ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 0670/8620/11
категорія 8.2.1
17 січня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Талько А.М., Павлюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ткач" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Приватне підприємство "Ткач" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 25 серпня 2011 року № 0002682301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 85601, 00 грн., з яких: 68481, 00 грн. - основний платіж, 17120, 00 грн. штрафні санкції, № 0002692301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 175150, 00 грн., у тому числі: 140120, 00 грн. основного платежу і 35030, 00 грн. штрафних санкцій. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказана сума грошового зобов'язання по податку на прибуток була нарахована йому за внесення основних засобів до статутного фонду ТОВ "Ткач 1" без врахування в оподаткуванні прирівняння такого внесення до продажу. З такими висновками податкового органу позивач не погоджується, оскільки внесення майна до статутного фонду полягає у тому, що ні витрати, ні доходи, отримані від їх здійснення, не збільшують валові витрати та валові доходи платника податку. Крім того, незрозумілим є визначення загальної вартості основних фондів 2-4 груп у розмірі 388227, 00 грн., тоді як вона становить 114302, 00 грн. Зобов'язання по податку на додану вартість збільшено Державною податковою інспекцією у м. Житомирі внаслідок не віднесення сум ПДВ до податкових зобов'язань у складі вартості основних фондів, переданих як внесок до статутного фонду ТОВ "Ткач 1" в обмін на корпоративні права. Такі доводи відповідача Підприємство вважає протиправними у зв'язку з тим, що внесок до статутного фонду іншої юридичної особи в обмін на корпоративні права не є операцією з поставки товарів (послуг), а прямою інвестицією і не підлягає оподаткуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що оспорювані рішення прийняті за підставі правомірних висновків перевірки, у ході якої виявлено заниження податку на прибуток за 2008 рік на 68481, 00 грн. внаслідок не включення 273925, 00 грн. перевищення внесених у статутний фонд ТОВ "Ткач 1" основних засобів над залишковою вартістю певної групи до валових доходів і заниження податку на додану вартість за грудень 2008 року на 140120, 00 грн. у результаті не віднесення ПДВ до податкових зобов'язань у складі вартості основних фондів, переданих як внесок до статутного ТОВ "Ткач 1" в обмін на корпоративні права, тому скасуванню не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що під час проведеної працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Ткач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 02 серпня 2011 року виявлено порушення позивачем вимог:
- підпунктів 8.4.4, 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за 2008 рік на 68481, 00 грн. внаслідок не включення 273925, 00 грн. перевищення внесених у статутний фонд ТОВ "Ткач 1" основних засобів над залишковою вартістю певної групи до валових доходів;
- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.2 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2008 року на 140120, 00 грн. у результаті не віднесення ПДВ до податкових зобов'язань у складі вартості основних фондів, переданих як внесок до статутного ТОВ "Ткач 1" в обмін на корпоративні права.
За результатами перевірки складено акт № 3733/23-1/32122142/0100 від 09 серпня 2011 року (а.с. 12-51 том І).
На підставі вказаного акта 25 серпня 2011 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0002682301 (а.с. 8 том І) про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 85601, 00 грн., з яких: 68481, 00 грн. - основний платіж, 17120, 00 грн. штрафні санкції, № 0002692301 (а.с. 10 том І) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 175150, 00 грн., у тому числі: 140120, 00 грн. основного платежу і 35030, 00 грн. штрафних санкцій.
Щодо визначення податку на прибуток.
В акті перевірки (а.с. 16 том І) вказано, що відповідно до акту оцінки та приймання-передачі обладнання від 11 грудня 2008 року № 1 загальною вартістю 700600, 00 грн. (без ПДВ), ПП "Ткач" зробило внесок у статутний фонд ТОВ "Ткач 1", у тому числі: матеріалами на суму 250033, 65 грн., основними засобами І групи на суму 62339, 00 грн., ІІ, ІІІ і ІV груп на суму 388227, 00 грн. Відповідно до підпунктів 8.4.4, 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до продажу основних фондів і нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного капіталу іншої особи.
Тобто, внесені основні фонди у статутний фонд іншого СПД прирівнюються до їх продажу.
Сума перевищення реалізованих основних засобів над залишковою вартістю певної групи повинна включатися до валових доходів, а саме: розрахунок балансової вартості основних фондів груп 2, 3, 4 станом на 01 січня 2009 року становить 114302, 00 грн. Реалізовано (відчужено) основних засобів на загальну суму 388227, 00 грн., різниця становить 273925, 00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 8.4.4 пункт 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.
Для цілей цього пункту, згідно з пунктом 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного капіталу іншої особи; до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного капіталу такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.
Разом з тим, відповідно до пункту 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Враховуючи наведену правову норму, суд вважає, що внесені позивачем основні фонди у статутний фонд ТОВ "Ткач 1" з отриманням корпоративних прав є прямою інвестицією.
Підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій, не включаються до складу валових доходів платника податків.
За таких обставин, посилання податкового органу на положення підпунктів 8.4.4, 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставними, оскільки передача позивачем майна до статутного фонду ТОВ «Ткач 1» є прямою інвестицією відповідно до пункту 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не є продажем в розумінні цього Закону.
Крім того, згідно з висновком № 79 судово-економічної експертизи по даній справі, документально і нормативно підтверджено розподіл основних фондів до груп 2-4, які містяться в акті № 1 від 11 грудня 2008 року оцінки та приймання-передачі обладнання станом на 01 грудня 2008 року, у сумі 113792, 33 грн., а не у сумі 388227, 00 грн., як зазначено перевіряючими в акті перевірки, що також підтвердила у судовому засіданні експерт ОСОБА_2
Враховуючи викладене, збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 85601, 00 грн., з яких: 68481, 00 грн. - основний платіж, 17120, 00 грн. штрафні санкції, є необґрунтованим і, відповідно, неправомірним є податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 25 серпня 2011 року № 0002682301.
Стосовно нарахування податку на додану вартість.
Як зазначено в акті перевірки (а.с. 26-27 том І), ПП "Ткач" у грудні 2008 року безоплатно передало обладнання і товари ТОВ "Ткач 1" згідно з актом оцінки та приймання-передачі обладнання від 11 грудня 2008 року № 1 загальною вартістю 700600, 00 грн. Враховуючи той факт, що дані ТМЦ та основні засоби були придбані і вплинули на збільшення податкового кредиту у попередніх періодах, то підприємством занижено податкове зобов'язання у сумі 140120, 00 грн. за рахунок не віднесення ПДВ до податкових зобов'язань у грудні 2008 року у складі вартості основних фондів, переданих як внесок до статутного фонду ТОВ "Ткач 1" в обмін на корпоративні права.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України «Про податок на додану вартість»), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Визначення понять "поставка товарів" і "надання послуг" наведена у пункті 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
Згідно з пунктами 1.6, 1.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення; корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Із наведеного слідує, що поняття "товари" і "корпоративні права" законодавчо визначені як окремі поняття, у зв'язку з цим господарські операції платника податку з корпоративними правами у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» не є операціями з поставкою товарів, а мають іншу правову природу.
Тобто, внесок до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права не є операціями з поставки товарів, а є, як вже встановлено вище, прямою інвестицією, тому до цієї операції не застосовуються приписи підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Також слід зазначити, що п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", не вимагає в даному випадку (при передачі основних фондів в статутний фонд юридичної особи) коригувати суму податкового кредиту з податку на додану вартість.
За таких обставин, коли передані позивачем основні засоби виробництва були внеском (прямою інвестицією) до статутного фонду іншого підприємства, відтак помилковими є доводи відповідача відносно безоплатності передачі таких основних фондів, та відносно кваліфікації їх як господарської операції з продажу у розумінні п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», при здійсненні якого позивачем мало бути сплачено податок на додану вартість. З огляду на що суд вважає донарахування позивачеві суми податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0002692301 від 25 серпня 2011 року протиправним, а позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 25 серпня 2011 року №0002682301 та №0002692301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Ткач" сплачений судовий збір у розмірі 6,80 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 22 січня 2013 р.
Судове рішення № 28910982, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 17.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0670/8620/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: