Ухвала суду № 28927364, 24.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року справа №2а/0570/14987/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., при секретарі Мартакові О.А., за участю представника позивача Сидоренко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14987/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.10.2012 року № 0000642341 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та від 22.10.2012 року № 0000622341 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.10.2012 року № 0000642341 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та від 22.10.2012 року № 0000622341 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним отримано від відповідача запит про надання інформації та документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ «Трансвугілля» за травень 2012 року від 16.07.2012 року № 11030/10/22-3. Листом від 27.07.2012 року № 306/12 ним було надано на адресу відповідача засвідчені копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ «Трансвугілля» за вказаний період. 28.09.2012 року позивач знову отримав запит податкового органу № 17754/10/15-213 щодо надання інформації та документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з ТОВ «Трансвугілля» за травень 2012 року. Листом від 02.10.2012 року відповідачу надано відповідь та пояснення стосовно господарських операцій з ТОВ «Трансвугілля» з вказанням на те, що така інформація та документи надавались раніше. Однак, 05.11.2012 року ним одночасно отримано рекомендованим листом повідомлення № 117 від 05.10.2012 року про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, копію наказу «Про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки» від 05.10.2012 року № 509 та акт «Про результати проведення невиїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за травень 2012 року по взаємовідносинах із ТОВ «Трансвугілля».

Тобто, враховуючи те, що відповідачем документи, які повинні бути направлені до початку проведення перевірки направлено позивачу разом з документами, якими оформлено результати проведення перевірки, вважає, що відповідачем порушено приписи чинного законодавства щодо проведення перевірок платників податків та не надано позивачу права надати відповідні пояснення та зауваження під час проведення перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14987/2012 позовні вимоги задоволені, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 22.10.2012 року № 0000642341 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 99 955,00 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 22.10.2012 року № 0000622341 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 104 953,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 52 477,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 20335263, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 31-32).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасної сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за травень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Трансвугілля», про що складено акт перевірки від 09.10.2012 року № 2543/22-313/20335263 (а.с. 15-28).

Згідно п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом видатках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Стаття 78 Податкового кодексу України, визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

П.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до вимог пункту 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки і лише виконання всіх вказаних умов надає право податковому органу на початок проведення податкової перевірки, після неотримання протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту письмових пояснень платника податків.

Відповідачем направлено ТОВ «Інтербіс» письмовий запит від 21.09.2012 року № 17754/10/15-213 про надання інформації, документів та пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Трансвугілля», який отримано позивачем 28.09.2012 року, про що свідчить вхідний штамп на копії запиту за № 171-1/12 (а.с. 10).

Враховуючи викладене, у ТОВ «Інтербіс» строк для надання документів та пояснень для проведення перевірки, терміном 10 робочих днів, почався з моменту отримання запиту, а саме, з 28.09.2012 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що обов'язок по наданню документів підприємство виконало, надавши ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС пояснення від 12.10.2012 року № 446/12, які отримані податковим органом 15.10.2012 року (а.с. 11).

Відповідачем до матеріалів справи надано поштові квитанції про направлення позивачу наказу 05.10.2012 року, акту перевірки 09.10.2012 року та податкових повідомлень-рішень 22.10.2012 року (а.с. 207). При цьому, доказів отримання вказаних документів позивачем з датою їх отримання (поштових повідомлень) до матеріалів справи не надано.

Тобто, без дотримання строків, визначених статтею 78 Податкового кодексу України, що обмежило право платника податків на надання інформації та пояснень стосовно питань, викладених в письмовому запиті, податковим органом з 05.10.2012 року по 09.10.2012 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасної сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за травень 2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Трансвугілля», за результатами якої складено акт перевірки від 09.10.2012 року № 2543/22-313/20335263 та встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.4, 138.6 ст. 138, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Крім того, в акті перевірки вказано, що копія наказу та направлення на перевірку від 05.10.2012р. вручені під розписку головному бухгалтеру ТОВ «Інтербіс» Ісаковій Тетяні Анатоліївні, що не підтверджено.

Таким чином, суд вірно дійшов до висновку, що податковим органом було порушено порядок призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки платника податків.

За результатами перевірки начальником податкового органу 22.10.2012 року згідно із п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, за порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000642341, яким позивачу зменшено розмір суми від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 99 955,00 грн. (а.с. 29); за порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.4, 138.6 ст. 138, п. Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000622341, яким позивачу збільшено розмір суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 104 953,00 грн. та визначено штрафні санкції на суму 52 477,00 грн. (а.с. 30).

З матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка, в результаті якої було складено акт від 09.10.2012 року № 2543/22-313/20335263 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Інтербіс», була визначена відповідачем по даній адміністративній справі як документальна.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано матеріали камеральної перевірки ТОВ «Трансвугілля» (акт отриманий від Іллічівського відділення Маріупольської ОДШ від 17.08.2012 року № 196/15-36319121), яким встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, контрагент позивача не мав достатньо трудових ресурсів, виробничих ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності, у зв'язку з чим, вказані правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків між ТОВ «Трансвугілля» при придбанні товарів у ТОВ «Магвіст» та їх подальшої реалізації на ТОВ «Інтербіс» (а.с. 18).

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, з акта перевірки від 09.10.2012 року вбачається, що висновки перевірки зроблені лише на підставі наявних в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС даних інформаційних баз, податкових декларацій, податкових та видаткових накладних (а.с. 18), без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки, без врахування документів, що стосуються спірних операцій та надавались податковому органу раніше на його запит листом від 27.07.2012 року № 306/12 (а.с. 8). За таких обставин, результати перевірки, викладені відповідачем в акті про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтербіс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасної сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за травень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Трансвугілля», ґрунтуються без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, підприємством було укладено:

- договір постачання № 22-08/2011 від 22.08.2011 року згідно з яким ТОВ «Трансвугілля» (Продавець) зобов'язується передати у власність товар - вугілля, а ТОВ «Інтербіс» (Покупець) - прийняти та оплатити вказаний товар (а.с. 132 - 137). На підставі отриманих від «Трансвугілля» актів приймання, накладних, податкових накладних, посвідчень якості (а.с. 138 - 161) позивач сформував валові витрати та податковий кредит.

Податковий кредит та валові витрати по вказаним операціям було відображено в податковій звітності (а.с. 62-131).

На підставі отриманих накладних, згідно з якими проведено відгрузку вугілля від ТОВ «Трансвугілля», посвідчень якості вугілля марки «АКЛ», позивачем сформовано валові витрати за період 2 кв. 2012 року. Розрахунки за придбані товари проводились на підставі накладних, актів приймання-передачі вугілля, про що свідчать виписки банків (а.с. 138-168).

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту, формування бюджетного відшкодування визначались ст. 185, 188, 200, 201 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та

звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного

бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -

сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період

за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного

відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Про факт реальності та товарності господарських операцій позивача з його контрагентом свідчать наявні в матеріалах справи отримані податкові накладні від 27.04.2012р. № 23, від 27.04.2012р. № 22, від 28.04.2012р. № 24, від 29.04.2012р. № 25, від 14.05.2012р. № 31, від 17.06.2012р. № 44 (а.с. 169 - 174).

Факт сплати за поставлений товар підтверджується банківськими виписками (а.с. 162 - 168).

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

Таким чином не було завищення суми податкового кредиту, оскільки приписами ст. 198 Податкового кодексу України чітко передбачено випадки виникнення права податника податку на податковий кредит. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Факт реалізації отриманої вугільної продукції підтверджується контрактами № 07/02 від 25.02.2009 року, № 01/07 від 09.07.2009 року згідно з якими ТОВ «Інтербіс» (Продавець) зобов'язується передати у власність Покупця - компанії «МЕТСОAL S.А.» (м. Женева) та компанії «МЕТСОAL TRADING S.А.» (м. Женева) відповідно, товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Товаром за вказаними контрактами є вугілля марки «АКО», передача якого Покупцю підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції (а.с. 178 - 189).

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Висновки акту перевірки щодо нікчемності господарських операцій базуються виключно на припущеннях податкового органу. Жодного доказу неможливості здійснення таких операцій суду не надано.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку, помилково робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків, є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що в свою чергу приводить до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином. висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та необґрунтованим.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14987/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. у справі № 2а/0570/14987/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко