Рішення № 28913317, 21.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р.Справа № 5023/6013/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків про стягнення 3495,57 грн. за участю представників сторін:

позивача - Піскової А.В., довіреність № 01 від 02.01.2013 р.;

відповідача - Коваленка А.О., довіреність вих. № 1305 від 02.10.2012 р.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків, 3495,57 грн. заборгованості та 1609,50 грн. судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що виплативши страхувальнику відповідно до договору страхування наземного транспорту № К-034/003/110000013 від 04.06.2011 р. страхове відшкодування в розмірі 4495,57 грн. позивач набув згідно статті 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою є відповідач, як страховик винної у скоєнні ДТП особи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 грудня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 січня 2013 року.

11 січня 2013 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що на вказані правовідносини не поширюється дія норм ст.1191 ЦК України, що регулює регресні зобов"язання, оскільки у даному випадку, на думку відповідача, відбулась суброгація та регресного зобов"язання не виникло, у зв"язку з чим відповідач цілком правомірно запропонував позивачу надати додаткові документи, які є необхідні для настання страхового випадку і правомірності виплати позивачем страхового відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування автомобілю TOYOTA CAMRY, д.н.з. ВМ8329АР, від 04.06.2011 р. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 36 ЗУ "Про страхування", страховик сплачує страхове відшкодування або приймає рішення щодо відмови у її здійсненні у строк, що не перевищує 90 днів з дня отримання заяви про сплату страхового відшкодування, та відповідач отримав заяву про сплату страхового відшкодування 05.11.2012 р., а провадження у справі порушено 28.12.2012 р., отже, на думку відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою до моменту спливу строку відповідача щодо розгляду заяви про сплату страхового відшкодування.

В судовому засіданні 14 січня 2013 року було оголошено перерву до 21 січня 2013 року.

17 січня 2013 року відповідач надав заперечення на відзив, в яких зазначив, що твердження відповідача, про те, що правовідносини між сторонами внаслідок виплати страхового відшкодування є суброгацією є помилковими, та вказав на те, що виник саме регрес, тому у відповідача були відсутні підстави для витребування документів, не передбачених ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2013 р. підтримував позовні вимоги з урахуванням наданих заперечень на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

04 червня 2011 року між Приватним Акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ (позивач) та СУБП "Укртехносинтез" було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № К-034/003/110000013, предметом страхування якого виступають майнові інтереси СУБП "Укртехносинтез", пов"язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом "Toyota", державний реєстраційний номер ВМ 8329 АР від страхових ризиків "ДТП", "ПДТО", "ІВП", "Викрадення".

01 червня 2012 року на 71 км + 500 м. на а/д Харків - Охтирка сталася дорожньо - транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів: "Toyota", державний реєстраційний номер ВМ 8329 АР під керуванням Вольвача Олега Івановича та "ВАЗ 21063", державний реєстраційний номер АХ 3160 СЕ під керуванням Линник Василя Миколайовича.

Внаслідок ДТП власнику автомобіля "Toyota", державний реєстраційний номер ВМ 8329 АР була завдана матеріальна шкода, розмір якої згідно калькуляції № 2922 від 06.06.2012 р., становить 5783,23 грн. З метою зменшення збитків для розрахунку вартості страхового відшкодування брався рахунок-фактура № 57 від 11.06.2012 р.

Відповідно до постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 25.06.2012 р. Линника В.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано у відношенні до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до відомостей № 9015274 про дорожньо - транспортну пригоду, автомобіль "Toyota", державний реєстраційний номер ВМ 8329 АР, належить СУБП "Укртехносинтез".

СУБП "Укртехносинтез" звернулось до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за № 78 від 05.06.2012 р.

Позивач згідно договору страхування наземних транспортних засобів (АТОКАСКО) № К-034/003/110000013 від 04.06.2011 р. та керуючись Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатив власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків з вирахуванням франшизи, а саме 4495,57 грн., про що було складено страховий акт № КАСКО/034/000/12/0069, що також підтверджується платіжним дорученням № 482 від 20.06.2012 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено: "страхове відшкодування згідно страхового акту № КАСКО/034/000/12/0069".

Як визначено в ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом з"ясовано, що цивільно-правова відповідальність Линник В.М. застрахована в ТДВ "МСК", поліс № АА/0053888.

Суд дійшов висновку про те, що у позивача в силу приписів даних норм виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою за вих. № 8305 від 31.10.12 р. про перерахування у добровільному порядку протягом 30 днів з моменту отримання цього листа сплаченого позивачем страхового відшкодування за пошкоджений страховий автомобіль. Разом з заявою позивач надіслав відповідачу повний пакет документів, необхідний для розгляду заяви про страхове відшкодування.

Відповідач на вказану заяву, надіслав відповідь - запит за вих. № 1638 від 04.12.2012 р., в якому зазначив, що для подальшого розгляду заяви потрібні додаткові документи.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що у позивача були витребувані додаткові документи, що не підтверджують страховий випадок. Тому суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів, не передбачених ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, відповідач безпідставно заявлені вимоги не задовольнив, страхового відшкодування не сплатив.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров'ю потерпілих.

Оскільки полісом відповідача № АА 53888 встановлена франшиза у розмірі 1000 грн., тому страхове відшкодування відповідачем, підлягає зменшенню на цю суму.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За вимогами ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Враховуючи, що те, що позивач виплатив СУБП "Укртехносинтез" страхове відшкодування у розмірі 4495,57 грн., суд визнає позовні вимоги до відповідача про стягнення страхового відшкодування в сумі 3495,57 грн. обґрунтованими та доведеними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 979, 993, 1191, 1192, ЦК України, ст. 9 Закону України „Про страхування", ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3, код ЄДРПОУ 31236795, р/р № 26500010151329 к ПуАт "ФІДО Банк" м. Києва, МФО 300175) на користь Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 206026881, р/р 26502301197 в філії АКБ "Меркурій", м. Київ, МФО 300755) 3495,57 грн. заборгованості та 1609,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.01.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.