Постанова № 28931834, 22.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10195/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Шкода Н.О. (довіреність від 04.09.2012 № 8)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі

1700,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області виявлено порушення Закону України «Про рекламу». Зокрема, 17 серпня 2012 року по АДРЕСА_2 на фасадній стороні магазину продовольчих товарів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зафіксовано ознаки порушення вимог частин 1 та 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами, про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 17 серпня 2012 року № 63.

Листом від 21 серпня 2012 року № 1785 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Рішенням від 03 вересня 2012 року № 0063 за порушення частини 6 статі 27 Закону України «Про рекламу», а саме, неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на останню накладено штраф у розмірі одна тисяча сімсот гривень нуль копійок. Рішення від 03 вересня 2012 року № 0063 надіслано відповідачу рекомендованим листом 07 вересня 2012 року, про що свідчить копія фіскального чеку від 07 вересня 2012 року № 0834.

Відповідачем дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області щодо застосування до нього заходу впливу у вигляді рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу не оскаржувалися, сума штрафу не сплачена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 13, 18-19, довідковий лист). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 березня 2006 року Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області включені відомості про фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 2 377 017 0000 001672 (арк. справи 24).

Законом України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» визначено засади рекламної діяльності в Україні та врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розділом ІІІ «Особливості рекламування деяких видів товару» Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу», у тому числі, визначені особливості реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби.

Частиною 1 статті 22 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» встановлено, що реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, забороняється, серед іншого, засобами зовнішньої реклами.

Частиною 2 статті 22 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» встановлено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, у тому числі, засобами зовнішньої реклами.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 1 статті 27 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини 6 статті 27 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 рок № 693 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (надалі Порядок), який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Абзацом 10 пункту 2 Порядку визначено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України «Про рекламу» накладаються, серед іншого, у таких розмірах: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Відповідно до пункту 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Згідно пункту 18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 19 Порядку визначено, що рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Відповідно до пункту 20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що 17 серпня 2012 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області зафіксовано ознаки порушення вимог частин 1 та 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами на фасадній стороні магазину продовольчих товарів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 17 серпня 2012 року № 63 (арк. справи 7).

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 17 серпня 2012 року № 63 щодо ознак порушення вимог частин 1 та 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами, посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (арк. справи 8).

Листом від 21 серпня 2012 року № 1785 фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повідомлено про виявлення та фіксування ознак порушення вимог частин 1 та 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розміщення реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами, разом із запрошенням прийняти участь у розгляді справи про порушення законодавства про рекламу, яке призначено на 03 вересня 2012 року з 09 до 11 години 00 хвилин, та вимогою надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Крім того, зазначеним листом відповідача попереджено щодо наслідків ненадання документів, підтверджуючих вартість реклами, та застосування до нього фінансових санкцій (арк. справи 9).

03 вересня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу на прибула, інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області не надала, про що свідчить протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 03 вересня 2012 року № 63 (арк. справи 10).

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 03 вересня 2012 року № 0063 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу за порушення частини 6 статі 27 Закону України «Про рекламу», а саме, неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів засобами зовнішньої реклами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на останню накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) та зобов'язано суб'єкта господарювання у 3-денний строк після сплати штрафу письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів, який наклав стягнення, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф, із наданням належним чином завірених копій (арк. справи 11).

Рішення від 03 вересня 2012 року № 0063 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачу рекомендованим листом 07 вересня 2012 року, про що свідчить копія фіскального чеку від 07 вересня 2012 року № 0834 (арк. справи 12).

В матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем рішення від 03 вересня 2012 року № 0063 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в адміністративному чи судовому порядку.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем не надані.

Оскільки відповідач рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 03 вересня 2012 року № 0063 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у встановленому законом порядку не оскаржив, внаслідок чого воно на час розгляду справи є чинним та таким, що підлягає виконанню, і за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 січня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: 92700, АДРЕСА_1) штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) до Державного бюджету м. Старобільськ, УДКС у Луганській області на р/р 31114106700331, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396, код платежу 21081100, символ 106.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (ідентифікаційний код 37991168, місцезнаходження: 91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, буд. 50) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 114,00 грн. (сто чотирнадцять гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 січня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська