутності укладеного між сторонами відповідного договору; суд не взяв до уваги загальновизнаний факт, що позивач звільнений від сплати у бюджет 52 млрд. гривень, що свідчить про відсутність підстав для розглянутого судом цього позову; суд у даному випадку безпідставно стягнув заборгованість по опаленню за дві особи; у справі відсутні належні докази на підтвердження часткової сплати відповідачем, в рішенні відсутній розрахунок стягнутої суми; по справі наявні підстави для відводу головуючого по справі судді, стосовно якого є сумніви в його безсторонності; суд своєю вимогою надати позивачу певні документи на підтвердження заявлених вимог та не роз'яснивши відповідачу його право надати певні докази на їх спростування - порушив принцип змагальності сторін.

Судова колегія відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2, який не перебуває у позивача на балансі, однак підключено до системи централізованого теплопостачання, а рішенням № 461 від 27 червня 2003 року Ізюмської міської ради позивача визначено постачальником (виробником) та виконавцем послуг у жилому фонді, внаслідок чого між сторонами фактично склалися правовідносини з приводу постачання теплової енергії, що врегульовані законом України «Про житлово-комунальні послуги»та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, з наступними змінами і доповненнями.

На порушення п. 18 вказаних Правил відповідач, який фактично споживав послуги позивача з центрального опалення, вчасно та у повному розмірі за них не сплачував, у передбаченому діючим законодавством порядку його квартира не була відключена від централізованої системи теплопостачання, тому відповідач відповідно до наданого позивачем і не спростованого відповідачем розрахунку заборгував позивачу в межах трирічного строку позовної давності (за період з 04.09.2009 по 01.10.2011 року) у розмірі 10732,86-6167,37 = 4565,49 грн.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання»передбачено обов'язок відповідача, як споживача послуг позивача своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за статтею 25 вказаного Закону України у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

Пунктами 18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМ України від 21 липня 2005 р. N 630, передбачено внесення плати за надані послуги у разі відсутності засобів обліку води і теплової енергії споживачем не пізніше 20 числа місяця відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Таким чином судова колегія дійшла висновку про те, що в розумінні ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами виникли правовідносини з приводу споживання відповідачем наданих позивачем послуг з надання централізованого опалення квартири АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_2 всупереч свого процесуального обов'язку не надав до суду належних та допустимих доказів сплати вартості наданих йому позивачем послуг, чи неналежної їх якості в розмірі стягнутої за рішенням суду першої інстанції суми, яка підтверджується даними, що містяться у наданої позивачем відомості нарахування та оплати за теплову енергію (а.с. 7), внаслідок чого не спростував свою відповідальність за цю заборгованість, - тому судова колегія погоджується з висновками районного суду про необхідність її стягнення в межах трирічної позовної давності.

Недотримання відповідачем передбаченого п.п. 25-27 Правил порядку відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про відсутність підстав для застосування положень ст. 17 закону України «Про захист прав споживачів», і тому загальні засади цивільного законодавства про свободу договору у даному випадку не порушені.

Таким чином, оскільки районний суд ухвалив законне і обґрунтоване рішення, що відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а доводи скарги цього висновку не спростовують, судова колегія її відхиляє і залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315, 317, 319-324, 327 ЦПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :