Рішення № 28913115, 24.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.13 Справа№ 5015/5130/12

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", м.Київ.

До відповідача: Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод", м.Стрий

Про: стягнення 1 499 670,75 грн.

За участю представників:

Від позивача:Герелес Л.В..- представник;

Від відповідача: Васьків І.В. - представник;

Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" до відповідача: Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" про: стягнення 1 531 557,45 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 06.12.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 17.12.2012року.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

27.12.12р. позивач подав через канцелярію суду уточнення позовних вимог в яких просить суд стягнути з відповідача 1 449 247,87 грн. основного боргу, 8 404,01 грн. 3% річних, та 42 018,87 грн. пені.

В судовому засіданні 24.01.13р. представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задоволити та стягнути з відповідача 1 499 670,75 грн.

Представник відповідача в наданих суду усних поясненнях позовні вимоги в межах заяви про уточнення позовних вимог в сумі 1 499 670,75 грн визнав, проти задоволення позову не заперечив.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" (постачальник) та Державним підприємством "Стрийський вагоноремонтний завод" (покупець) було укладено договір поставки від 31.03.12р. №СВРЗ-03-22-12-67/Ю, за умовами якого постачальник зобовязався у березні-липні 2012 року поставити покупцю товари зазначені у специфікації до договору, а покупець зобовязався прийняти та оплатити такі товари згідно умов договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу металопродукцію на загальну суму 6 122 392,14 грн. в період з 31.03.12р. по 31.07.12р., що підтверджується рахунками- фактури, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (а.с. 13-92 ).

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець зобовязався здійснити оплату поставленого товару протягом 90 календарних днів з дня отримання товару на підставі виставленого рахунку постачальником. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.

Дата здійснення останньої поставки продукції 31.07.12р., а відтак 90-й термін наданий відповідачу для оплати отриманої продукції закінчився.

Відповідач здійснив тільки часткову оплату в сумі 4 604 372,11 грн. за отриману від позивача продукцію, і таким чином залишок непогашеної відповідачем заборгованості станом на день подання позову до суду становив 1 518 020,03 грн. грн.

29.11.12р. відповідачем було додатково погашено заборгованість в сумі 68 772,16 грн. у зв'язку з чим, 27.12.12р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в яких позивач просить суд стягнути з відповідача 1 449 247,87 грн. основного боргу.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, згідно заяви про уточнення позовних вимог, позивач нарахував відповідачу :

- 3% річних в сумі - 8 404,01 грн.

- пеню в сумі та 42 018,87 грн.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" (постачальник) та Державним підприємством "Стрийський вагоноремонтний завод" (покупець) було укладено договір поставки від 31.03.12р. №СВРЗ-03-22-12-67/Ю, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу металопродукцію на загальну суму 6 122 392,14 грн. в період з 31.03.12р. по 31.07.12р., що підтверджується рахунками- фактури, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (а.с. 13-92 ).

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець зобовязався здійснити оплату поставленого товару протягом 90 календарних днів з дня отримання товару на підставі виставленого рахунку постачальником. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.

Відповідно до видаткових накладних на підставі яких здійснювалась поставка продукції, остання поставка була здійснена 31.07.12р., а відтак 90-й термін наданий відповідачу для оплати отриманої продукції закінчився 30.10.12р.

Відповідач здійснив тільки часткову оплату за отриману від позивача продукцію в сумі 4 673144,27 грн., і таким чином залишок непогашеної відповідачем заборгованості становить 1 449 247,87 грн.

Факт існування даної суми заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами (а.с. 12 ). Зокрема з даного акту вбачається, що станом на 13.11.12р. заборгованість відповідача становила 1 518 020,03 грн.

29.11.12р. відповідачем було додатково погашено заборгованість в сумі 68 772,16 грн. у зв'язку з чим, 27.12.12р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в яких позивач просить суд стягнути з відповідача 1 449 247,87 грн. основного боргу.

Таким чином, основна заборгованість відповідача, яка є непогашеною становить 1 449 247,87 грн. та відповідачем не заперечується.

Окрім основної заборгованості, за неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу:

- 3% річних в сумі - 8 404,01 грн.

- пеню в сумі та 42 018,87 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості платежу за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю в сумі 1 499 670,75 грн. з яких: 1 449 247,87 грн. основного боргу, 8 404,01 грн. 3% річних, та 42 018,87 грн. пені.

Судовий збір суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 29 993, 41 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір відповідною ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 526,549,551,610,612, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул. Зубенка,2, код ЄДРПОУ 20770332) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" ( 01013, м.Київ, вул.Баренбойма,1, код ЄДРПОУ 13369787) - 1 449 247,87 грн. основного боргу, 8 404,01 грн. 3% річних, 42 018,87 грн. пені та 29 993, 41 грн судового збору.

3. Видати Приватному акціонерному товариству "Українська гірничо-металургійна компанія" ( 01013, м.Київ, вул.Баренбойма,1, код ЄДРПОУ 13369787) ухвалу на повернення з державного бюджету судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.01.13р.

Суддя Запотічняк О.Д.