Рішення № 28934955, 14.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р. Справа № 13/138-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС", м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП", Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка

2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „МАЯК", Одеська область, Кодимський район, с. Шершенці

про стягнення 6189,08 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Грищенко О.М. - довіреність;

від відповідача 1 не з'явився;

від відповідача 2 не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „НІКО-ТАЙС" (далі - позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" (далі - відповідач 1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „МАЯК" (далі - відповідача 2) про стягнення 6189,08 грн., в тому числі: 1000 грн. курсової різниці солідарно з відповідача 1 та відповідача 2, а також 5189,08 курсової різниці з відповідача 2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 умов договору поруки №21-08-2012-6 від 21.08.2012 р. та невиконання відповідачем 2 умов договору купівлі-продажу товару №003ВЕ від 20.03.2009 року. щодо своєчасної оплати за отриманий товар.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подали. Відповідачі належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання ухвалою суду від 05.12.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення. Таким чином, відповідачі не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

20 березня 2009 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та СТОВ «МАЯК» був укладений Договір №003 ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СТОВ «МАЯК» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року, 28 грудня 2009 року ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (вих. №1781) про стягнення із СТОВ «МАЯК» суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 16.10.2009 року по 28.12.2009 року згідно договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі №26/9-10-19 від 17 березня 2010 року, позов ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" задоволено повністю.

29 березня 2010 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №26/9-10-19 від 17 березня 2010 року було видано відповідний наказ суду.

Відповідно до змісту ст.115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до Постанови ВДВС Кодимського РУЮ Одеської області від 26.04.2010 року закінчено виконавче провадження згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №26/9-10-19 від 29 березня 2010 року у зв'язку із повним погашенням Боржником боргу згідно наказу на підставі платіжного доручення №79 від 15.04.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання у повному обсязі належним чином та у повному обсязі Відповідачем 2 перед ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" згідно договору №003 ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року було виконано лише 15 квітня 2010 року.

Абзац 1 ч. І ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до офіційних даних, курс долара США на день підписання Договору та додатку №1 до нього становив 7,70 грн./дол. США.

Як вказано в примітці до даного Додатку №1, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

S = (А1/А2)*В, де S- ціна на момент оплати; В- ціна на момент підписання;

А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;

А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Згідно розрахунку позивача, розмір курсової різниці у відповідності до ст. 524, 533, 632 ЦК України та Договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року становить 6 189 (шість тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 08 копійок.

Формула обрахунку курсової різниціКурс (НБУ) долара США до гривні на день оплати, показник А1Розмір здійсненої оплати, показник В (грн.)Курс долара США до гривні на день укладення договору, показник А2Дата проведення оплати товаруРозмір курсової різниці, показник 88 = ((А1/А2) *В)-В8,01 грн./ дол. США50 000,007,70 грн./ дол. США24.09.20092011,998 = (( А1/ А2) *В)-В8,01 грн./дол. США5 000,007,70 грн./ дол. США08.10.2009201,308 = ((А1/А2) *В)-В7,93 грн./ дол. США133 068,845,05 грн./ дол. США15.04.20103 974,79ВСЬОГО: 8 = ((8,01 : 7,70) х 50 000,00) - 50 000,00 = 2 012,99 8 = ((8,01 : 7,70) х 5 000,00) - 5 000,00 = 201,30 = ((7,93 : 7,70) х 133 068,84) - 133 068,84 = 3 974,796 189,08

Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із п. 11.1. даного Договору, Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома Сторонами до повного виконання Сторонами обов'язків по Договору.

Згідно ч. 1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи із цього, суд дійшов до висновку, що у ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" виникло право вимоги до Відповідача щодо отримання нарахованого розміру курсової різниці згідно договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

З матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2011 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" та ФОП Грищенко ОМ. було укладено Угоду №К-18-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якої, Первісний кредитор (ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО") відступає Новому кредитору (ФОП Грищенко О.М.) право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯК» (код ЄДРПОУ 03769600), зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, набутих Первісним кредитором на підставі Договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СТОВ «МАЯК» грошового зобов'язання згідно Договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" було передано ФОП Грищенко О.М. перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання СТОВ «МАЯК» обумовленого зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" повідомленням від про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило СТОВ «МАЯК» про зазначені вище обставини.

В подальшому 02 липня 2012 року між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було укладено Угоду №28/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що Первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) відступає Новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»») право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯК» (код ЄДРПОУ 03769600), зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, набутих Первісним кредитором на підставі Договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року та згідно Угоди №К-18-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СТОВ «МАЯК» грошового зобов'язання згідно Договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ФОП Грищенко О.М. було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ФОП Грищенко О.М. повідомленням від про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило СТОВ «МАЯК» про зазначені вище обставини.

За Угодою №28/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, Позивач одержує право замість ФОП Грищенко О.М. вимагати від Відповідача-2 сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

3 метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №28/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, 21 серпня 2012 року між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (Кредитор) та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (Поручитель) було укладено Договір поруки №21-08-2012-6, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯК» (код ЄДРПОУ 03769600) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується «основний договір»), -пункт 1.1. Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №28/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, укладену згідно договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року.

У розділах 3 та 4 Договору поруки Поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки:

Пункт 3.1. - Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується частковою сплатою розміру курсової різниці у сумі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Пункт 4.1. - У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач додатково звернувся до Відповідача-1 із вимогою вих. №17-6/09 від 17 вересня 2012 року, котра була одержана Відповідачем-1 21 вересня 2012 року, проте до сьогодні не виконана.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що ні відповідач-2 в повному обсязі, ні відповідач-1 обов'язку щодо сплати курсової різниці в сумі 1 000,00 грн. не виконали та не сплатили заборгованість, що виникла за Угодою №28/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року, укладену згідно договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року, позивач за захистом свого права звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів солідарно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Солідарно стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» (код ЄДРПОУ 03769600) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (код ЄДРПОУ 38039872) розмірі курсової різниці у сумі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок згідно договору поруки №21-08-2012-6 від 21 серпня 2012 року, на підставі Угоди №28/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року та договору №003ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» (код ЄДРПОУ 03769600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (код ЄДРПОУ 38039872) 5189 (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) гривень 08 копійок курсової різниці згідно Угоди №28/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 липня 2012 року та договору №003 ВЕ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 20 березня 2009 року.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 16.01.2013 р.