Постанова № 2893539, 26.01.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.01.2009

Справа №2-31/11799-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Лауман Ю.С.

за участю представників сторін :

від позивача – Мартиненко М.М., дов. у справі; Воробйова М.В., дов у справі

від відповідача – Губський Г.В., дов. у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Малого приватного підприємства «АМОТ» (98300, м. Керч, вул.Кірова,23, кв. 30)

до відповідача – Державної податкової інспекції в м. Керч (98300, м. Керч, вул.Борзенко, 40)

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Мале приватне підприємство «АМОТ» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до відповідача – Державної податкової інспекції в м. Керч з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101701/0 від 05.02.2007р. в частині донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 25929,75грн.

Ухвалою господарського суду АРК від 22.08.2007р. відкрито провадження за даним адміністративним позовом суддею господарського суду АРК Омельченко В.А.

Судом, в порядку ст.65 Кодексу адміністративного судочинства України, у судове засідання для з’ясування обставин, що належить дослідити у справі, були викликані за клопотанням позивача і допитані свідки: Грибков Єгор Євгенович, Татарінов Олексій Валерійович, Татарінова Алла Леонтіївна.

Ухвалою господарського суду АРК від 05.11.2007 р. провадження у справі зупинено, у зв’язку з призначенням по справі судово-економічної (бухгалтерської) експертизи.

Ухвалою господарського суду АРК від 15.10.2008 р. залучено до розгляду адміністративної справи №2-16/11799-2007А суддю господарського суду АРК Привалову А.В., у зв’язку з припиненням повноважень та переходом до іншого суду судді господарського суду АРК Омельченко В.А. Справі привласнено номер №2-31/11799-2007А.

Ухвалою господарського суду АРК від 02.12.2008р. справа прийнята до свого провадження, поновлена та призначена до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі пояснень найманих осіб підприємства, згідно яких у перевіряємому періоді нібито виплачувалась заробітна плата в конвертах, з яких податок з доходів фізичних осіб не сплачувався. Проте документально твердження фізичних осіб про видачу ним додаткової заробітної плати у конвертах проведеною перевіркою не підтверджується – відсутні відомості донарахування по цім сумам, у касових документах підприємства, а саме розрахунковими ордерами з підписами про отримання грошових коштів з каси підприємства, також відсутні відомості по сплаті цих коштів. Відтак донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 9418,83грн. не обґрунтовано, здійснено у порушення закону, оскільки вказане порушення встановлено не за первинними документами підприємства, а лише по письмовим пояснення осіб. Отже й застосування штрафних санкцій на цю суму також є неправомірним.

У ході судового розгляду справи позивач, користуючись своїм правом, наданим ст..51 Кодексу адміністративного судочинства України, змінив позовні вимоги відповідною заявою. Просить суд податкові-повідомлення рішення від 16.05.2007 р. № 0000101701/2 та від 01.08.2007 р. №0000101701/3 про донарахування податкового зобов’язання з податку з фізичних осіб скасувати в частині донарахування податкового зобов’язання в сумі 25195,18 грн. Одночасно просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2500 грн., пов’язані з проведенням судово-бухгалтерської експертизи.

Відповідач проти позову заперечував, з мотивів викладених у письмових запереченнях на позов. Зазначив, що під час перевірки виявлено, що заробітна плата Татарінову А.В., Татарінової А.Л. та Грібкову Е.Е. по відомостях нарахування заробітної плати нараховувалася менше, ніж вказано в поясненнях вищевказаних осіб. За результатами перевірки за дані та інші порушення донарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 8641,02 грн. і у відповідності з п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „По порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” застосовані штрафні санкції в сумі 17288,73 грн.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після початку діяльності окружного адміністративного суду на господарський суд покладено обов’язок вирішення адміністративних справ, підвідомчих господарському суду відповідно до Господарського процесуального кодексу України, провадження в яких було відкрито місцевим господарським судом до початку діяльності відповідного адміністративного суду, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає що, позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

30.01.2007 р. відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Малого приватного підприємства „АМОТ” з питань утримання, повноти і своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої складено акт №100/17-1-05-19008398.

Зокрема, в акті перевірки відображені факти заниження об’єкту оподаткування при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати Татарінову А.В., Татаріновій А.Л., Грибкову Е.Е., що є порушенням п.4.2.1, п.п.4.2.9, п.4.2, ст. 4, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. Також актом зафіксовані й інші порушення, з якими позивач згоден і не оскаржує донарахування податкового зобов’язання в цієї частині на суму 727,95грн. (242,65грн. податку, 485,30грн. штрафних санкцій) та 6,69 грн. пені.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 05.02.2007р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101701/0, яким донараховано позивачу податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 28991,13грн., у тому числі: за основним платежем в сумі 9661,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 19329,65 грн.

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся до ДПІ в м.Керчі з скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101701/0 від 05.02.2007р., за результатами розгляду якої прийнято рішення №2837/10/25-0 від 02.03.2007 р. про залишення скарги без задоволення.

12.03.2007 р. позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101701/0 від 05.02.2007 р., за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення №0000101701/0 від 05.02.2007 р. скасовано в частині донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3061,38 грн. (1020,46грн. – податок з доходів фізичних осіб, 2040,92грн. – штрафна санкція).

За наслідками адміністративного узгодження позивачу виписані відповідачем нові податкові повідомлення рішення від 16.05.2007р. №0000101701/2 , від 01.08.2007р. №0000101701/3 про донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 25929,75грн., у тому числі 8641,02грн. податку, 17288,73грн. штрафних санкцій.

Незгода позивача із донарахуванням вказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 25195,18грн. стало підставою для звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом.

Висновок про порушення позивачем положень п.4.2.1, п.п.4.2.9, п.4.2, ст. 4, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” і заниження об’єкту оподаткування при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати Татарінову А.В., Татаріновій А.Л., Грибкову Е.Е., податковий орган зробив виходячи лише з письмових пояснень цих осіб, без належного встановлення цього порушення на підставі первинних документів податкового і бухгалтерського обліку позивача. На думку відповідача, наявність заяв осіб щодо отримання ними грошової винагороди у конверті без утримання податку з доходів фізичних осіб є достатньою підставою для донарахування податкового зобов’язання позивачу.

Проте такий висновок ДПІ у м.Керч не можна визнати обґрунтованим і законним.

У судовому засіданні, що відбулося 05.11.2007р. судом були допитані свідки Грибков Є.Є., Татарінов О.В., Татарінова А.Л., які дали відповідні свідчення. Так свідки Татарінов О.В., Татарінова А.Л. показали, що ніяких грошей у конвертах вони не отримували, заяви до податкової інспекції у м.Керч про те що, їм нібито видавали гроші у конвертах написали під тиском директора ТОВ «Мера-Крим» Грибкова Євгена, де вони працювали на той час. Свідок Грибков Єгор Євгенійович показав, що з червня 2004 року він був офіційно звільнений з МЧП «АМОТ», але продовжував працювати в якості інженера неофіційно і отримувати заробітну плату у сумі 1000грн. від директора. В кінці травня 2006 року він уклав договір з директором Сергієнко, і продовжував виконувати свої обов’язки інженера і отримував заробітну плату в середньому 1500грн. на місяць.

За власною ініціативою судом було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, якою встановлено що за період 2004-2006 р. по МЧП «АМОТ» донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 9418,83грн. по Татарінову О.В., Грибкову Є.Є., Татарінової А.Л. за рахунок виплати додаткового блага наданими на дослідження документами не підтверджується.

При дослідженні та порівнянні експертом представлених касових документів з записами у касовій книзі іншої видачі прибутку по Грибкову Є.Є., Татарінову О.В., Татарінової А.Л. за період 2004-2006 р. МПП „Амот” не встановлено. З представлених документів також не встановлено нарахування доходу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст..86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про відсутність порушення позивача щодо не утримання і неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у 2004-2006 р. в розмірі 8398,37 грн., через недоведеність цього порушення відповідачем.

Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким доказом для органу державної податкової служби є акт документальної перевірки, у якому згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 і зареєстрованим в Мін’юсті України 25.08.05р. за №925/11205, факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.

Відповідно до п.2.3.4 зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Проте відповідачем не дотримано наведених вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, висновок відповідача про вчинення позивачем порушень п.4.2.1, п.п.4.2.9, п.4.2, ст. 4, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” зроблений без документального підтвердження на підставі суб’єктивних припущень податкових інспекторів, які ґрунтуються на письмових поясненнях відповідних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надані суду докази того, що позивач виплачував додаткову заробітну плату у конвертах у перевіряємому періоді Татарінову А.В., Татарінової А.Л. та Грібкову Е.Е. До письмових пояснень вказаних осіб, які стали підставою для донарахування податкового зобов’язання позивачу, суд ставиться критично, оскільки вказане у цих поясненнях не знайшло свого документального підтвердження і спростовується показаннями свідків.

Таким чином, доказів правомірності і обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень в частині донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 25195,18грн. відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких умов податкові повідомлення-рішення № 0000101701/2 від 16.05.200 р. та №0000101701/3 від 01.08.200 р. про донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб є неправомірним та безпідставним в частині донарахування податкового зобов’язання у розмірі 25195,18 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, суд враховуючи викладене вище, вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправними та скасувати податкові повідомленні-рішення № 0000101701/2 від 16.05.200 р. та №0000101701/3 від 01.08.200 р. в частині донарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25195,18 грн.

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. судового збору і у розмірі 2500,00грн. за проведення судово-бухгалтерської експертизи з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки здійснення позивачем таких витрат підтверджено документально.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 26 січня 2009 р. У повному обсязі постанову складено 30 січня 2009 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Керч від 16.05.2007р. № 0000101701/2 і від 01.08.2007р. № 0000101701/3 в частині донарахування Малому приватному підприємству «АМОТ» податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 25929,75грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «АМОТ» (98300, м. Керч, вул.Кірова,23, кв. 30; ОКПО 19008398; рахунок 26001301390443 в Філї „Віділення ПІБ у м. Керч АРК”, МФО 324548) 3,40грн. судового збору та 2500 грн. витрат за проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Привалова А.В.