Рішення № 28935848, 25.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2013 р. Справа № 20/097-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерське господарство «Агріатік»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»

про стягнення 336843,03 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Верещинська О.В., доруч. № 8 від 24.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Фермерське господарство «Агріатік» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (далі - відповідач) про стягнення 336843,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 03.07.2012 р. з ТОВ «Птахофабрика Київська» договору постачання товару № МК/23, згідно з яким ФГ «Агріатік» зобов'язувалось передавати у власність відповідача товар, а ТОВ «Птахофабрика Київська» зобов'язувалось приймати і оплачувати його згідно умов договору.

Згідно умов договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 352476,00 грн., який ТОВ «Птахофабрика Київська» був частково оплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 320000,00 грн. основного боргу, 14030,15 грн. пені, 2812,88 грн. 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Представники позивача у судових засіданнях 08.01.2013 р. та 25.01.2013 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 08.01.2013 р. та 25.01.2013 р. не з'явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.01.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.07.2012 р. між Фермерським господарством «Агріатік» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (покупець) було укладено договір постачання товару № МК/23, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (товар), у кількості та асортименті згідно з підписаними сторонами специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

У відповідності з п. 4.1 договору розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, визначених у підписаних сторонами специфікаціях.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що ціна товару, який постачається, визначається сторонами у підписаних специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною договору.

У випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 5.4 договору).

06.08.2012 р. ФГ «Агріатік» та ТОВ «Птахофабрика Київська» було підписано специфікацію № 2 до договору від 03.07.2012 р. № МК/23, відповідно до якої було встановлено строк постачання товару, а саме - з 06 до 10 серпня 2012 року, та порядок оплати товару - на протязі 5 банківських днів з моменту постачання кожної окремої партії на склад покупця.

10.08.2012 р. ФГ «Агріатік» та ТОВ «Птахофабрика Київська» було підписано специфікацію № 3 до договору від 03.07.2012 р. № МК/23, відповідно до якої було встановлено строк постачання товару, а саме - з 10 до 15 серпня 2012 року, та порядок оплати товару - на протязі 5 банківських днів з моменту постачання кожної окремої партії на склад покупця.

ФГ «Агріатік» було поставлено ТОВ «Птахофабрика Київська» товар на загальну суму 352476,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, у тому числі № 239 від 08.08.2012 р. на суму 145764,00 грн., № 241 від 09.08.2012 р. на суму 45792,00 грн., № 244 від 10.08.2012 р. на суму 48348,00 грн., № 245 від 10.08.2012 р. на суму 51048,00 грн., № 250 від 14.08.2012 р. на суму 61524,00 грн. та відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Факт отримання товару підтверджується також довіреністю № 1408 від 08.08.2012 р., виданою на ім'я Ткачука О.В., на отримання від ФГ«Агріатік» цінностей за договором № МК/23 від 03.07.2012 р., оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (копію довіреності долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

ФГ «Агріатік» було виставлено ТОВ «Птахофабрика Київська» рахунки на оплату № 239 від 08.08.2012 р. на суму 145764,00 грн., № 241 від 09.08.2012 р. на суму 45792,00 грн., № 244 від 10.08.2012 р. на суму 48348,00 грн., № 245 від 10.08.2012 р. на суму 51048,00 грн., № 250 від 14.08.2012 р. на суму 61524,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом.

Як зазначалося у позові, відповідачем було частково оплачено товар в сумі 32476,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ФГ «Агріатік» від 15.08.2012 р. на суму 25000,00 грн. та від 21.09.2012 р. на суму 7476,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

ФГ «Агріатік» було направлено ТОВ «Птахофабрика Київська» претензію № 09/12-П від 20.09.2012 р. про перерахування заборгованості на суму 327476,00 грн.

Відповідь на претензію отримано не було.

Поряд з цим, ФГ «Агріатік» та ТОВ «Птахофабрика Київська» було підписано акти звіряння взаємних розрахунків 08.08.2012 р. до 19.09.2012 р. на суму 327476,00 грн. та за період з 08.08.2012 р. до 31.10.2012 р. на суму 320000,00 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за поставлений товар за договором постачання товару від 03.07.2012 р. № МК/23, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором постачання товару № МК/23 від 03.07.2012 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання товару № МК/23 від 03.07.2012 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 320000,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 14030,15 грн. пені, керуючись приписами п. 5.4 договору.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 5.4 договору, у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 14030,15 грн., у тому числі - за період з 15.08.2012 р. до 20.09.2012 р. на суму 120764,00 грн. в сумі 1831,87 грн., з 21.09.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 113288,00 грн. в сумі 3297,95 грн., з 16.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 45792,00 грн. в сумі 2008,39 грн., з 17.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 99396,00 грн. в сумі 4319,50 грн., з 21.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 61524,00 грн. в сумі 2572,44 грн.

Проте, згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також що відповідно до специфікацій покупець проводить оплату за поставлений товар протягом 5 банківських днів з дня поставки товару, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за видатковою накладною від № 239 від 08.08.2012 р. починається з 16.08.2012 р., № 241 від 09.08.2012 р. - 17.08.2012 р., № 244 від 10.08.2012 р. - 20.08.2012 р., № 245 від 10.08.2012 р. - 20.08.2012 р., № 250 від 14.08.2012 р. - 22.08.2012 р.

Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом відповідно до встановленого початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за вказаними видатковими накладними, періоду нарахування пені, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 13810,08 грн., у тому числі - за період з 16.08.2012 р. до 20.09.2012 р. на суму 120764,00 грн. в сумі 1781,76 грн., з 21.09.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 113288,00 грн. в сумі 3296,50 грн., з 17.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 45792,00 грн. в сумі 1989,32 грн., з 20.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 99396,00 грн. в сумі 4195,81 грн., з 22.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 61524,00 грн. в сумі 2546,69 грн.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 2812,88 грн., у тому числі за період з 15.08.2012 р. до 20.09.2012 р. на суму 120764,00 грн. в сумі 367,41 грн., з 21.09.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 113288,00 грн. в сумі 661,01 грн., з 16.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 45792,00 грн. в сумі 402,32 грн., з 17.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 99396,00 грн. в сумі 866,02 грн., з 21.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 61524,00 грн. в сумі 516,12 грн.

З урахуванням зазначеного вище вірного встановлення початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за вказаними видатковими накладними, належна до стягнення з відповідача сума 3% річних, згідно зі здійсненим судом арифметичним розрахунком, становить 2769,48 грн., у тому числі - за період з 16.08.2012 р. до 20.09.2012 р. на суму 120764,00 грн. в сумі 357,33 грн., з 21.09.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 113288,00 грн. в сумі 661,01 грн., з 17.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 45792,00 грн. в сумі 398,95 грн., з 20.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 99396,00 грн. в сумі 841,46 грн., з 22.08.2012 р. до 30.11.2012 р. на суму 61524,00 грн. в сумі 510,73 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Фермерського господарства «Агріатік».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 05513187) на користь Фермерського господарства «Агріатік» (08344, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, вул. Ватутіна, 8, код 24211813) - 320000 (триста двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 13810 (тринадцять тисяч вісімсот десять) грн. 08 коп. пені, 2769 (дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 88 коп. 3% річних, 6731 (шість тисяч сімсот тридцять одну) грн. 59 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 30.01.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна