Рішення № 28931132, 21.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р.Справа № 5017/3215/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників:

від позивача: Дзиговська С.В. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: Подмазко А.В. (представник діючий на підставі довіреності).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача: Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал";

про стягнення 133 195,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал", згідно якої, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 173488,42грн., які складаються з 140136,86 грн. - основної заборгованості, 7390,94 грн. - 3% річних, 18 943,37 грн. - збитків від інфляції, 7017,25 грн. - пені та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору №707 від 14.07.2008р., укладеного між ВАТ "Одесаобленерго" та Міським комунальним підприємством "Теплодарводоканал", останній за виставленими рахунками за спожиту активну електричну енергію, розраховувався не в повному обсязі та несвоєчасно та з простроченням внесення платежів, у зв'язку з чим йому була нарахована пеня, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження у справі №5017/3215/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду на 03.12.2012р.

У судовому засіданні 03.12.2012р. приймаючи до уваги присутність у судовому засіданні обох сторін, враховуючи відсутність необхідності витребування нових документів по справі, а також у зв'язку з необхідністю надання часу представнику відповідача для ознайомлення з матеріалами справи та враховуючи необхідність надання часу сторонам для виконання вимог ухвали суду від 09.11.2012р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.12.2012р.

10.12.2012р. представник відповідача надав до канцелярії відзив на позовну заяву, відповідно до якого, суму основної заборгованості у розмірі 140 136,86 грн. визнає у повному обсязі, а щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних заперечує та вважає розрахунки позивача щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних неправомірними та просить суд відмовити у задоволенні даної частини позовних вимог та застосувати строк позовної давності. Також, представник відповідача просив суд відстрочити виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію строком на шість місяців.

У судовому засіданні 26.12.2012р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО 39638/2012 від 26.12.2012р.), відповідно до яких, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми основної заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 40 293,10 грн., просить суд стягнути з відповідача з 99 843,76 грн. - основної заборгованості, 7390,94 грн. - 3% річних, 18 943,37 грн. - збитків від інфляції, 7017,25 грн. - пені та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні 21.01.2013р. представник позивача надав письмові пояснення по справі та обґрунтовані розрахунки інфляційних витрат, 3% річних та пені по активній та реактивній енергії. Також, представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, 21.01.2013р., ознайомившись з наданими представником позивача розрахунками інфляційних витрат, 3% річних та пені по активній та реактивній енергії, (в редакції 21.01.2013р.), надав усні пояснення, відповідно до яких дійшов висновку щодо правомірності нарахування штрафних санкцій, у зв'язку з чим проти позову не заперечував у повному обсязі, просив суд відстрочити виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію строком на шість місяців. А також просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

14.08.2008р. між ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" (надалі - постачальник) та Міським комунальним підприємством "Теплодарводоканал" (надалі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 707 (надалі -договір), згідно умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії -межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Згідно з п. 2.1 договору визначено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п.п. 2.2.2 договору постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"); забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Умовами п.п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору встановлено обов'язок споживача: дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Згідно з умовами „Порядку розрахунків", що є додатком № 5 до договору №707 від 14.07.2008 року, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 22 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показниками розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем. При відсутності представника постачальника на обумовлену „Графіком зняття показів засобів обліку" дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяги спожитої електричної енергії" та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 9.4 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, отже договір є діючим на момент розгляду спору.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Відповідно до п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць щодо оплати вартості спожитої електроенергії з березня 2012р. по жовтень 2012р. із зазначенням в них терміну до оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період, наявною відміткою особи відповідача щодо їх отримання, а також актами про обсяги спожитої електроенергії МКП "Теплодарводоканал". Так в період з лютого 2012р. по жовтень 2012р. відповідач спожив електричну енергію в кількості 576 991,79 грн., а сплату за спожиту електричну енергію провів частково в розмірі 436 854,93 грн., отже заборгованість МКП "Теплодарводоканал" станом на 01.10.2012р. складала 140 136,86 грн., між тим під час слухання справи відповідач провів часткові оплати за спожиту електричну енергію у розмірі 40 293,10 грн. та на момент вирішення спору заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію у період з лютого 2012р. по жовтень 2012р. становить 99 843,76 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечується відповідачем. Отже, з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення 99 843,76 грн. обґрунтовані, документально підтверджені, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач за фактично спожиті раніше обсяги електричної енергії також розраховувався не в повному обсязі та несвоєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції, а саме за порушення термінів проведення оплат за спожиту активну електричну енергію в період з 30.03.2012р. по 30.10.2012р. нарахована пеня в розмірі 6 898,90 грн. та за несвоєчасну сплату рахунків за спожиту реактивну електричну енергію в період з 30.11.2011р. по 25.12.2011р. в розмірі 118,35 грн. та в результаті порушення термінів сплати заборгованості за спожиту активну електроенергію в період з серпня 2010р. по жовтень 2012р. відповідач зобов'язаний сплатити ВАТ "Одесаобленерго" суму нарахувань із застосуванням індексу інфляції в розмірі 15 829,85 грн. та в період з 05.01.2010р. по 30.10.2012р. - 3% річних у сумі 7003,92 грн., а також за порушення зобов'язання щодо сплати заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в період з листопада 2009р. по жовтень 2012р. відповідач зобов'язаний сплатити ВАТ "Одесаобленерго" суму нарахувань із застосуванням індексу інфляції в розмірі 3113,52 грн. та в період з 28.07.2010р. по 03.10.2012р. - 3% річних у сумі 387,02 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями п.п. 4.2.1 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за активну електроенергію у розмірі 6898,90 грн., за період прострочення з 30.03.2012р. по 30.10.2012р. та за реактивну електроенергію у розмірі 118,35 грн., за період прострочення з 30.11.2011р. по 25.12.2011р. (період виникнення зобов'язання у відповідача починається з наступного дня після дати визначеної у рахунку-фактурі, відповідно до якої даний рахунок мав бути сплачений відповідачем), вважає його вірним та таким що підлягає задоволенню.

Також, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних, за активну електроенергію у розмірі 7003,92 грн., за період прострочення з 05.01.2010р. по 30.10.2012р. та за реактивну електроенергію у розмірі 387,02 грн. за період прострочення - з 28.07.2010р. по 03.10.2012р., а також розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних за активну електроенергію у розмірі 15 829,85 грн., за період з серпня 2010р. по жовтень 2012р. та за реактивну електроенергію у розмірі 3 113,52 грн. за період з листопада 2009р. по жовтень 2012р., вважає їх вірними та таким що підлягає задоволенню.

Отже, приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" та стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 99 843,76 грн., пені у розмірі 7017,25 грн., 3% річних - 7390,94 грн. та збитків від інфляції у розмірі 18943,37 грн.

При цьому, щодо заявленого відповідачем клопотання, в порядку п. 6 ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, стосовно надання відстрочки виконання рішення суду терміном на шість місяців, суд зазначає наступне:

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення суду на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений законом строк. При вирішенні питання про відстрочку судового рішення суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, а також інтереси позивача.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Водночас, обґрунтовуючи необхідність надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду МКП "Теплодарводоканал" наголошує на тому, що у зв'язку з тяжким економічним становищем, яке утворилось внаслідок несплати заборгованості споживачами МКП "Теплодарводоканал" за надані послуги та різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг центрального водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування МКП "Теплодарводоканал". Отже, з урахуванням викладеного, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, з огляду на приписи ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дослідивши викладені в заяві обставини щодо відстрочення виконання рішення, терміном на шість місяців, суд доходить висновку, що надана заява не обґрунтована належним чином та не враховує інтересів позивача, оскільки заявником не надано належних доказів, підтверджуючих наявність скрутного фінансового становища МКП "Теплодарводоканал" та наявність об'єктивних обставин для відстрочення виконання рішення, з урахуванням встановлених обставин суд вважає, що задоволення даної заяви є недоцільним, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2663,90грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 31250097 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. Садова, 3 код ЄДРПОУ 00131713) 99 843/дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок три/грн. 76 коп. основної заборгованості, 7390/сім тисяч триста дев'яносто/грн. 94 коп. - 3% річних, 18 943/вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок три/грн. 37 коп. - збитків від інфляції, 7017/сім тисяч сімнадцять/грн. 25 коп. - пені та 2663/дві тисячі шістсот шістдесят три/грн. 90 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.01.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.