Рішення № 28927892, 14.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р.Справа № 5017/3393/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САД-М"

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільне козацтво"

про стягнення 28825,67грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Кушнір С.В., діючий на підставі довіреності від 22.10.2012р.;

від відповідача: не з'явилися;

В судовому засіданні 09.01.2013р. у справі оголошено перерву до 14.01.2013р. до 11год.00хв. в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САД-М", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільне козацтво" заборгованості за договором купівлі-продажу №18 від 29.04.2011р. на загальну суму 87325,67грн., з яких: 58500грн. основного боргу, 10% штрафу від неоплаченої в установлений строк вартості товару у сумі 8850грн., інфляційні у розмірі 773,50грн., 24% річних від простроченої суми у розмірі 19202,17грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.11р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/3393/2012.

14.12.2012р. позивач звернувся на адресу господарського суду Одеської області із заявою про зменшення позовних вимог у зв'язку з оплатою відповідачем 58000грн. основного (вх№38181/2012).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов вих№237 від 19.12.2012р.(вх№393302/2012 від 24.12.12р.) посилаючись на те, що згідно платіжних доручень №845 від 10.12.12р., №846 від 12.12.12р. погашено заборгованість у розмірі 58500грн., інші вимоги позивача відповідач не визнає.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

29.04.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "САД-М" (постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільне козацтво" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №18, за умовами якого постачальник зобов'язується в строки, обумовлені договором, передати у власність покупцю мінеральні добрива (товар), а покупець, в свою чергу, прийняти та на умовах цього договору оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2. даного договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю товару, строки поставки (передачі) товару покупцю, базис поставки (місце передачі), гривнева вартість товару та її еквівалент у іноземній валюті, а також інші умови зазначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Ціна договору та умови розрахунків визначені у розділі 2 даного договору.

Відповідно до п.2.1. цього розділу загальна вартість товару (сума договору), продаж якого здійснюється на умовах даного договору, визначається специфікацією (на підставі усіх специфікацій - якщо їх декілька). Вартість товару визначена у гривнях та включає в себе ПДВ. В специфікації наведено також грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті(долар США).

Умови поставки та передачі товару встановлені у розділі 3 даного договору.

Розділом 4 даного договору визначені зобов'язання сторін.

Відповідно до п.4.2 цього розділу покупець зобов'язався, зокрема, у порядку, передбаченому договором сплатити вартість товару.

Згідно п.5.1. вказаного договору права та обов'язки сторін даного договору виникають в момент його підписання (відносно конкретної партії товару - з моменту підписання відповідної специфікації) та припиняються належним виконанням, а також в інших випадках, передбачених законом.

Розділом 7 даного договору визначені санкції та вирішення спорів.

Згідно п.7.3. цього розділу при порушенні покупцем строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, та, крім того, при простроченні оплати товару впродовж 30 календарних днів покупець зобов'язаний сплатити постачальнику разовий штраф у розмірі 10% від неоплаченої у встановлений строк вартості товару.

За п.7.4 вказаного розділу при порушенні покупцем строків оплати товару постачальник має право, зокрема, стягнути з покупця суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, та нарахуванням 24% річних від простроченої суми.

Відповідно до умов специфікації №1 від 05.05.2011р. до зазначеного договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу товар - мінеральне добриво „Новалон 19-19-19" у кількості 2,70т за ціною 25000грн. без ПДВ, загальною вартістю 81000грн. з врахуванням ПДВ. Пунктами 2, 3 специфікації визначено, що покупець оплачує вартість товару наступним чином: 40% від вартості товару, що складає 33000грн., в строк не пізніше 10.05.2011р., 60% від вартості товару, що складає 48000грн., у строк не пізніше 01.09.2011р.

Відповідно до умов специфікації №2 від 07.06.2011р. до зазначеного договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу товар - мінеральне добриво „Новалон 19-19-19" у кількості 2,25т за ціною 25000грн. без ПДВ, загальною вартістю 67500грн. з врахуванням ПДВ. Пунктами 2, 3 специфікації визначено, що покупець оплачує вартість товару наступним чином: 40% від вартості товару, що складає 27000грн., в строк не пізніше 10.06.2011р., 60% від вартості товару, що складає 40500грн., у строк не пізніше 01.09.2011р.

На виконання умов вищезазначеного договору, за видатковими накладними №37 від 05.05.2011р. на суму 81000грн. та №47 від 08.06.2011р. на суму 67500грн. позивач поставив, а відповідач отримав на підставі довіреностей на отримання ТМЦ Серії ЯОЦ №249593 від 05.05.2011р., ААВ №828622 від 08.06.2011р., товар на загальну суму 148500грн., у зв'язку з чим товариством з обмеженою відповідальністю "САД-М" виставлено відповідачу рахунки на оплату №43 від 04.05.2011р. та №54 від 06.06.2011р.

В порядку досудового врегулювання спору 17.11.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо сплати протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї письмової вимоги наявної заборгованості, яка отримана Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільне козацтво" 29.11.2011р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення(рекомендоване). Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу №18 від 29.04.2011р. щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даною позовною заявою та уточненням до неї про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у сумі 500грн., 10% штрафу від неоплаченої в установлений строк вартості товару у сумі 8850грн., інфляційних на суму 773,50грн., 24% річних від простроченої суми у розмірі 19202,17грн.

В судовому засіданні 09.01.2013р. представник позивача зазначив про технічну помилку в заяві про зменшення позовних вимог, оскільки згідно платіжних доручень №845 від 10.12.12р. на суму 30000грн. та №846 від 12.12.12р. на суму 28500грн. відповідачем погашено основний борг у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритих судових засіданнях присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

В силу ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку суми основного боргу, ненадання позивачем під час розгляду справи уточнення суми позову з врахуванням здійснених відповідачем проплат, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 500грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.7.3. договору при порушенні покупцем строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, зокрема, пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

За п.7.4 вказаного розділу при порушенні покупцем строків оплати товару постачальник має право, зокрема, стягнути з покупця суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, та нарахуванням 24% річних від простроченої суми.

Вказані договірні умови не змінені сторонами, відповідають приписам ст.ст.6, 629 Цивільного кодексу України та є обов'язковими до виконання сторонами у розумінні приписів ст.526 зазначеного кодексу.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних на суму 773,50грн. та 24% річних від простроченої суми у розмірі 19202,17грн., суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню.

Щодо заявленого до стягнення штрафу у розмірі 10% від неоплаченої у встановлений строк вартості товару у розмірі 8850грн., передбаченого п.7.3. договору купівлі-продажу №18 від 29.04.2011р, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, згідно п.7.3. договору купівлі-продажу №18 від 29.04.2011р. при порушенні покупцем строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, та, крім того, при простроченні оплати товару впродовж 30 календарних днів покупець зобов'язаний сплатити постачальнику разовий штраф у розмірі 10% від неоплаченої у встановлений строк вартості товару. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 8850грн.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право місцевого господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено також п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Чинне законодавство не обмежує право господарського суду на зменшення неустойки (штрафу, пені) певним вичерпним колом обставин

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту приписів ст.233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України повноваження на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) суду першої інстанції, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що мають істотне значення, ненадання позивачем доказів завдання збитків іншим учасникам господарських відносин внаслідок порушення зобов'язання та враховуючи, що нарахування неустойки (штрафу, пені) за своєю правовою природою є мірою відповідальності за порушення господарського зобов'язання і не може слугувати джерелом безпідставного збагачення, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваного штрафу до 885грн. (1%).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права з врахуванням оплати відповідачем заборгованості у сумі 58500грн. під час розгляду справи, перевіривши правильність нарахування позивачем сум, заявлених до стягнення, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "САД-М" підлягають задоволенню в частині стягнення штрафу у сумі 885грн., інфляційних на суму 773,50грн., 24% річних від простроченої суми у розмірі 19202,17грн., провадження у справі в частині стягнення 500грн. підлягає припиненню за відсутності предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання відповідача на те, що наявний у справі договір купівлі-продажу №18 від 29.04.2011р. не може розглядатися як документ, який породжує права та обов'язки для сторін, незважаючи на наявність у ньому відбитку печаток кооперативу, оскільки не містить підпису керівника відповідача Бушева А.Б. як і видаткові накладні №37 від 05.05.2011р., №47 від 08.06.2011р., довіреності ЯОЦ №249593 від 15.05.2011р. та ААВ №828622 від 08.06.2011р., суд до уваги не приймає, оскільки доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу №18 від 29.04.2011р. відповідачем суду у відповідності до ст.ст.33, 34, 36 ГПК України не надано та факт отримання за договором товару не заперечується.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "САД-М" просить суд стягнути судові витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 6800грн. згідно договору №7 від 22.10.12р. про надання правової допомоги та ведення справи в господарському суді. Позивачем додані платіжне доручення №619 від 22.11.2012р. про сплату Кушнір С. 6800грн. за послуги, передбачені договором №7 від 22.10.12р. та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №345 від 19.10.09р. видане Кушнір С.В.

Так, 22.10.12р. між товариством з обмеженою відповідальністю "САД-М" (замовник) та адвокатом Кушнір Сергієм Володимировичем (виконавець) укладено договір №7 про надання правової допомоги та ведення справи в господарському суді, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати правову допомогу, у тому числі, за окремими дорученнями замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується виплатити виконавцю винагороду (гонорар), винагороду за результат та оплатити всі витрати виконавця пов'язані з виконанням завдання замовника відповідно до цього договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за надання юридичних послуг, передбачених даним договором та ведення справи в господарських судах замовник сплачує виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 6800грн. Оплата винагороди (гонорару) виконавцю за цим договором здійснюється замовником шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок виконавця. Оплата винагороди (гонорару) виконавцю за цим договором здійснюється замовником до 31.10.2012р. Замовник має право здійснити оплату винагороди (гонорару) достроково.

В свою чергу, у п.11 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» зазначено, що суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. У визначенні ро зумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість еко номних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріа лів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення заявлених позовних вимог та з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи суд обмежує розмір суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката до 4000грн. Таким чином, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам на суму 1587,24грн. та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільне козацтво" (67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Старокозаче, вул.Горького, буд.34, код ЄДРПОУ 03768753, п/р26007023173001, в АО „Імексбанк", МФО 328384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САД-М" (67654, Одеська область, Біляївський район, с.Великий Дальник, вул.Леніна, буд.2А, код ЄДРПОУ 37484669, р/р26000035100245, в „Пиреус Банк МКБ", м.Київ, МФО 300658) заборгованість за договором купівлі-продажу №18 від 29.04.2011р. на загальну суму 20860(двадцять тисяч вісімсот шістдесят)грн.67коп., судовий збір у розмірі 1587(одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім)грн.24коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000(чотири тисячі)грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Провадження у справі №5017/3393/2012 в частині стягнення 500грн. - припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.01.2013р.

Суддя Фаєр Ю.Г.