Ухвала суду № 28913103, 15.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"15" січня 2013 р. Справа № 259/16-2005/5/13/6-11/4

Господарський суд Київської області, у складі колегії суддів: головуючий суддя- О.В. Щоткін, судді: В.М. Бацуца, П.Ф. Скутельник, розглянувши заяву Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011р. за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради,

за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська обласна спілка споживчих товариств

за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кагарлицьке районне споживче товариство

про визнання права власності

за участю представників сторін:

позивач - Ситенок О.Д. - предст., дов. № 01-5 від 03.01.2013р.

відповідач - Будюк С.М. - предст., дов. № 32/02-44 від 14.01.2013р

третя особа-1 - М'ясніков В.С. - голова правління (виписка з протоколу від 15.05.2008р.);

третя особа-2 - Петрова О.Є. - предст., дов. від 08.09.2012р.

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2011р. у справі №259/16-2005/5/13 позов задоволено повністю, визнано за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код 31924756) право власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку (м. Кагарлик, Київська обл., вул. Незалежності, 15-а), стягнуто з Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради (м. Кагарлик, Київська область, вул. Якіра, 1, код 23569487) на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації (м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, код 31924756) державне мито у сумі 1471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну) грн. 44 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. у справі № 259/16-2005/5/13 апеляційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області у справі № 259/16-2005/5/13 від 21.03.2011р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду від 11.08.2011р. касаційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р. у справі № 259/16-2005/5/13 господарського суду Київської області повернуто скаржнику без розгляду. На виконання рішення суду видано наказ.

29.08.2011р. до господарського суду Київської області звернулась третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кагарлицьке районне споживче товариство із заявою про перегляд судового рішення № 259/16-2005/5/13 господарського суду Київської області від 21.03.2011 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Київської області у справі № 259/16-2005/5/13/6-11 від 13.09.2011 року заяву Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 року апеляційну скаргу Кагарлицького районного споживчого товариства залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 13.09.2011 року у справі №259/16-2005/5/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Кагарлицьке районне споживче товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012р. та ухвалу господарського суду Київської області від 13.09.2011р. у справі № 259/16-2005/5/13/6-11 скасовано, справу № 259/16-2005/5/13/6-11 передано до місцевого господарського суду для нового розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в своїй постанові зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладені в постанові обставини, зокрема, щодо дотримання Кагарлицьким районним споживчим товариством передбачених ст. 113 ГПК України порядку та строків подання вказаної заяви, чи заявлялось про обставини, які заявник вважає нововиявленими під час розгляду справи по суті та чи мало Кагарлицьке районне споживче товариство можливість вказати на обставини, які заявлені як нововиявлені під час розгляду даної справи по суті (коли заявнику стало відомо про висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 848/11-11 від 28.01.2011р. та чи мало йому бути відомо про наведені у даному висновку обставини раніше), а також чи є істотною та обставина, на яку вказує заявник як на нововиявлену та чи призвело б її врахування до прийняття іншого судового рішенні у даній справі.

Відповідно до ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно автоматизованого розподілу справ, справу № 259/16-2005/5/13/6-11 передано для розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами передано судді Щоткіну О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2012р. справу №259/16-2005/5/13/6-11 прийнято до свого провадження, заяву про перегляд судового рішення від 21.03.2011 року за нововиявленими обставинами призначено на 19.11.2012р.

19.11.2012р. від третьої особи-2 (заявника) та позивача, на виконання вимог суду, вкладених в ухвалі від 30.10.012р., були подані письмові пояснення з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого господарського суду України. Зазначені пояснення прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні 19.11.2012р. було оголошено перерву, про що сторони повідомлені під розписку в бланку суду про оголошення перерви на 03.12.2012р.

Ухвалою суду від 13.12.2012р. розгляд заяви було відкладено на 03.12.2012р. До того ж, ухвалою від 03.12.2012р. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2012р. вирішено призначити колегіальний розгляд справи № 259/16-2005/5/13/6-11/4.

Розпорядженням голови господарського суду Київської області А.С. Грєхова від 17.12.2012р. № 277-АР у справі №259/16-2005/5/13/6-11/4 призначено колегію у складі трьох суддів: суддя О.В. Щоткін - головуючий, судді - В.М.Бацуца та П.Ф.Скутельник. На підставі ухвали від 19.12.2012р. розгляд справи призначено у складі колегії суддів на 15.01.2013р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 17.10.2012р., заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів встановила, що заява Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011 року у справі № 259/16-2005/5/13/6-11/4 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

В поданій до суду 29.08.2011р. Кагарлицьким районним споживчим товариством (третя особа-2) заяві про перегляд рішення суду від 21.03.2011 року за нововиявленими обставинами, а також додаткових письмових пояснень від 19.11.2012р., останній зазначає, що приймаючи рішення від 21.03.2011р. господарський суд Київської області виходив з того, що спірне майно (майновий комплекс ринку, що знаходиться в м. Кагарлик по вул. Незалежності, 15а) правомірно належить позивачу на підставі постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року №13 "О совершенствовании структуры рынков" та рішення господарського суду Київської області по справі № 375/12-04/8 від 11.12.2007р.

Однак, як зазначає третя особа-2, згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 848/11-11 від 28.01.2011 р. експертного дослідження документів, наданих Бориспільським РайСТ, складеного за результатом дослідження двох примірників копій постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 р. № 13 „О совершенствовании структуры рынков" встановлено, що згідно першого примірника постанови текст на першій і другій сторінках копії постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 р. № 13 „О совершенствовании структуры рынков" надрукований на різних друкарських машинках.

Згідно п. 2 даного висновку встановлено, що текст на першій і другій сторінках копії постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 р. №13 „О совершенствовании структуры рынков", яка позначена як додаток № 2 текст надрукований на одній і тій же друкарській машинці.

Тобто, за словами третьої особи-2, висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №848/11-11 від 28.01.2011 року експертного дослідження документів, свідчить про те, що в основу рішення господарського суду від 21.03.2011р. було покладено, як доказ, постанову правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988 року №13 "О совершенствовании структуры рынков" в редакції, яка позначена як Додаток №1 та предметом якої була передача ринків за територіальною приналежністю районним споживчим спілкам і районним споживчим товариствам у тимчасове користування (п.1), текст постанови якої, за висновком експертизи, виконано на різних друкарських машинках.

В свою чергу, пунктом 1 копії постанови, яка позначена як Додаток №2 та текст першої та другої сторінок якої виконано на одній і тій же друкарській машинці, встановлено: «здійснити передачу ринків за територіальною приналежністю районним споживчим спілкам і районним споживчим товариствам станом на 01.01.1988р.», тобто без зазначення тимчасового користування.

Враховуючи зазначені обставини, третя особа-2 зазначає, що висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 848/11-11 від 28.01.2011 р., яким встановлено, що в копії постанови, текст якої виконано на одній і тій же друкарській машинці було зазначено передачу майна без зазначення тимчасового користування, а тому ця обставина є нововиявленою, про яку господарський суд Київської області та сторони не знали та не могли знати, у зв'язку з чим і просить переглянути рішення від 21.03.2011р. за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі, оскільки встановлення тієї обставини чи передавались ринки в тимчасове користування чи ні є важливою обставиною, яка входить до предмета доказування.

За змістом статті 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленим обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору.

Зважаючи на вищезазначену норму законодавства, а також на вказівки Вищого господарського суду України, суд при новому розгляді поданої заяви першочергово з'ясовує дотримання Кагарлицьким районним споживчим товариством питання, коли заявнику стало відомо про висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 848/11-11 від 28.01.2011 та чи мало йому бути відомо про наведені у даному висновку обставини раніше, а також чи заявлялось про обставини, які заявник вважає нововиявленими під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з рішення господарського суду від 21.03.2011р. (суддя С.Ю. Наріжний), (а.с.10, т.6), Кагарлицьким РайСТ заявлялось клопотання про призначення судової технічної експертизи постанови правління № 13 від 05.02.1988р., яке було мотивоване тим, що з поверхневого огляду оригіналів документів виявлено невідповідність паперу та друкарських чорнил своєму віковому стану, виявлені сліди вилучення документів з підшивки.

В задоволенні поданого клопотання було відмовлено та зазначено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. по справі №375/12-04/8 апеляційним судом було встановлено, що оригіналу постанови (яку третя особа вважає справжньою) не має, а в архівних документах зберігається також копія постанови. Таким чином, судом було встановлено, що не маючи оригіналу постанови її не можливо порівняти з постановою, що міститься в матеріалах справи №259/16-2005/5/13.

Тобто, при розгляді справи по суті, до винесення рішення у справі № 259/16-2005/5/13, а також до його перегляду в апеляційній та касаційній інстанції, постанова правління Київської обласної спілки споживчих товариств № 13 від 05.02.1988р., на підставі копій якої було здійснено експертне дослідження, була предметом розгляду справи № 259/16-2005/5/13/6-11/4, та останній була надана правова оцінка під час прийняття рішення.

Так, у відповідності до постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.1981р. «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона буда недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

В свою чергу, зазначеною постановою (п.5) не можуть бути визнані

нововиявленими обставини, на які могла б посилатися особа, яка брала

участь у справі у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли б бути

встановлені при виконанні судом вимог щодо з'ясування всіх обставин справи .

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК України. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин.

Зазначено позиції також отримується Вищий господарський суд України, про що викладено в постанові від 14.02.2012р. при перегляді рішення господарського суду Київської області від 11.12.2007р. у справі № 375/12-04/8/4 за нововиявленими обставинами, з аналогічної підстави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що обставини, які заявник вважає нововиявленими, а саме: передача ринків районним споживчим спілкам і районним споживчим товариствам, без існування на той момент висновку експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 848/11-11 від 28.01.2011р., Кагарлицьке районне споживче товариство заявляло під час розгляду справи по суті, а тому висновок експертизи не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України.

Перевіряючи обґрунтованість поданої заяви про перегляд судового рішення, суд здійснив оцінку висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №848/11-11 щодо проведення експертного дослідження документів, наданих Бориспільським районним споживчим товариством, згідно якого встановлено, що вказаний висновок також не може бути прийнятим судом, як належний та допустимий доказ, з огляду на наступне:

У відповідності до приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України, експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи.

Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов'язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи.

Відповідно до положень статті 31 Господарського процесуального кодексу України, права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".

Статтею 14 Закону України "Про судову експертизу" визначено засади відповідальності судового експерта: судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку експерта встановлено ст. 384 Кримінальним кодексом України, а за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - ст. 385 КК України.

Однак, з поданого висновку № 848/11-11 та доданих до нього документів не вбачається, що експерт був попереджений про відповідальність, передбачену нормами вищезазначених статтей, а тому зазначений висновок не може бути належним доказом в розумінні ст. 42 ГПК України.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження експерта, викладені у висновку №848/11-11 стосовно того, що дві копії постанов, надані на експертне дослідження головою правління Бориспілького РайСТ, здійснені з оригіналу постанови № 13 від 05.02.1988р., оскільки, як зазначалось вище (рішення судді господарського суду Київської області Наріжного С.Ю. від 21.03.2011р.), оригіналу вищезазначеної постанови не має, а в архівних документах (з яких і було здійснено копію) зберігається також копія постанови, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що експертне дослідження здійснювалось саме на підставі копій наданих Бориспільким РайСТ, а тому висновки, що містяться в резолютивній частині щодо відповідності чи не відповідності копії оригіналу не відповідають дійсним обставинам справи.

Разом з тим, господарським судом надано оцінку поставлених на дослідження питань, до яких відноситься: «1. Чи на одному і тому ж друкуючому пристрої виконано текст першого і другого аркушу документа - постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988р. № 13 «О совершенствовании структуры рынков» (додаток №1); № 2. Чи на одному і тому ж друкуючому пристрої виконано текст обох аркушів постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988р. № 13 «О совершенствовании структуры рынков» (додаток №1) та текст обох аркушів постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988р. № 13 «О совершенствовании структуры рынков» (додаток №2).

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. В даному випадку, на третю особу-2 - Кагарлицьке районне споживче товариство щодо істотності нововиявлених обставин для вирішення спору та чи призвело б її врахування до прийняття іншого судового рішенні у даній справі.

Так, у відповіді на запитання №1 щодо дослідження копії документу (висновку), позначеного як додаток №1, яке було прийнято в основу рішення від 21.03.2011р., зазначено: «…текст на першому та другому аркушах надрукований на різних друкарських машинах», що, на думку третьої особи, може вважатись підробленням документу стосовно передачі ринків в тимчасове користування.

Стосовно даних тверджень, суд зазначає, що факт підроблення документів має бути підтверджений обвинувальним вироком суду з кримінальної справи, а тому, третя особа, маючи підстави вважати невідповідність офіційного документа певним обставинам, мала б звернутись до правоохоронних органів із заявою щодо порушення кримінальної справи за фактом підробки документів (постанови № 13 від 05.02.1988р., що значиться у висновку експертизи як Додаток №1).

Однак, відповідних доказів звернення та встановленого факту підробки постанови № 13, викладеної саме як Додаток №1 до висновку, суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав вважати, що вказаний документ є підробленим, а відтак, і приймати вказаний висновок як доказ існування нововиявленої обставини.

Відповідно до абз. 8, 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" №01-08/204 від 09.04.2009р. нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Той факт, що текст постанови № 13 від 05.02.1988р. був надрукований на різних друкарських машинках, що покладено в основу заяви щодо існування нововиявлених обставин, не впливає на рішення суду, прийняте від 21.03.2011р. та не зачіпає його суті, оскільки не доводить, що копія саме цієї постанови є підробленою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що висновок експертного дослідження № 848/11-11 від 28.01.2011р., не може бути доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу, і як наслідок, істотною обставиною, яка могла б вплинути на прийняття іншого рішення у даній справі.

Таким чином, заявником належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду доказів, що на момент розгляду справи №259/16-2005/5/13/6-11/4 господарському суду не були відомі вказані обставини, на які він посилається, а також не доведено факту того, що вказані обставини є істотно значимі та суттєві, тобто такі, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення, та взагалі, що висновок експертизи № 848/11-11 є нововиявленою обставиною, у зв'язку з чим, суд залишає без задоволення заяву про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011р. за нововиявленими обставинами, а рішення суду першої інстанції від 21.03.2011р. - без змін.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Кагарлицьке районне споживче товариство зверталось до суду з аналогічною заявою, в якій було зазначено про існування однієї і тієї ж нововиявленої обставини (друкування тексту на різних друкарських машинках, що встановлено висновком №848/11-11 від 28.01.2011р.) в межах справи № 375/12-04/8/4 за позовом Київської облспоживспілки до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, за участю третьої особи Кагарлицького районного споживчого товариства про визнання недійсним рішення, в задоволенні якої було відмовлено (ухвала господарського суду Київської області від 05.09.2011р.). Зазначена ухвала була предметом апеляційного та касаційного перегляду та залишена в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012р.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 31, 33, 34, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1. Заяву Кагарлицького районного споживчого товариства про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011р. у справі №259/16-2005/5/13/6-11/4 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 21.03.2011р. - без змін.

2. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Головуючий суддя О.В. Щоткін

суддя В.М. Бацуца

суддя П.Ф. Скутельник