Рішення № 28939952, 25.01.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2515/13469/2012

Провадження №2/751/65/2013

Рішення

Іменем України

25 січня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Косач І. А.

при секретарі Великородна М. О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС», ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, -

Встановив :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС», ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, мотивуючи свої вимоги наступним.

В січні 2006р. між нею та ТОВ «ВАТЕС» в особі директора ОСОБА_3 укладені договори № 25, № 26 дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1

Відповідно до п. 1.1 виконання робіт за договорами № 25, № 26 нею профінансовано в повному обсязі, перераховано 649 389,90 грн., що за курсом Національного банку України становило 127 998 доларів США.

Відповідно до п.1.2 договорів, ТОВ «ВАТЕС» прийняло на себе зобов'язання виконати власними силами або запозиченими силами роботи по будівництву «Будинку» у відповідності до проектної документації, з всіма комунікаціями та приналежностями необхідними для нормальної його експлуатації. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію - 3 квартал 2007р.

Після укладання договорів ТОВ «ВАТЕС» не може забезпечити закінчення будівництва та здачу будинку в експлуатацію у термін передбачений договорами. В супереч п. 6.1.3 документи та ключі ТОВ «ВАТЕС» їй не передані до цього часу, а навпаки оформлено свідоцтво на право власності на ТОВ «ВАТЕС» і як стало відомо пізніше, квартира ТОВ «ВАТЕС» продана за договором купівлі-продажу № 1773 від 22.09.2011р. ОСОБА_6

Виходячи з умов договору, ТОВ «ВАТЕС» не мало право оформляти свідоцтво на право власності на себе, а повинно було оформити на неї і передати ключі та документацію їй, оскільки директору ОСОБА_3 було добре відомо, що власником даної квартири є вона, що ніяких судових спорів з приводу даної квартири між ними не має, що спірна квартира знаходиться в іпотеці і не може бути відчужена без згоди банку.

На її думку, ОСОБА_3 навмисно уклав договір купівлі - продажу з ОСОБА_6, щоб завдати їй збитків. Укладаючи договір купівлі-продажу № 1773 від 22.09.2011р. ОСОБА_6 також не могла знати, що квартира ТОВ «ВАТЕС» не належить і свідоцтво оформлено з порушенням закону, оскільки всі квартири в даному будинку будувалися за дольовою участі громадян, квартира будувалася за індивідуальним проектом з додатковим фінансуванням робіт, по за проектною документацією і продавцем повинен виступати громадянин, який інвестував кошти в будівництво, а не директор ТОВ «ВАТЕС» ОСОБА_3, якого ніхто не уповноважував це робити. Таким чином, правочин між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вчинено внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Просила визнати свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 22.09.2011р., видане виконавчим комітетом Чернігівської міської ради - квартиру АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу № 1773 від 22.09.2011р. даної квартири недійсними.

В судовому засіданні позивачка, представник позивачки позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ВАТЕС» - ОСОБА_4 позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю. Посилався на обставини, викладені в письмових запереченнях (а.с. 27-29).

Відповідач - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю. Надав суду письмові заперечення (а.с. 24-26).

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_5 позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю. Посилався на обставини, викладені в письмових запереченнях (а.с. 37-39).

За клопотанням позивачки та її представника допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що в січні 2006 року ТОВ «ВАТЕС» та ОСОБА_1 уклали 3 договори дольової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку - на дві двокімнатні квартири та приміщення горища. Після укладення договорів ОСОБА_1 звернулися до архітектора міста та отримали план на перепланування квартири. Для оплати вартості фінансування квартири ОСОБА_1 уклала кредитний договір та уклала договір іпотеки. ТОВ «ВАТЕС» виконало умови договору. Роботи по переплануванню та оздобленню квартири фінансувало ТОВ ВАТЕС». Будинок було здано в експлуатацію в 2010 році. ОСОБА_1 не виконала умов договору, вартість квартири в повному розмірі не профінансувала, мала заборгованість в розмірі 55 тисяч доларів США. За таких обставин ТОВ ВАТЕС на підставі п. 5.1. договорів відмовилось від договору. Оскільки квартира є власністю ТОВ «ВАТЕС», було укладено договір купівлі-продажу з добросовісним покупцем ОСОБА_6 На момент укладення договору купівлі-продажу, спору по квартирі не було, з ОСОБА_1 велись переговори по поверненню сплачених нею коштів згідно п. 5.1. Договорів. На даний час ОСОБА_1 з письмовою заявою про повернення їй сплачених коштів не зверталась.

Третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином. До суду надала заяву, де просить справу без її присутності (а.с. 111). Суд вважає за можливе слухати справу у відсутність третьої особи, на підставі наявних матеріалів та доказів в справі.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, вислухавши покази допитаного в якості свідка ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.09.2011 року, ТОВ «ВАТЕС» на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради № 245 від 19.09.2011 року (а.с. 83, 85).

22.09.2011 року ТОВ «ВАТЕС», в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту та ОСОБА_6 уклали договір купівлі-продажу квартири, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 1773 (а.с. 30-33).

Згідно ст. 203 ЦК України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно норми ст. 228 ЦК України, визначено, що коли щодо конституційних прав і свобод людини і громадянина йдеться про порушення взагалі, то стосовно майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади характер правочину конкретизовано: тут йдеться про антисоціальність знищення, пошкодження майна або незаконне заволодіння ним.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Згідно ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року визначено, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторонни з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво про право власності на спірну квартиру ТОВ «ВАТЕС» видано на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 245 від 19.09.2011 року, яке на час розгляду справи в суді є чинним. На момент вчинення договору купівлі-продажу, укладеного 22.09.2011 року, ТОВ «ВАТЕС», в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_6 жодних перешкод до укладення правочину не було, єдиним власником квартири АДРЕСА_1 було ТОВ «ВАТЕС», що підтверджується свідоцтвом право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 19.09.2011 року.

Позивачем, у порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не зазначено на докази щодо наявності у діях відповідача вини, що виразилась би у намірі відповідачів порушити публічний порядок. Не надано доказів, що відповідач ОСОБА_3 вступив в зловмисну домовленість з ОСОБА_6 і при цьому діяв у власних інтересах, або в інтересах інших осіб, а не в інтересах ТОВ «ВАТЕС», інтереси якого представляв.

З правовідносин, що склалися, вбачається, що правочини, які позивач просить визнати не дійсними, не є такими що порушують публічний порядок та вчинені внаслідок злочинної домовленості відповідачів, а тому, з підстав заявлених позивачем, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 11, 57-61, 208, 209, 213 - 215 ЦПК України, ст. ст. 203, 232, 228 ЦК України, -

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС», ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова І. А. Косач