Постанова № 28932899, 18.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2013 року № 2а-7901/12/1370

15 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Дяків О.М.,

від відповідача Хомик К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Калина-ЛТД» до ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне товариство "Калина - ЛТД" (далі - позивач) з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області (далі - відповідач) № 0001431701 від 26.03.2012 року, № 0000322301 від 30.03.2012 року, № 0007811701 від 12.06.2012 року та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив та підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до того, що позивачем завищено валові витрати через безпідставне включення відсотків за користування кредитом та не утримано податок з доходів фізичних осіб, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, оцінив їх у сукупності, та -

встановив:

Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області з 25.01.2012 року по 28.02.2012 року проведено планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Калина-ЛТД", код за ЄДРПОУ 33724094, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, про що 05.03.2012 року складено акт № 245/2301/33724094 /т.1 а.с.9-38/.

На підставі складеного за результатами перевірки акта відповідачем прийнято 26.03.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0001431701 /т.1 а.с.40/ про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 16068,74 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2911,67 грн.; 30.03.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0000322301 /т.1 а.с.41/ про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 6423705,0 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1354553,0 грн.; 12.06.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0007811701 /т.1 а.с.42/ про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 11,79 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно викладених у акті перевірки висновків відповідача про порушення позивачем:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 1.32 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 141.1 ст. 14І, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2011 року № 2755-V, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 38561313,0 грн., в тому числі у III кварталі 2010 року у сумі 32206565,0 грн., у IV кварталі 2010 року у сумі 5349250,0 грн., у І кварталі 2011 року у сумі 927332,0 грн., у II кварталі 2011 року у сумі 23230,0 грн., у III кварталі 2011 року у сумі 54936,0 грн.;

- п. 3.4 ст. 3 п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8, п.п. 16.3.5 п.16.3 ст. 16, п. 17.1, п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІV (із змінами і доповненнями), п. 164.2.17 п. 164.2, ст. 164.5 ст. 165 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 16068,74 грн., в т.ч. у ІІІ-IV кварталах 2010 року в сумі 6126,75 грн., у І-ІII кварталах 2011 року в сумі 9941,99 грн.;

- подання до ДПІ податкових розрахунків суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф-1ДФ за II-IV квартали 2010 року та І-ІІІ квартали 2011 року з порушенням встановлених вимог ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року № 320/94-ВР із змінами і доповненнями, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451, розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020.

Відповідач дійшов таких висновків через включення позивачем до валових витрат відсотків за користування кредитом та не утримання податку з доходів фізичних осіб при наданні послуг по охороні.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи судом встановлено укладення позивачем:

- 18.12.2007 року з ВАТ "Комерційний банк "Експобанк" договору № 84/07 кредитної лінії від /т.1 а.с.132-135/, угод до договору кредитної лінії № 84/07 /т.1 а.с.136-144, 119-131/, договору кредиту № 55/08 від 20.06.2008 року /т.1 а.с.196-199/, договору про відкриття кредитної лінії № 49-МВ/08 від 20.02.2008 року /т.1 а.с.213-223/, договору кредиту у формі овердрафту № 30/08-ОВ від 18.04.2008 року /т.1 а.с.233-236/, договору кредиту № 20/09 від 09.2009 року /т.1 а.с.260-263/ угод до договорів кредиту /т.1 а.с.188-195, 200-212, 227-232, 237-246, 264-276/;

- 28.07.2008 року з ЗАТ "Альфа-Банк" договору № 94-ОКЛ/08 про надання кредиту у формі овердрафт /т.1 а.с.145-155/, договору № 17-ОКЛ/08 від 01.02.2008 року про надання кредиту у формі овердрафт /т.1 а.с.247-257/ з додатковими угодами /т.1 а.с.157-160, 259/;

- 29.10.2009 року з ПАТ "ОТП Банк" договору про надання кредиту № СR 09-090/28-2 /т.1 а.с.161-176/ та договорів про зміну договору кредиту /т.1 а.с.179-187/.

Згідно акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено безпідставне включення позивачем до суми інших витрат суму 25382159,0 грн., в тому числі в 3 кв. 2010 року суму 275830,0грн., в4 кв. 2010 - 21397001,0 грн., в І кв. 2011 року - 3709328,0грн. - суми відсотків за користування кредитами, які були отримані у попередніх податкових періодах. Правильність визначення вказаної суми позивачем не заперечується.

Згідно п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку».

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно долучених позивачем карток рахунків та оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, підтверджується факт здійснення позивачем господарської діяльності по купівлі продажу нафтопродуктів /т.1 а.с.59-95, т.2 а.с.107-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-79/, крім того, позивачем також здійснювалася діяльність по стягненню дебіторської заборгованості контрагентів-боржників, які своєчасно не розрахувались за товар, поставлений їм (у тому числі і придбаний за кредитні кошти) у попередніх звітних періодах, що підтверджується судовими рішеннями /т.2 а.с.11-106/.

Також згідно акта перевірки відповідачем зафіксовано /т.1 а.с.14/ отримання відповідачем в 3-4 кварталах 2010 року доходу від реалізації товарів і послуг на суму 888931 грн., а в І кварталі 2011 року на суму 3895926 грн.

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

До складу витрат згідно п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку».

З врахуванням фактичних обставин справи, сплата позивачем відсотків пов'язана з господарською діяльністю підприємства, а тому включення їх до складу валових витрат - правомірне та відповідає діючому законодавству.

Судом також встановлено укладення позивачем 01.07.2010 року договору про переведення боргу та зарахування сплачених коштів в рахунок оплати здійснених поставок /т.1 а.с.53-54/, за умовами якого позивач перевів борг в сумі 20306529,58 грн. на нового боржника ТзОВ «Укрпромтехенерго».

Відповідно до картки рахунку 36.1 по контрагенту ТзОВ «Укрпромтехенерго» /т.1 а.с.60-61/ кошти в сумі 20306529,54 грн. повернуто повністю.

Водночас, згідно з підпунктом «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час допущення позивачем порушення щодо нездійснення коригування доходів при поверненні авансу покупцеві у ІІ кварталі 2010 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Таким чином, порушення платником податкової дисципліни, які не вплинули на порядок розрахунків з бюджетом, не є підставою для донарахування платникові податкового зобов'язання.

З матеріалів справи судом встановлено укладення позивачем (замовником) з ТзОВ «Промислова фінансова безпека» договору № 1/11/2010-1 від 01.11.2010 року на забезпечення особистої безпеки представників «Замовника» /т.1 а.с.287-294/.

Відповідно до додатку 3 до вказаного договору, охороні підлягає директор ЗАТ «Калина-ЛТД» Козаков Фелікс Семенович.

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164.5 ст. 165 Податкового Кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом III цього Кодексу, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів».

У матеріалах справи міститься контракт з директором ЗАТ «Калина-ЛТД» від 01.06.2010 року /т.1 а.с.43-46/ та від 01.06.2011 року /т.1 а.с.48-51/ та додаткові угоди /т.1 а.с.47,52/.

Відповідно до вказаних додаткових угод, для забезпечення особистої безпеки директора товариства, товариство укладає із відповідними підприємствами (організаціями) договори (правочини) щодо проведення заходів особистої безпеки директора. Заходи особистої безпеки проводяться спеціалізованою та ліцензованою організацією (підприємством) протягом робочого часу з урахуванням особливостей нормування.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач не надавав директору за рахунок власних коштів яких-небудь додаткових благ у вигляді безоплатно отриманих послуг. Самі ж послуги з забезпечення особистої безпеки директора позивача надавались йому в рамках трудового договору та пов'язані зі здійсненням позивачем господарської діяльності.

Закріплений у ч 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 2146,00 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 122, 138, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби від 26.03.2012 року № 0001431701.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби від 30.03.2012 року № 0000322301.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби від 12.06.2012 року № 0007811701.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Калина-ЛТД» (ЄДРПОУ 33724094) судові витрати у виді судового збору в сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2013 року о 17:00 год.

Суддя Кравців О.Р.