Рішення № 28913135, 24.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р.Справа № 5023/5403/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Миколаївської філії, м. Миколаїв до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків , 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Лисичанськ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство "Захід", м. Миколаїв про стягнення 41 434,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мар'єнкова О.М. (дов. № 38-1-4/31-Ю від 22.12.2012 р.)

1. відповідача - ОСОБА_1 (особисто)

2. відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Миколаївської філії, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - 1. Відповідач) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі - 2. Відповідач) матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги в розмірі 41 434,50 грн. та покладення на Відповідачів судових витрат.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

1. Відповідач у судовому засіданні та у наданому письмовому поясненні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

2. Відповідач у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, про причини своєї неявки та неявки уповноваженого представника, суд повідомлений не був.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив. У наданому, 14 січня 2013 року, поясненні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, підтверджуючи викладені Позивачем обставини, та просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи, у зв'язку з віддаленістю місцезнаходження останнього. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.07.2008 року між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» та Приватним підприємством «ЗАХІД» було укладено Генеральний договір страхування вантажів УБG №0031524. Згідно п. 5 Договору за умовами договору було застраховано вантажу - скло у листах. Згідно п. 3 Договору об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем, що транспортується автомобільним, залізничним транспортом.

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО». ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» несе права та обов'язки ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до повного їх виконання.

Договір пролонгувався щорічно додатковими угодами, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 18 - 21).

07.05.2011 року , на виконання умов п. 16.5 генерального договору, між ПП «ЗАХІД» та ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» було підписано Декларацію (а.с. 22) в рамках Генерального договору страхування вантажів УБG №0031524, згідно якої було застраховано скло в кількості 290 листів вартість 87 969,0 грн., де датою відвантаження зазначено - 05.07.2011, а тривалістю перевезення встановлено з 05.07.2011 р. по 08.07.2011 р. Перевіником встановлено ФОП ОСОБА_1, транспортним засобом, яким здійснюється перевезення вантажу зазначено - «ДАФ» д/н НОМЕР_1, причеп ВВ2335ХТ, згідно товарно-транспортній накладній № 2218 від 05.07.2011 року (а.с. 25).

08.07.2011 року від ПП «ЗАХІД» до Позивача надійшла заява про настання страхового випадку, у зв'язку з пошкодженням вантажу - скла, що сталося 07.07.2011 року у 15:45 між смт. Хотин та м. Червонці. Факт пошкодження вантажу та обставини пошкодження зафіксовано документально, зокрема в Поясненнях водія, Комерційному акті (а.с. 26 - 29, 34), страховому акті (а.с. 23).

Згідно Товарно-транспортній накладній (надалі - ТТН) № 2218 від 05.07.2011 року, де авто підприємством виступає ФОП ОСОБА_1, фактичне перевезення вантажу здійснював водій ОСОБА_4, з м. Миколаєва в м. Залищики, в кількості 2094,50 кв.м. скла 3,21*2,25 4мм на суму 105 562,80 грн. (ціна за 1 кв. метр 50,4 грн. з ПДВ). Вантажовідправником є ПП «ЗАХІД», а вантажоодержувачем ТОВ «Витраж».

Відповідно до комерційного акту від 07.07.2011 року було встановлено кількість пошкодженого вантажу, що складає 1047,25 кв.м. скла 4мм. Даний акт був підписаний представниками ПП «ЗАХІД», ТОВ «Вітраж» та перевізника - ОСОБА_5 (водій) про що свідчать відповідні підписи.

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.07.2011 року Новоселівського РВ УМВС України в Чернівецькій області, 07.07.2011 року, зазначено що водієм автомобілю «ДАФ» ОСОБА_4, який працює у ФОП ОСОБА_2, перевозив вантаж і приблизно о 15.15 годин на 335 км. автодороги здійснив різкий маневр, що призвело до пошкодження вантажу. Обставини пошкодження встановлено наступні: ділянка автодороги, де сталося пошкодження має дві смуги для руху в одному напрямку, тож водію ніхто не мав змоги створити аварійну обстановку. Також встановлено, що на даній ділянці автодороги є просів проїжджої частини по всій ширині автодороги (велика вибоїна). На даній ділянці автодороги до проведення ремонтних робіт встановлені дорожні знаки: 1.12 «Вибоїна» та 3.29 «Обмеження швидкості до 30 км. на годину». Тож це дає підстави вважати, що водій сам винен в пошкодження вантажу, адже згідно п. 22.2 Правил дорожнього руху водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб попередити його падіння.

Згідно умов генерального договору УБG № 0031524 Позивач відшкодовує ПП «ЗАХІД» вартість пошкодженого вантажу, який перший визнав пошкодження скла, що сталося 07.07.2011 року страховою подією, про що складено Страховий акт № 1026351 від 20.01.2012 року. Суму збитку спричинену ПП «ЗАХІД» пошкодженням вантажу було зменшено на суму ПДВ: 50,4 грн. / 6 = 8,4 грн. Тож вартість 1 кв. метра вантажу без урахування ПДВ складає 50,4 - 8,4 = 42 грн. Тож сума збитку без урахування ПДВ склала 1047,28 х 42 = 43 984,50 грн.

Відповідно до умов договору страхування №0031524 ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» було виплачено страхове відшкодування власнику автомобілю ПП «Захід», в зв'язку з пошкодженням внаслідок ДТП, в сумі 41 434,50 грн. (43984,5 - 2550 грн., де 43984,5 грн. - вартість пошкодженого скла без урахування ПДВ, 2550 грн. - сума франшизи згідно умов договору), що підтверджується платіжним дорученням № 4816 від 12 березня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача слід задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.2 ст. 308 Господарського кодексу України, відповідальність перевізника за вантаж виникає з моменту прийняття вантажу до Перевезення. Згідно ж статті 310 відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його передачі отримувачу в пункті призначення. Згідно ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що пошкодження сталося не з його вини. Згідно п. 2 ст. 314 Відповідач несе відповідальність за пошкодження вантажу в розмірі суми на яку зменшилась його вартість.

Згідно п. 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, слідкувати за дорожньої ситуацією і її змінами, контролювати правильність розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним в дорозі.

Згідно п. 12.3 ПДР, в разі виникнення небезпеки для руху чи перепони, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно прийняти заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перепон.

Перевізником вантажу, що відповідно до ТТН 2218 є ФОП ОСОБА_1, а ОСОБА_6 є водієм автомобіля «ДАФ» д/н НОМЕР_1, керуючий даним авто на момент ДТП. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником є ОСОБА_2

Відповідно п. 22.1 статті 22 Закону при настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. статтею 12 Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно ст. 27 Закону України від 07.03.96 р. № 85/96-ВР «Про страхування», ст. 993 ЦК України, умов договору страхування, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (а.с. 35).

Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, Закон України "Про страхування", Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 11, 15, 16, 990, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 1,4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61099, АДРЕСА_2, код НОМЕР_5, ІНН НОМЕР_3) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (93100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_4) на користь Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, Ново-Печерський пров., 19/3) в особі Миколаївської філії (п\р № 26509716629714 в ПАТ "РАйффайзенБанкАваль", МФО 380805, ЄДРПОУ 20868166) матеріальне шкоду в порядку зворотної вимоги в сумі 41 434,50 грн. та суму судового збору у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя(підпис) Жигалкін І.П.