Постанова № 28931189, 24.01.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. Справа№ 5011-51/2765-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Кучаковського Ю.С.

в судове засідання з'явився прокурор Безрук А.С. - посв. від 15.10.2012 року № 009562

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: ОСОБА_1 - дов. від 08.05.2012 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області на рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2012 року

у справі № 5011-51/2765-2012 (головуючий суддя Пригунова А.Б., судді Івченко А.М., Бондарчук В.В.)

за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області (м. Київ) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Р" (м. Київ)

про стягнення 108 297 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Р" про стягнення з відповідача шкоди за засмічення земельної ділянки, заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 108 297 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України - 30%, до спеціального фонду Гатненської сільської ради - 50% та до обласного бюджету Київської області - 20%.

Рішенням від 12.11.2012 року господарський суд м. Києва у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2012 року № 5011-51/2765-2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року апеляційна скарга прокурора була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-51/2765-2012 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

Ухвалою від 24.01.2013 року була здійснена заміна Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на його правонаступника - Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області.

В судове засідання 24.01.2013 року повноважні представники позивача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 24.01.2013 року прокурор підтримував вимоги своєї апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, судова колегія виходить із наступного.

25.11.2011 року Державною екологічною інспекцією в Київській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства за результатами якої складено акт № 861, у якому зазначено, що на за землях загального користування орієнтовною площею 0,02 га по вул. Лісовій в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області виявлено засмічення будівельними відходами.

08.12.2011 року Міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області винесено припис стосовно Голови ліквідаційної комісії Державної екологічної інспекції в Київській області про негайне усунення порушень вимог природоохоронного законодавства та нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю „Санта-Р" збитків, нанесених навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки.

Вважаючи права та охоронювані законом інтереси держави порушеними Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся з даним позовом до господарського суду.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду М. Києва має бути скасовано частково та прийнято нове рішення, яким в цій частині в позові відмовлено, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави і суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 акону України „Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 ГПК України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію у Київській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136, Державна екологічна інспекція у м. Києві (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Голова Київської міської державної адміністрації координує діяльність Держекоінспекції і сприяє їй у виконанні покладених на неї завдань. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Київської області.

При цьому ДЕІ у Київській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, серед інших, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про екологічну безпеку, а також вимог законодавства про використання та охорону земель, серед іншого, із здійснення заходів із запобігання забрудненню земель відходами, додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель, а також за додержанням вимог законодавства про поводження з відходами.

Таким чином прокурором було правильно визначено в якості позивача ДЕІ в Київській області, як орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та подано позов в інтересах держави в особі ДЕІ в Київській області.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відходи" від 05.03.1998 року № 187/98-ВР, у редакції Закону України від 21.01.2010 року № 1825-VI, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Виробником відходів відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відходи" є фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Перелік правопорушень у сфері поводження з відходами, наведений у ст. 42 Закону України „Про відходи", включає, зокрема, порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Перевіркою установлено, що на території Гатненської сільсокї ради Києво-Святошинського району на земельній ділянці, яка розташована по вул. Лісовій в с. Гатне Києво-Святошинського району утворено звалище будівельних відходів.

Будівельні відходи на земельну ділянку, яка розташована по вул. Лісовій в с. Гатне Києво-Святошинського району вивозились ТОВ „Санта-Р".

Основним видом діяльності товариства являється технічне обслуговування центрального опалення, холодного і гарячого водопостачання у закладах освіти м. Києва, а також проведення ремонтно-будівельних робіт.

Протягом червня-серпня 2011 року за вказівкою директора ТОВ „Санта-Р" Слюсара М.Г. вантажним автомобілем ГАЗ 3309 державний номер НОМЕР_2, який належить вказаному товариству, вивозились будівельні відходи на земельну ділянку по вул. Лісовій в с. Гатне Києво-Савятошинського району Київської області, а саме, бита цегла, бетон та плитка.

ТОВ „Санта-Р" проти факту вивезення відходів заперечувало, стверджуючи, що на вимогу мешканців с. Гатне безоплатно надало їх свій вантажний автомобіль для будівництва дороги.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2013 року не зміг назвати суду виробника чи власника будівельних відходів.

Відповідно до п. „г", „з" ч. 1 ст. 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку, та не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до пояснень відповідача у нього на балансі дані відходи відсутні, таким чином відповідачем не вівся облік відходів, що він перевозив.

На запитання колегії суддів представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2013 року пояснив, що у відповідача відсутня ліцензія на будівельну діяльність, відсутній проект будівництва дороги, відсутні договори на будівництво дороги та акти приймання-передачі виконаних робіт.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що дії відповідача по використанню свого вантажного автомобіля ГАЗ 3309 державний номер НОМЕР_2 для скиду будівельних відходів (битої цегли, бетону та плитку) на дорогу не являється її будівництвом.

Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що відповідачем не було дотримано вимог п. „г", „з" ч. 1 ст. 17 Закону України „Про відходи", що свідчить про порушення ним п. „а" ч. 1 ст. 42 Закону України „Про відходи", якою встановлюється, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

П. „е" ч. 1 ст. 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", у редакції Закону України від 02.12.2010 року № 2756-VI, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі..

Пунктами 1.2 та 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., на яку посилається позивач визначено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від засмічення земель будь-якого цільового призначення, що сталося, зокрема, внаслідок самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до п. 3 цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Відповідно до п. 5.5 Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6:

РШЗ = А х Б х ГОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ, (6)

де РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м2; ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки, кв.м; КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Колегія суддів перевірила розрахунок шкоди земельної ділянки, визначенний прокурором та ДЕІ в Київській області і вважає його обґрунтованим (РШЗ = 0,5 х 10 х 28,65 х 189 х 4 х 1 х 1 = 108 297 грн.).

За таких обставин позов прокурора в інтересах держави в особі ДЕІ в Київській області підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідача на пояснення відібрані адвокатом ОСОБА_1., оскільки відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України пояснення свідків не визначені як докази.

Посилання на лист Гатненської сільської ради Києво-Савятошинського району Київської області від 11.05.2011 року № 263, у якому зазначається, що по вул. Лісовій мешканцями с. Гатне проводяться роботи з благоустрою та влаштування проїзду до своїх земельних ділянок шляхом висипання запроектованого проїзду подрібненим будівельним сміттям, яке використовується як вторинна сировина (бита цегла, подрібнений бетон) та щебенем, колегія суддів апеляційного господарського суду не бере до уваги, оскільки факт зазначений в цьому листі не звільняє відповідача від відповідальності за порушення Закону України „Про відходи".

Також колегія суддів апеляційного господарського суду не бере до уваги лист Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 11.05.2012 року № 264, у якому зазначається про відсутність претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Р" щодо засмічення земельної ділянки по вул. Лісовій, оскільки Гатненська сільрада не в праві визначати осіб винуватих у порушенні законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що місцевий господарський суд прийняв оскаржуване рішення за невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (щодо наявності шкоди завданої державі), та місцевим господарським судом неправильно застосовано норми процесуального права (ст. 33 ГПК України щодо належності та допустимості доказів), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва 12.11.2012 року по справі № 5011-51/2765-2012 підлягає скасуванню повністю.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов первісний позов є обґрунтованим та має бути задоволений повністю. Апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області на рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2012 року по справі № 5011-51/2765-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2012 року по справі № 5011-51/2765-2012 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Р" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Чигоріна, вуд. 57, ідентифікаційний код 25268525; фактине знаходження 03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 36) шкоду за засмічення земельної ділянки, заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 108 297 (сто вісім тисяч двісті дев'яносто сім) грн. до спеціального фонду Державного бюджету України - 30%, до спеціального фонду місцевого бюджету Гатненської сільської ради - 50% та до спеціального фонду обласного бюджету Київської області - 20%.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Р" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Чигоріна, вуд. 57, ідентифікаційний код 25268525; фактине знаходження 03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 36) до спеціального фонду Державного бюджету України 2 165 (дві тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 94 коп. судового збору за розгляд позовної заяви та 1 082 грн. (одну тисячу вісімдесят дві) грн. 97 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 5011-51/2765-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 28.01.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.