Ухвала суду № 28912535, 06.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2012 р. справа № 2а-2397/10/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року по справі за позовом прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2010 року прокурор м. Дніпродзержинська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до ФОП ОСОБА_1 в якому просив суд звернути стягнення на активи відповідача в розмірі заборгованості до бюджету в сумі 119205,57 грн. з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян на користь Державного бюджету (код платежу 5211010200, одержувач відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118009700013) в сумі 119 205 грн. 57 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач зареєстрований рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 13.07.2006 року як суб'єкт підприємницької діяльності, даний факт підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію. (а.с. 6)

13 червня 2007 року працівниками ДПІ у місті Дніпродзержинську була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.07.2006 року по 31.03.2007 року. Перевіркою виявлені порушення п. l «а»ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.1992 року №13/92 «Про прибутковий податок з громадян», а саме відповідачем занижено валовий дохід у 1 кварталі 2007 року в сумі 794 703,81 грн. та встановлено несплату податку з доходів фізичних осіб за 1 квартал 2007 року в сумі 119 205 грн. 57 коп.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.06.2007 року № 290/17-320 НОМЕР_2.(а.с. 9-19)

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення та 02.07.2007 року було направлено корінець податкового повідомлення - рішення форми "Р" № 0003231701/0/17183, яке отримано відповідачем особисто, також на адресу відповідача 24.07.2007 року та 05.09.2007 року було направлену першу та другу податкові вимоги. Проте, відповідачем заборгованість перед бюджетом, на час розгляду справи судом першої інстанції, сплачено не було.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 21 грудня 2000 року N 2181-III (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту -Закон № 2181) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За приписами підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності стягнення з відповідача податкового боргу.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо незгоди з висновком акту перевірки від 13.06.2007 року № 290/17-320 НОМЕР_2 апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «б»п. 4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.5. п.5.2. ст.5 Закону №2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Абзацом третім підпункту 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону №2181 визначено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Враховуючи встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»певний порядок узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим органом, та погашення податкового боргу, колегія суддів вважає, що питання щодо правомірності визначення податковим органом податкових зобов'язань не є предметом дослідження в межах даної справи.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що визначена позивачем сума податкового боргу на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення є узгодженою, відповідачем не сплачена, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 13 вересня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко