Постанова № 28929452, 21.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 січня 2013 року 17 год. 15 хв. № 2а-14580/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 23 жовтня 2012 року надійшов позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (також далі за текстом - відповідач, ТОВ "Фактор Коммерс") про стягнення з відповідача податкового боргу у загальному розмірі 196323344,88 грн., а також накладення арешту на кошти відповідача на суму податкового боргу у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2012 року позов залишено без руху із зазначенням його недоліків, способу їх усунення та встановленням позивачу строку, достатнього для усунення недоліків.

До суду 08 листопада 2012 року від законного представника позивача надійшли письмова заява про усунення недоліків позовної заяви разом з відповідними доказами усунення таких недоліків, письмова заява про уточнення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача податкового боргу у загальному розмірі 196322506,88 грн., а також письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача на суму податкового боргу у вказаному розмірі, що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих відповідачем у банківських установах. Вказані заяви та клопотання судом долучено до матеріалів справи для розгляду, вирішення та врахування при прийнятті судового рішення.

Ухвалами суду від 09 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також накладено арешт на кошти та інші цінності відповідача на суму податкового боргу у загальному розмірі 196322506,88 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих відповідачем у банківських установах.

До суду 20 листопада 2012 року надійшло письмове клопотання представника позивача про направлення належним чином засвідчених копій ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2012 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до банківських установ, у яких відповідачем відкрито розрахункові рахунки, яке судом задоволено, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшло, у зв’язку з чим на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 04 грудня 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на його адресу відповідного листа, який міститься у матеріалах справи.

Оцінивши докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач (ідентифікаційний код 32862717) як юридична особа зареєстрований Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією та як платник податків перебуває на обліку у позивача.

На час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 196322506,88 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань.

Так, 12 листопада 2008 року позивачем складено податкове повідомлення-рішення № 0003872220/0 (також далі за текстом - рішення № 0003872220/0), яким відповідачу за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1702506,00 грн. З урахуванням того, що станом на 12 листопада 2008 року за відповідачем обліковувалась переплата у розмірі 20000,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій, що підлягає сплаті, склала 1682506,00 грн.

Згідно з підпунктами 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п. 1.3 ст. 1, п. 6.1, підпунктами 6.2.1, 6.2.3, 6.2.4 п. 6.2, підпунктом 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, чинній на момент складання рішення № 0003872220/0), податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

У разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором (обов’язковим платежем). Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень щодо окремого платника податків.

Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов’язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

У ході судового розгляду справи з’ясовано, що позивачем на адресу відповідача направлялись податкові вимоги, а саме від 17 грудня 2008 року № 1/12505 про сплату податкового боргу у загальному розмірі 1682506,00 грн., яку представником відповідача отримано 19 грудня 2008 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, та від 19 січня 2009 року № 2/847 про сплату податкового боргу у загальному розмірі 1682506,00 грн., яку представником відповідача отримано 26 січня 2009 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказані податкові вимоги та рішення № 0003872220/0 відповідачем оскаржено у судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суд міста Києва від 21 травня 2009 року у справі № 17/127 задоволено частково позов ТОВ "Фактор Коммерс" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (також далі за текстом - ДПІ у Печерському районі міста Києва) про визнання незаконними дій, визнання нечинними та скасування рішень ДПІ у Печерському районі міста Києва. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року у справі № 17/127 задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі міста Києва, постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 21 травня 2009 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Фактор Коммерс" та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. В решті постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 21 травня 2009 року залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для повторного доказування правомірності прийнятих позивачем податкових вимог та рішення № 0003872220/0, отже правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 1682506,00 грн.

Стосовно іншої частини податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем у період із 16 вересня по 27 жовтня 2008 року проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено акт від 03 листопада 2008 року № 553/23-11/32862717 про результати виїзної планової перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року (також далі за текстом - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, 12 листопада 2008 року позивачем складено податкові повідомлення-рішення № 0005901750/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у загальному розмірі 40269136,00 грн., № 0008772311/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у загальному розмірі 29217934,00 грн., та № 0008782311/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у загальному розмірі 132048597,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржено у судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року у справі № 2/573 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Фактор Коммерс" до ДПІ у Печерському районі міста Києва про визнання нечинними та скасування рішень ДПІ у Печерському районі міста Києва.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі № 2/573 апеляційну скаргу ТОВ "Фактор Коммерс" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року у справі № 2/573 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фактор Коммерс" про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 12 листопада 2008 року № 0008782311/0 в частині донарахування ТОВ "Фактор Коммерс" податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 3456615,88 грн. за основним платежем та у розмірі 1728307,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та прийнято в цій частині нову постанову, якою податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 12 листопада 2008 року № 0008782311/0 в частині донарахування ТОВ "Фактор Коммерс" податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 3456615,88 грн. за основним платежем та у розмірі 1728307,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) визнано нечинним та скасовано. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2010 року у справі № 2/573 залишено без змін.

Як пояснив у судових засіданнях представник позивача, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі № 2/573 позивачем оскаржено у касаційному порядку, у зв’язку з чим справа № 2/573 на даний час знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України.

Таким чином, враховуючи, що вказаними судовими рішеннями встановлено факт існування у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 198033249,18 грн. (1682506,00 грн. + 40269136,00 грн. + 29217934,00 грн. + 132048597,00 грн.) - (3456615,88 грн. + 1728307,94 грн.) та керуючись ч. 1 ст. 72 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу у загальному розмірі 196322506,88 грн.

Відповідно до підпунктів 20.1.17, 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Відповідач у ході судового розгляду справи будь-яких заперечень проти позову та доказів на обґрунтування своєї позиції у справі, які у нього є, до суду не надав.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи листів банківських установ, у яких, згідно з наданою позивачем інформацією, відповідачем раніше відкрито розрахункові рахунки, а саме: публічного акціонерного товариства "БМ Банк", публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк", публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та його філії у місті Дніпропетровську, - на розрахункових рахунках відповідача відсутні кошти; публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" та публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал", - розрахункові рахунки відповідача закриті; публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - відповідач не перебуває на обслуговуванні.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" про стягнення з відповідача коштів.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (ідентифікаційний код 32862717, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11-А) податковий борг у загальному розмірі 196322506,88 грн. (Сто дев’яносто шість мільйонів триста двадцять дві тисячі п’ятсот шість гривень вісімдесят вісім копійок) до Державного бюджету України шляхом перерахування коштів:

- у розмірі 126859104,37 грн. (Сто двадцять шість мільйонів вісімсот п’ятдесят дев’ять тисяч сто чотири гривні тридцять сім копійок) на р/р 31112029700007 в УДКСУ у Печерському районі міста Києва, банк одержувача - ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код 38004897, код платежу 14010100;

- у розмірі 29195104,51 грн. (Двадцять дев’ять мільйонів сто дев’яносто п’ять тисяч сто чотири гривні п’ятдесят одна копійка) на р/р 31110009700007 в УДКСУ у Печерському районі міста Києва, банк одержувача - ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код 38004897, код платежу 11021000;

- у розмірі 40268298,00 грн. (Сорок мільйонів двісті шістдесят вісім тисяч двісті дев’яносто вісім гривень 00 копійок) на р/р 33112340700007 в УДКСУ у Печерському районі міста Києва, банк одержувача - ГУДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код 38004897, код платежу 11010101.

3. Податковий борг стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", відкритих у відповідних банківських установах.

4. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин