Рішення № 28931108, 23.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2013 р.Справа № 5017/3692/2012

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго";

До відповідача: Комунальне підприємство Житлово-комунальний сервіс "Пересипський"

про стягнення 6328,15 грн.

Представники:

від позивача: Бурдюжа Н.В. - на підставі довіреності №28 від 28.12.2012р.;

від відповідача: Назаренко В.Д. - на підставі довіреності від 02.01.2013р.;

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс "Пересипський" про стягнення з Комунального підприємство Житлово-комунальний сервіс "Пересипський" заборгованості у розмірі 6328,15грн., яка складається з заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 5735,40грн., 3% річних - 96,82грн., пені - 495,93грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2012 року порушено справдження у справі № 5017/3692/2012 .

16.01.2013 року до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

23.01.2013 року до господарського суду Одеської області від позивача надійшло заперечення на відзив.

У судовому засіданні 16.01.2013р. було оголошено перерву до 23.01.2013р.

У судовому засіданні 23.01.2013р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

24.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством Житлово-комунальний сервіс "Пересипський" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 000904. Предметом даного договору зазначено, що постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії -межа балансової відповідальності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником електричної енергії та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Пунктом 2.2.2. договору № 000904 від 24.07.2008р. передбачено, що постачальник електричної зобов'язується: постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням розділу 6 договору (додаток "обсяги постачання електричної енергії споживачу"); забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.2.3. договору № 000904 від 24.07.2008р. споживач зобов'язувався: п. 2.3.2. дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки; п. 2.3.3. зазначено зобов'язання споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії";

Пунктом 2.3.5. договору № 000904 від 24.07.2008р. зазначено, що споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Пунктом 3.1. та 3.1.1. договору № 000904 від 24.07.2008р. до прав постачальника віднесено, зокрема: одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ті інші платежі, обумовлені цим договором; визначати у порядку, передбаченому розділом 5 договору, граничні величини споживання електричної потужності; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов договору; доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії.

Згідно з п. 3.2.1. договору № 000904 від 24.07.2008р. споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 договору.

Відповідно до п.4.2.2. договору № 000904 від 24.07.2008р. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитою та договірною величинами. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт/год і більше.

Підпунктом 4.2.5. договору № 000904 від 24.07.2008р. визначено, що споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1.- 4.2.2. договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереробної сили.

Пунктом 4.4. договору № 000904 від 24.07.2008р. сторони погодили, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести в акт свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення без своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менш двох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Пунктом 5.2. договору № 000904 від 24.07.2008р. встановлено, що узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" є договірними величинами споживання електричної енергії.

П. 5.3. договору № 000904 від 24.07.2008р., Договірні (граничні) величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВА (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис.кВт/год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності і доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 діб до початку наступного розрахункового періоду, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.4. договору № 000904 від 24.07.2008р. встановлено, що години контролю максимуму навантажень енергосистеми (межі тарифних зон) установлюються державним підприємством , що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне управління об'єднанню енергетичною системою України) і доводяться постачальником до відома споживача письмовим повідомленнями.

Відповідно до п.5.5. договору № 000904 від 24.07.2008р. споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків" до цього договору, звернутись письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та договірної (граничної) величини електричної потужності. Датою надходження є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії.

Пунктом 5.7. договору № 000904 від 24.07.2008р. встановлено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії, про що споживачу доводиться письмовим повідомленням, яке є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору № 000904 від 24.07.2008р., облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Пунктом 7.7 договору № 000904 від 24.07.2008р. встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому, оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Пунктом 9.4. договору № 000904 від 24.07.2008р. встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Відповідно до п.2.3.3. договору № 000904 від 24.07.2008р. та п. 2 Додатку №5 до договору «Порядок розрахунків» Споживач зобов'язаний самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку здійснити розрахунок за за активну електроенергію, один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії та оплату нарахувань по протоколам порушень, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пені індексу інфляції та інших платежів згідно з умовами цього договору.

Згідно умов п. 1 додатка №5 розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місць з 25 числа попереднього місяця до того ж числа розрахункового місяця.

Позивач у позовній заяві вказує, що за січень 2012 року по листопад 2012р. згідно з розрахунком за використану електроенергію Споживачем було використано електроенергії в загальній кількості 15722 кВт/г. на суму 5735,40грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Пунктом 4.2.1. договору № 000904 від 24.07.2008р. встановлено, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", Споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Таким чином сума 3% річних складає 96,82грн., пеня - 495,93грн.

16.01.2013 року до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки відповідач використовує електроенергію для освітлення місць загального користування будинків №58 та №64 по вул. Чорноморського козацтва та електроенергію використовують мешканці будинків для своїх побутових потреб. Позивач не бажає укласти з відповідачем окремий договір про постачання електроенергії для освітлення місць загального користування будинків №58 та №64 по вул. Чорноморського козацтва. В той же час позивач уклав прямі договори на постачання електроенергії з мешканцями будинків, які сплачують напряму за спожиту електричну енергію позивачу. Позивач виставляє відповідачу рахунки за спожиту електроенергію відповідачу в яких обсяги споживання вказані як різниця між показами загально будинкового лічильника та сумарними показами лічильників всіх мешканців, що договором не передбачено. При зніманні показників лічильників представників відповідача не запрошують. Виставлені рахунки перевищують фактичні потреби відповідача на електроенергію для освітлення місць загального користування будинків №58 та №64 по вул. Чорноморського козацтва. Відповідач вказує, що ЖКХ є планово-збитковим підприємством, яке дотується з міського бюджету і за не спожиту електроенергію не може сплачувати.

23.01.2013 року до господарського суду Одеської області від позивача надійшло заперечення на відзив, відповідно до якого доводи відповідача викладені у відзиві на позов позивач вважає необгрунтованими посилаючись на те, що 24.07.2008 між сторонами було укладено договір на постачання електричної енергії №000904. Відповідно до п. 2.3.3 умов договору КП ЖКС „Пересипський" повинен сплачувати у повному обсязі спожиту електроенергію відповідно до додатків №2, та №5 за приладом обліку ЦЕ 6803 В №0711370502727927, що підтверджується технічним паспортом №4632 від 22.04.2008 р. та додатками до договору № 2, 5, 10. Згідно п. 1 та 2 додатку №2 Споживач зобов'язаний самостійно здійснювати зняття показів приладу обліку та надавати Постачальнику Акти про обсяги спожитої ним електроенергії. Починаючи з січня 2012 року по листопад 2012 року Споживачем надавались зазначені Акти з даними про кількість загальної використаної електроенергії в розмірі 110660 кВт/г з урахуванням окремо електроенергії спожитої мешканцями будинку у розмірі 94938 кВт/г. Зазначені Акти підписані уповноваженим представником відповідача - головним енергетиком Чечиком В.Я., на підставі яких отримувались рахунки на сплату за спожиту електроенергію. Різниця зазначених показників складає 15722 кВт/г., яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Відповідно до розділу 1 Договору та розділу 1 Правил користування електричної енергії точка продажу електричної енергії - це межа балансової належності де відбувається перехід права власності на неї, та визначається Актом розмежування балансової належності, що є Додатком до договору №7. Відповідно до зазначеного акту відповідач приєднаний до власника ТП 4293 - ЗАТ „ОЦК" де межа балансової належності між ЗАТ „ОЦК" та КП ЖКС „Пересипський" встановлена на відхідних клемах автомату А 3726. В даній точці електрична енергії стає власністю Споживача - КП ЖКС „Пересипський" та використовується ним самостійно на власні потреби в межах приєднаної потужності без втручання Постачальника в господарську діяльність Споживача.

Згідно розділу 2 Статуту відповідач є підприємством яке здійснює утримання та обслуговування житлового фонду, нежитлових споруд, інженерного обладнання, забезпечує мешканців будинку житлово комунальними послугами на підставі укладених договорів, та самостійно організовує роботу по збору коштів за надані послуги, та відповідно до п. 5.3.2 Статуту є прибутковою організацією.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", згідно із класифікацією житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

У відповідності до предмету та мети Закон визначає основні засади правовідносин між його суб'єктами ( органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі) у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг.

В свою чергу Закон України „Про електроенергетику" від 16.10.1997 року регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної та теплової енергії. При цьому Закону України „Про житлово-комунальні послуги" дає виключне тлумачення енергії як товарної продукції, що призначена для купівлі-продажу. За нормами Закону України „Про житлово-комунальні послуги" постачання електричної енергії - це надання електричної енергії за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору, а споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Згідно із Законом 1 споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - це договір, за яким одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Таким чином, постачання електричної енергії КП ЖКС „Пересипський" не може вважатися послугою, оскільки в результаті постачання електричної енергії, споживач отримує конкретний товар - електроенергію.

В свою чергу надання житлово-комунальних послуг у відповідності до Закону здійснюється також на договірних засадах. Однак, оскільки житлово-комунальні послуги відносяться до категорії послуг, тому в даному випадку між суб'єктами цих відносин укладаються договори про надання послуг, а саме договори, в яких одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої с„торони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005 р. № 560 до квартирної плати входять послуги з освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води, енергопостачання ліфтів. Виконавцем вказаних послуг для населення є власник будинку або експлуатаційна організація. Постачання ж електричної енергії, як товарної продукції, для загально будинкових потреб здійснюється енергопостачальною організацією та відповідно оплачується власником будинку ( експлуатаційною організацією) за договором поставки.

Так ст..525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стягнення ж пені, три процента річних та витрат від інфляції стягується не залежно від вини боржника. Тому, відповідачу в зв'язку з неналежним виконанням ним зобов'язання по сплаті за спожиту електричну енергію, на підставі статей 549, 550, 625 Цивільного кодексу України було нараховано пеню та три процента річних.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем складає 6328,15 грн., яка складається з заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 5735,40грн., 3% річних - 96,82грн., пені - 495,93грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги пояснення сторін, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-33, 43-44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" до відповідача Комунальне підприємство Житлово-комунальний сервіс "Пересипський" про стягнення 6328,15 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський" (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, код ЄДРПОУ 32190044, р/р 26008231601 в філії ВАТ МТБ, МФО 328168) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 3, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м. Одеса, МФО 328704) - 6328,15грн., яка складається з заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 5735,40грн., 3% річних - 96,82грн., пені - 495,93грн.; витрати судового збору у розмірі 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.01.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.