Рішення № 28937737, 21.12.2012, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №1005/7177/2012

Провадження № 2/1005/1956/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретарі Онішко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання домоволодіння та земельної ділянки спільною сумісною власністю, та визнання права власності на частину нерухомого майна,

встановив:

19.07.2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнень вказав, що у 1972 році між ним та відповідачем було укладено шлюб, від якого вони мають доньку ОСОБА_3, 1983 року народження. У 1996 році між ним та відповідачем шлюб було розірвано, однак, не дивлячись на що, сімейні відносини між ними тривають і дотепер, вони живуть разом, ведуть спільне господарство та мають спільний бюджет. У 2007 році він з відповідачем придбав у власність домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.03.2007 року, покупцем домоволодіння виступала відповідач ОСОБА_2 Крім того, відповідач в силу набуття права власності на домоволодіння, отримала у власність земельну ділянку, на якій воно знаходиться, загальною площею 0,0968 га. На даний час у вказаному домоволодінні зареєстровані та проживають він, відповідач, їхня донька ОСОБА_3 разом з чоловіком ОСОБА_4 та дитиною ОСОБА_5 З огляду на вищевказане, позивач просить визнати домоволодіння та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю його та відповідача; визнати за ним право власності на житловий будинок, загальною площею 212,6 м2 , а за відповідачем залишити право власності на решту домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; понесені судові витрати стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій свої уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу у його відсутність, оскільки він являється інвалідом І групи і не може самостійно пересуватися.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій уточнені позовні вимоги визнала у повному обсязі, та просила справу розглянути у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 жовтня 1972 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво № НОМЕР_1 (а.с.7), який 13 березня 1996 року, згідно свідоцтва НОМЕР_2, було розірвано (а.с.8).

У позивача з відповідачем є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_5 (а.с.10-12).

Як вбачається з копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу домоволодіння від 14 березня 2007 року ОСОБА_2 придбала у власність домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа придбаного будинку складає 212,6 м2 (а.с.9).

Відповідно до ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).

Згідно ст.69 СК України Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (ст.71 СК України).

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними (ст.372 ЦК України). У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши матеріали справи, враховуючи повне визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1996 року по 2012 рік.

Визнати домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати земельну ділянку загальною площею 0,0968 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 609614, що виданий Бориспільським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення Гнідинської сільської ради від 25 травня 2007 року № 236-11-V, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Поділити домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок (Літ А-ІІ, згідно технічного паспорту) загальною площею 212,6 кв.м та за ОСОБА_7 права власності на решту частину домоволодіння згідно технічного паспорту, припинивши право власності ОСОБА_7 на житловий будинок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 306 (три тисячі триста шість) гривень у відшкодування понесених судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання сторонами по справі копії рішення.

Суддя : А.В.Левченко